При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись

v акредитивна,

v інкасова,

v вексельна форма розрахунків,

v за розрахунковими чеками

v з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

Інструкція встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних інструментів у формі:

· меморіального ордера – оформляється факт списання коштів з рахунку платника документально ; Дата складання меморіального ордера має відповідати даті списання коштів з рахунка платника.

· платіжного доручення - Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку. Платіжні доручення платника у разі відсутності, недостатності коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, якщо порядок приймання та виконання таких платіжних доручень передбачено договором між банком та платником.

· платіжної вимоги-доручення - можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.

Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів за встановленою формою згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів, викладеними в додатку 8 до Інструкції, і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.

· платіжної вимоги - Розпорядження про примусове списання (стягнення) коштів стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги за встановленою формою згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів не менше ніж у трьох примірниках.

Банки виконують платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з усіх рахунків підприємств (у тому числі поточних, депозитних, відкритих за рахунок цього підприємства для здійснення розрахунків за акредитивами) та платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з вкладних (поточних і депозитних) рахунків фізичних осіб.

· розрахункового чека - використовуються у безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги), тільки для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок одержувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.

Розрахункові чеки виготовляються на замовлення комерційного банку банкнотно-монетним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог, передбачених цією Інструкцією, за зразком, затвердженим Національним банком. Розрахункові чеки брошуруються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів.

Розрахункові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

Строк дії чекової книжки — один рік з дати й видачі. Розрахункові чеки, виписані після зазначеного строку, вважаються недійсними і до оплати не приймаються.

· Акредитива - за своєю суттю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них. За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

Покритийакредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку.

Непокритий — акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Відкличний акредитивможе бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недодержання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом).

Безвідкличний акредитив— це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента. Це тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітенту та дотримано строки та умови акредитива.

« ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ. ДОГОВІР КОМІСІЇ. ЗБЕРІГАННЯ. УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ».

1. ПОНЯТТЯ ,СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ, СТОРОНИ, ПРЕДМЕТ І ФОРМА ДОГОВОРУ ДОРУЧЕННЯ

2. ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ СТОРІН. ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ ДОРУЧЕННЯ

3. ПОНЯТТЯ, СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ, СТОРОНИ, ПРЕДМЕТ, ФОРМА І ВИДИ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ

4. ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ СТОРІН У ДОГОВОРІ КОМІСІЇЮ. СУБКОМІСІЯ. ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ.

5. ПОНЯТТЯ, СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ, СТОРОНИ, ПРЕДМЕТ, ОБЄКТ, ФОРМА ТА СТРОК ДОДГОВОРУ ЗБЕРІГАННЯ

6. ПРАВА, ОБОВЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ ЗБЕРІГАННЯ

7. ЗБЕРІГАННЯ ЗА ЗАКОНОМ. ЗБЕРІГАННЯ НА ТОВАРНОМУ СКЛАДІ. СПЕЦІАЛЬНІ ВИДИ ЗБЕРІГАННЯ

8. ПОНЯТТЯ, ФОРМА І ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ

9. ЗМІСТ ДОГОВОРУ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ

10. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УПРАВИТЕЛЯ. ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ

11. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ.

 

 

1. ПОНЯТТЯ ,СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ, СТОРОНИ, ПРЕДМЕТ І ФОРМА ДОГОВОРУ ДОРУЧЕННЯ

 

Сфера застосування договору доручення в цивільному обороті досить широка. Громадяни доручають іншим особам отримати заробітну плату, здійснити купівлю-продаж товару. З метою захисту прав і законних інтересів учасники цивільних правовідносин укладають договори доручення з організаціями або особами, які можуть надати різні юридичні послуги на високому професійному рівні (розпорядження майном, ведення справ у судах), Є правовою формою надання послуг за участю брокерів, зокрема в діяльності фондових і валютних бірж та бірж нерухомості.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Предметом договору доручення є виконання однією особою від імені іншої юридичних дій. Найчастіше такі юридичні дії пов'язані із виконанням цивільно-правових угод, в яких повірений виконує дії від імені довірителя. В таких угодах стороною є довіритель, саме він набуває прав і є зобов'язаним стосовно осіб, з якими повірений уклав угоду за дорученням довірителя.Адже юридичне дії повіреного є діями самого довірителя, з яким через повіреного вступають у відносини треті особи. Крім того, відповідно до договору доручення на третю особу не можуть покладатися обов'язки.

Предметомдоговору доручення можуть бути тільки юридичні дії повіреного — підписання документів, укладення угод тощо. Але, виконуючи юридичні дії, повірена особа виконує і фактичні дії — пошук контрагентів, наведення довідок, огляд майна тощо. Слід зазначити, що ці фактичні дії підпорядковані меті виконання юридичних дій і тому вони не мають самостійного значення. Вони є умовою належного виконання договору доручення, а не його предметом.

В юридичній літературі договір доручення часто називають договором про представництво. Договір доручення, який не зобов'язує до представництва, не може вважатися договором доручення.








Дата добавления: 2015-05-21; просмотров: 664;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.01 сек.