Банки мають право відкривати своїм клієнтам
- Вкладний (депозитний) рахунок— рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.
- Поточний рахунок— рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Платник може розпоряджатися грошима, що зберігаються на його поточному рахунку, за допомогою платіжних інструментів, зокрема платіжної картки. Зарахування грошей на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу грошей у безготівковій формі з інших рахунків.
- Кореспондентський рахунок,— це рахунок, що відкривається банку для здійснення розрахунків, які виконує за дорученням та за рахунок цього банку той банк, в якому відкривається цей рахунок.
- Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам, установам, організаціям, які утримуються за рахунок бюджетів.
- Бюджетні рахункивідкриваються на підставі платіжного доручення фінансового органу, органу Державного казначейства України, відповідного розпорядника бюджетних коштів з наданням в установу банку картки із зразками підписів та відбитком печатки, У разі якщо в цій установі банку відкрито поточний рахунок клієнта, надання картки не обов'язкове.
У відповідності до ст.. 1076 ЦКУ банк гарантує клієнту таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.
Банківська таємниця – це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта , яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
Така інформація може бути надана лише:
· На письмовий запит чи з письмового дозволу власника такої інформації
· На письмову вимогу суду або за рішенням суду
· Органам прокуратури України, СБУ, МВС стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу
· Органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної особи
· Органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів стосовно конкретної особи
· У випадку смерті клієнта довідки по рахунках видаються особам , зазначеним власником рахунка в заповідальному розпорядженні банку, нотаріусам, іноземним консульським установам
Банк не має права також надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені в документах , правочинах чи операціях клієнта але при цьому банку надане право видавати загальну інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам, в обсягах , необхідних пр. наданні кредитів, банківських гарантій.
Обидві сторони договору мають право на його розірвання.
Клієнт має право в односторонньому порядку розірвати договір банківського рахунку в будь-який час на підставі заяви . (ст..1075 ЦКУ).
Банк може в односторонньому порядку вимагати розірвання договору в таких випадках:
1. Якщо протягом 1 місяця після одержання попередження клієнта сума грошових коштів, що зберігається на рахунку, виявиться меншою від мінімального розміру , передбаченого банківськими правилами або договором
2. При відсутності операцій за рахунком протягом року , якщо інший строк не встановлено договором
3. В інших випадках , встановлених договором чи законом
4. Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити його у разі відсутності операцій за рахунком протягом 3 років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку
У випадку розірвання договору банк зобов’язаний видати залишок грошових коштів клієнту або перевести їх на інший рахунок за його вказівкою. Ці операції банк робить у строки і порядку, встановлені банківськими правилами. Після повернення чи перерахування залишку коштів клієнта на рахунку , банк вправі закрити його рахунок.
8. ПОНЯТТЯ, СТОРОНИ ТА ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ.
За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договір факторингу є:
ü Двостороннім – у обох сторін є права та обов’язки
ü Оплатний - отримуючи право грошової вимоги, фактор передає клієнту визначену в договорі суму коштів, тобто , одна сторона договору – фактор – за гроші набуває належне контрагенту – клієнту – майнове право: право вимоги певної грошової суми.
ü Реальний або консенсуальний
Види факторингу:
1. Оплатний факторинг – фактор бере на себе обов’язки з отримання коштів від третьої особи, несе ризик невиконання грошового зобов’язання , однак перераховує кошти клієнту переважно лише після їх надходження від третьої особи
2. Факторинг з оплатою та фінансуванням – фактор одразу після укладення договору перераховує клієнту більшу частину або всю суму належних йому коштів
3. Розкритий факторинг – боржнику клієнта направляється чи може направлятися повідомлення стосовно укладення між його колишнім та новим кредиторами договору факторингу
4. Нерозкритий факторинг – обидві сторони договору зобов’язані не розголошувати факт укладення договору з причин конфіденційності цієї інформації
5. Прямий факторинг – лише один фактор, з яким продавець-експортер уклав договір факторингу щодо обслуговування грошової вимоги
6. Непрямий факторинг – у цьому випадку існує також фактор з імпорту, тобто факторингова компанія країни покупця, з якою останній уклав факторингову угоду, щодо обслуговування своїх зобов’язань
Дата добавления: 2015-05-21; просмотров: 1033;