Середньозважені агрохімічні показники ґрунтів України
за даними п'ятого туру обстеження (Медведєв В.В., 2002)
Область | Вміст, мг/кг ґрунту | Кислотність ґрунтового розчину, од. рН | |
Р2О5 (рухомі форми) | К2О (обмінний) | ||
Волинська | 11.5 | 9,5 | 6,2 |
Житомирська | 11,7 | 9,4 | 5,9 |
Закарпатська | 8,5 | 12,9 | 5,1 |
Івано-Франківська | 8,7 | 14,6 | 5,6 |
Львівська | 10,4 | 12,2 | 5,6 |
Рівненська | 14,5 | 10,3 | 5,9 |
Чернігівська | 12,7 | 9,7 | 5,8 |
По Поліссю | 11,8 | 10,3 | 5,8 |
Вінницька | 9,2 | 11,1 | 5,8 |
Київська | 10,0 | 8,4 | 5,8 |
Полтавська | 12,4 | 14,4 | 6,1 |
Сумська | 10,8 | 8,1 | 5,9 |
Тернопільська | 10,8 | 10,7 | 6,1 |
Харківська | 10,2 | 12,8 | 5,8 |
Хмельницька | 8,9 | 6,5 | 5,7 |
Черкаська | 13,2 | 10,5 | 6,1 |
Чернівецька | 7,1 | 15,2 | 5,9 |
По Лісостепу | 10,6 | 10,6 | 5,9 |
Республіка Крим | 7,7 | 12,8 | Нейтральні |
Дніпропетровська | 10,2 | 11,6 | » |
Донецька | 10,7 | 17,7 | » |
Запорізька | 11,1 | 17.0 | » |
Кіровоградська | 9,1 | 14,1 | » |
Луганська | 9,3 | 11,5 | » |
Миколаївська | 9,5 | 16,7 | » |
Одеська | 9,5 | 13.5 | » |
Херсонська | 11.3 | 9,0 | » |
По Степу | 9,8 | 13,8 | » |
вміст рухомих форм фосфору в ґрунті для більшості рослин лежить в межах 150-180 мг/кг гранту.
Середньозважений вміст обмінного калію в ґрунтах України на період 1991-1995 р.р. становить 111 мг/кг ґрунту (рис. 3.6.). При цьому за весь період досліджень цей показник підлягав такій динаміці – поступове зростання від 98 до 113 мг/кг у період з 1966-1970 р.р. до 1986-1990 р.р. і зменшення до 111 мг/кг на період 1991-1995 р.р. Якщо розглянути цю динаміку по природно-географічних зонах, то в Лісостепу відмічається закономірність, характерна для України в цілому з такими значеннями: зростання від 87 до 106 мг/кг ґрунту та падіння до 105 мг/кг ґрунту. Така динаміка зумовлена достатнім калійним живленням рослин в період 1980-1985 р.р. і значним зменшенням застосування добрив після 1985 р.р. Це чітко підтверджується і динамікою вмісту обмінного калію в ґрунтах Степу, багатих за своїм генезисом на вміст калію. Ці ґрунти швидше відгукуються на динаміку застосування калійних добрив у зв’язку з низькими нормами їх застосування, а також особливостями складу обмінних катіонів у ґрунтовому вбирному комплексі, де переважають антагоністи калію – натрій і кальцій.
Лише в бідних на запаси калію ґрунтах Полісся відмічаємо поступове зростання вмісту обмінного калію з 64 до 114 мг/кг ґрунту за весь період досліджень з 1966-1970 р.р. до 1991-1995 р.р. Така особливість зумовлена особливостями складу катіонів ґрунтового вбирного комплексу, де значне місце займають залізо і алюміній, а зовсім мало натрію і кальцію. Хоча ємність катіонного обміну поліських ґрунтів суттєво менша від ґрунтів Лісостепу і Степу, але для калію немає загрози антагоністичного обмінного поглинання катіонів кальцію і натрію, тому їх місце займає калій і відповідно кількість обмінного калію, джерелом якого є добрива, поступово накопичується у грунтовому вбирному комплексі.
Рис.3.6. Динаміка вмісту обмінного калію в грунтах України
Проте, в грунтах жодної із природно-географічних зон вміст обмінного калію не досягає оптимальних величин – 200-250 мг/кг грунту. Враховуючи, що останнім часом різко впали обсяги застосування всіх видів і форм добрив, передбачається поступове падіння вмісту як обмінного калію, так і рухомих форм фосфору в грунтах України, не зважаючи на їхній генезис, що веде за собою істотне погіршення поживного режиму грунту, розбалансування живлення рослин і отримання низьких врожаїв поганої якості. Тому проблема забезпечення збалансованого живлення сільськогосподарських культур і відповідного застосування добрив – загострюється з кожним роком.
Дані агрохімічних обстежень про динаміку ΔрНсол в ґрунтах Полісся з I-го по VI-й тур (табл..) свідчать про загальне зменшення кислотності ґрунтів в середньому на 0,4 рН завдяки вапнуванню. В Лісостепу, де обсяги вапнування значно менші, зменшення кислотності грунтів сягає 0,1 рН. В окремих областях – Полтавська Сумська, Харківська, Черкаська – кислотність грунту зростає відповідно на 0,2, 0,3, 0,2 та 0,5 рН. Грунти Лісостепу мають слабко кислу реакцію ґрунтового розчину, що саме по собі не говорить про потребу у вапнуванні, але застосування фізіологічно кислих форм мінеральних добрив, а також органічних, які муміфікуються з переважанням фульвокислот, призводить до зрушення рН ґрунтових розчинів в бік кислого. Тому збалансоване застосування добрив передбачає обов’язкове врахування балансу кальцію в грунтах і витрати аніонів СО32- на нейтралізацію кислотності ґрунтового розчину, спричинену добривами і споживанням кальцію, який зв’язує ці аніони.
Таблиця 3.7.
Зміна середньозважених значень рНсол
Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 1049;