Методи вивчення попиту

Попит на таксі поділяється на:

1. пред'явлений попит– задовільний і незадовільний (внаслідок відсутності автомобілів);

2. можливий попит;

3. постійний попит, тобто діючий цілодобово;

4. тимчасовий попит, тобто діючий у певні годинники доби.

Попит на перевезення таксомоторів не залишається постійним, а змінюється:

Ø по годинниках доби;

Ø по днях тижня й місяця;

Ø сезонам року;

Ø території населеного пункту і його приміської зони.

Для задоволення попиту населення на таксомоторні перевезення приводяться вивчення, і аналіз закономірностей розподілу поїздок у часі й просторі.

Методи вивчення попиту такі:

Ø анкетний метод - за допомогою спеціально розроблених анкет (водіям і пасажирам), одержав найбільше поширення;

Ø статистичний метод - заснований на обробці шляхових аркушів, диспетчерських звітів й аналізі використання таксі залежно від часу виходу на лінію, часу роботи з годинників доби, дням тижня й т.п.;

Ø табличний метод - заповнення водіями спеціальних таблиць;

Ø обліковий метод - за допомогою спеціальних обліковців;

Ø візуальний (окомірний) метод - полягає в орієнтованій оцінці спостерігачем задоволення попиту на перевезення, черги пасажирів і числі таксі на стоянці й ін.

Пасажиропотоки таксомоторного транспорту непостійні за часом і залежать:

Ø від розкладу прибуття й відправлення поїздів, літаків й автобусів далекого прямування;

Ø режиму роботи підприємств, організацій й установ, магазинів, театрів і т.д.;

Ø від соціальної характеристики міста;

Ø кількість жителів (особливо приїжджих).