Сторонами договору факторингу є фактор та клієнт.
Фактором може бути банк, фінансова установа або фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до законодавства має право здійснювати факторингову діяльність , тобто набувати права грошових вимог та надавати факторингові послуги
Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності
Третя особа - особа, право грошової вимоги до якої клієнт відступає факторові, не є стороною договору факторингу.
Предметом договору є належне клієнтові право грошової вимоги до третьої особи , яке він відступає або зобов’язується відступити факторові. Предмет стосується винятково відступлення права грошової вимоги.
Право грошової вимоги може бути 2 видів:
- Наявна вимога – право грошової вимоги, строк платежу за якими вже настав
- Майбутня вимога – право вимоги, яке виникне в майбутньому. Вона вважається такою, що перейшла до фактора лише після того, як виникло право на одержання від боржника коштів, які він, у випадку н6еукладення договору факторингу мусив би сплатити своєму кредиторові.
У відповідності до ст..1083 ЦКУ відступлення права грошової вимоги після укладення договору факторингу не допускається.
Істотні мови договору:
• Ціна– вартість права грошової вимоги, що відступається клієнтом на користь фактора, а не розмір самої грошової вимоги, тобто та сума коштів, яку фактор передає клієнтові , отримуючи взамін право грошової вимоги на отримання більшої, рівної чи меншої суми коштів. Розмір винагороди може визначатися
- у конкретній сумі коштів,
- у вигляді відсотків від розміру вимоги, право за якою відступлені,
- у вигляді різниці між номінальною вартістю права вимоги та її ринковою вартістю
• Строк дії договору – визначається сторонами, може бути укладений без встановлення строку
• Форма– має бути вчинений у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання , право вимоги за яким передається клієнтом
Договір фактору повинен містити такі реквізити:
1) Назву договору
2) Назву, адресу та реквізити суб’єкта підприємницької діяльності – фактора
3) ПІБ та адресу клієнта
4) Найменування тат місцезнаходження клієнта – юридичної особи
5) Найменування фінансової операції – факторингу
6) Визначення права грошової вимоги, яку клієнт передає або зобов’язується передати факторові,
7) сума коштів, яку фактор передає або зобов’язується передати клієнтові як плату за відступлене право вимоги
8) Строк дії договору
9) Порядок зміни та припинення дії договору
10) Права та обов’язки сторін договору
11) Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору
12) Інші умови
9. ПРАВА , ОБОВЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ ФАКТОРИНГУ
Права фактора:
v Право на всі суми, які фактор одержить від боржника на виконання вимоги, що набув від клієнта, відповідно до умов договору
v Право наступного відступлення фактором права грошової вимоги третій особі, якщо це встановлено договором
v Право на отримання винагороди за здійснення факторингу, якщо це відповідає суті договору
v Інші права
Обов’язки фактора:
v Сплатити клієнтові суму коштів за грошову вимогу, права за якою придбані фактором, зменшеною на суму винагороди фактора, якщо інше не встановлено договором
v Надати клієнтові послуги , пов’язані з його грошовою вимогою, право якої він відступає, якщо це встановлено договором
v Надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором і інше не встановлено договором
v Інші обов’язки
Права клієнта:
ü вимагати від фактора сплатити суму коштів за грошову вимогу , права за якою придбані фактором, зменшеної на суму винагороди фактора, якщо інше не встановлено договором
ü на отримання звіту та грошової суми, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги , якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором і інше не встановлено договором
ü інші права
Обов’язки клієнта:
ü передати право грошової вимоги фактору в порядку передбаченому договором
ü повідомити боржника про відступлення права грошової вимоги фактору, якщо це передбачено договором
ü сплатити фактору залишок боргу, якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором , якщо це відповідає суті договору
ü інші обов’язки
права боржника (третьої особи):
має право вимагати від фактора надання йому в розумні строки доказів того,що відступлення права грошової вимоги дійсно мало місце - у разі невиконання цієї вимоги має право сплатити борг первісному кредиторові
пред’явити фактору до заліку свої грощові вимоги, що ґрунтуються на договорі з клієнтом та виникли до отримання боржником повідомлення стосовно відступлення права грошової вимоги факторові
має право вимагати повернення сум , уже сплачених за відступленим правом вимоги безпосередньо від клієнта
10. ПОРЯДОК ТА ФОРМИ РОЗРАХУНКІВ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ОБОРОТІ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКІВ МІЖ СУБЄКТАМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ВИДИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 1087 ЦК розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 1087 ЦК).
З метою вдосконалення організації банками розрахунково-касового обслуговування народного господарства Правління Національного банку України постановою від 30 червня 1995 р. № 166 затвердило Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між установами Національного банку України та комерційними банками.
Відповідно до цього акта комерційний банк укладає договір з клієнтом на розрахунково-касове обслуговування, яке включає комплекс взаємних платіжних зобов'язань банку і клієнта щодо користування коштами і банківськими послугами, а саме:
§ користування банком тимчасово вільними коштами клієнта;
§ здійснення розрахункових операцій;
§ касове обслуговування;
§ транспортне обслуговування перевезень готівки.
Безготівкові розрахунки між суб'єктами господарювання здійснюються відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р. (далі— Інструкція) та інших нормативних актів.
Дата добавления: 2015-05-21; просмотров: 958;