Сфероспороз коропів

Сфероспороз коропів - протозойне захворювання, що вражає зябровий апарат коропів, сазанів і їхніх гібридів.

Етіологія. Вегетативні форми S. carassii мають вигляд невеликих амебоідів, розмірами 10-30 мкм, округлої або овальної форми. Локалізуються в сполучній тканині зябрових пелюстків риб поодинці або групами. М.П. Ісков (1969) знаходив велику кількість амебоідів навіть у нирках риб. Ендоплазма трофозоітів містить велику кількість включень, через що амебоідні стадії мають вигляд зернистих утворень. Спори сферичні, з добре вираженим шовним валиком. Довжина спор 8-9, товщина 7,5- 8,4 мкм. Полярні капсули грушоподібної форми, довжиною 3,5-5 і діаметром 2,8-3,5 мкм. На відміну від більшості інших тканинних міксоспоридій, вегетативні стадії сфероспори не утворюють цист, а паразитують у вигляді «дифузійної інфільтрації» між клітинами тканин хазяїна.

Вегетативні стадії S. branchialis укладені в тонкостінні округлі цисти діаметром 0,03-0,17 мкм. Спочатку цисти мають яскраво- рожевий колір, а в міру збільшення в об’ємі стають темно-червоними. Спори сферичні, з виступаючим, злегка роздвоєним переднім полюсом. Шовний валик виражений добре. Задній полюс більш плоский. Позад спор, латерально від шва є два добре виражених виступи. Полярні капсули грушоподібні. Довжина спор 8,5- 10; ширина 7,6-9 і довжина полярних капсул 3,8 -5 мкм.

Як і S. carassii паразитує па зябрах і в нирках коропа.

Епізоотологічні дані. Сфероспори обоїх видів вражають усі вікові групи коропів, але найчастіше мальків і цьоголіток навесні та влітку. М.П. Ісков (1969) протягом ряду років відзначає великі втрати коропів у господарствах України від сфероспорозу.

Клінічні ознаки й перебіг хвороби, що викликається різними видами сфероспор, є подібними. У початкових стадіях захворювання в риб спостерігається гіперемія зябер і кисневе голодування. Надалі розвивається набряк зябрових пелюстків, нерівномірне забарвлення й некроз окремих ділянок зябер. Ослаблені риби плавають біля берегів, не реагують на зовнішні подразники й незабаром гинуть.

Діагноз і диференціальний діагнозставлять на основі клінічних ознак і даних мікроскопічного дослідження зіскрібків із зябер та виявлення великої кількості спор, і амебоїдів.

Заходи боротьби й профілактики. Лікування не розроблене. М.П. Ісков (1969) пропонує розкидати «по воді» свіжегашене вапно (вапняне молоко) з розрахунку 1-3 ц на гектар водного дзеркала, що підвищує рН води до 8,5-9,0 і згубно діє на сфероспори.

Важливим практичним заходом є систематичне осушення й дезінфекція ставків, знищення риб не товарного характеру, як розповсюджувачів сфероспорозу.