Розподіл орних земель Полісся України на ЕТГ

В умовах строкатості ґрунтового покриву Полісся першорядне зна­чення має не рельєф, особливо на рівних територіях, а агроекологічне групу-вання орних земель з урахуванням біологічних особливостей окремих культур.

Перша ЕТГвключає наступні типи земель.

1. Рівнинні землі з ухилами до 1°, які придатні під всі культури без обме­ження напрямку обробітку грунту і посіву. До них належать глинисто-піщані, супіщані та легкосуглинкові відміни дерново-підзолистих, ясно-сірих і сірих опідзолених ґрунтів або слабоповерхнево оглеєних, а також глеєві осу­шені ґрунти, які утворились на морені та супіщаних і суглинистих відкладах.

2. Землі переважно придатні під ярі культури. Сюди включаються глеюваті відміни дерново-підзолистих, ясно-сірих та сірих опідзолених ґрунтів, які не осушуються. Сезонне перезволоження цих ґрунтів обмежує їх придатність для вирощування озимих зернових культур. Більш раціонально використовувати такі землі під кормові сівозміни та культурні пасовища. При обмежених площах їх доцільно виводити в запільні ділянки.

3. Землі придатні під всі зернові культури, крім льону, люпину і мало­придатні під картоплю. До них включаються, насамперед, перегнійно-карбонатні ґрунти (рендзини), а також дерново-підзолисті при підстиланні з глибини 0,5-1,0 метра карбонатними породами та дерново-підзолисті, ясно-сірі і сірі ґрунти, на яких проведено вапнування високими нормами з метою обмеження міграції радіонуклідів.

4. Землі придатні під люпин, овес, озиме жито, картоплю. До цих зе­мель відносяться ділянки з бідними за родючістю піщаними дерново-підзолистими грунтами, що утворились на піщаних та супіщаних материнсь­ких породах.

5. Землі з ухилом 1-3° придатні під всі культури при умові обробітку грунту і посіву поперек схилу. До цієї підгрупи відносяться незмиті, а також слабозмиті відміни ґрунтів визначених в першому пункті I-ї ЕТГ.

Друга ЕТГвключає всі типи земель з ухилами 3-5°. Землі цієї групи включаються в ґрунтозахисні сівозміни або використовуються локально під багаторічні трави і зернові культури суцільного посіву.

Третя ЕТГвключає землі з ухилами більше 5° з дерново-підзолистими, ясно-сірими та сірими опідзоленими сильнозмитими, а також із слабозмитими та незмитими відмінами зазначених ґрунтів, які виводяться зі складу орних.

Постійному залуженню підлягають бугристі локальні підвищення на рівнинах з ґрунтами легкого механічного складу, де висіваються просапні культури, а також радіаційно забруднені осушені торфяники з метою запо­бігання перенесення радіонуклідів в результаті вітрової ерозії, особливо, під час пилових бур.

Контурна організація території на плодово-ягідних насадженнях і ви­ноградниках передбачає розміщення їх на схилах до 20° , а в передгірських районах - до 25°. При цьому враховується наступні вимоги.

1. На схилах крутизною 2-3° квартали розміщуються прямолінійно по­перек схилу, створюючи сприятливі умови для освітлення, провітрювання, захисту від шкідливих вітрів.

2. На схилах крутизною від 3 до 5° квартали і ряди насаджень в них розміщуються прямолінійними відрізками поперек схилу, а при крутизні від 5 до 10° - контурно, паралельно напрямку горизонталей. Допускається відхилення від горизонталей до 3° за крутизною на протязі не більше 60 метрів. Кут повороту контурних рядів не повинен бути меншим 150°, а радіус кривизни - не менше 15 метрів. На схилах більше 10° сади і виноградники створюються на ступінчатих терасах.

3. Передбачається розділення водозбору на ряд контурних смуг по го­ризонталях, в межах яких надалі розміщуються квартали, клітки карти садів і виноградників.

4. Контурні смуги в залежності від їх призначення закріплюються на місцевості водовідвідними валами, валами-канавами, які суміщуються з лісосмугами і магістральними або міжквартальними дорогами.

5. Ширина контурних смуг визначається на розрахунковій основі і залежить від кліматичних, ґрунтових, геологічних умов, ухилу і експозиції схилів, кількості і характеру опадів.