ХІЛОДОНЕЛЬОЗ

Захворювання коропів, білого й строкатого товстолобиків, білого амура, форелей, буффало, проточного сома, яке гостро протікає та вражає зябра й покриви тіла риб.

У колишньому СРСР хілодонельоз реєструється у Ленінградської області, у центральних, західних і північно-західних районах європейської частини, в Україні, у Сибіру. Хвороба проявляється у формі ензоотії й супроводжується масовою загибеллю риб.

Етіологія. Збудник - війчаста інфузорія Chilodonelia cyprini. Тіло паразита ниркоподібне, сплющене в спино-черевному напрямку з виїмкою на задньому кінці. Довжина 40- 70, ширина 30- 57 мкм. Війки є тільки на черевній стороні у вигляді декількох паралельних рядів. На передньому кінці розміщено ротовий отвір, від якого відходить глотка, яка має паличковий апарат. За допомогою цього апарату відбувається живлення паразита. Макро- і мікронуклеуси розташовані ближче до заднього кінця. Добре помітні дві скорочувальні вакуолі. Розмножуються хілодонели поперечним поділом, статеве розмноження - за типом кон'югації. За несприятливих умов інфузорії здатні утворювати стійкі цисти.

Епізоотологічні дані. Хілодонела є холодолюбною. Її масове розмноження наступає при температурі 5-10°С. Підвищення температури сповільнює процес розмноження, а при +20°С він припиняється.

Хворіють хілодонельозом річники сприйнятливих видів риби в другій половині зими й навесні. Улітку риби звільняються від паразита, а восени число заражених інфузоріями риб знову зростає. Зараження відбувається шляхом переходу хілодонели з однієї риби на іншу. У період зимівлі створюються сприятливі умови для інтенсивного розмноження інфузорій. Щільність посадки, погіршення гідрологічного й гідрохімічного режимів у зимувальних ставах, виснаження риб після зимівлі відіграють вирішальне значення у виникненні епізоотії. У першу чергу, захворюванню піддаються найменш угодовані цьоголітки, а потім і добре вгодовані. Джерелом інвазії є дикі й смітні риби, а також цисти паразита, що проникають у ставки із джерела водопостачання.

Патогенез За допомогою паличкоподібного апарата хілодонела живиться слизом, і вмістом епітеліальних клітин риби В результаті механічної дії порушуються дихальні функції поверхні шкіри, і зябер.

Клінічні ознаки й перебіг хвороби Характерною клінічною ознакою хілодонельозу є поява голубувато-cіpoго нальоту на поверхні шкіри риб, що складається зі слизу й відмерлих епітеліальних клітин. Зябра набувають білого чи світлого забарвлення в результаті некрозу зябрової тканини. Риби ведуть себе неспокійно, піднімаються до ополонок, заковтують повітря. Після танення льоду річники вистрибують із води й падають назад у воду. Це дуже істотна ознака за хілодонельозу, що напряму пов'язано з порушеннями шкірного дихання.

Діагноз і диференціальний діагноз. Діагноз ставлять на основі клінічних ознак і результатів паразитологічного аналізу. Для лабораторної діагностики скальпелем роблять зіскрібок слизу зі шкіри риби, наносять на предметне скло, додають декілька крапель водопровідної води й накривають покривним склом. Якщо в полі зору мікроскопа при збільшенні 7X8 буде виявлено понад 20 хілодонел, то це свідчить про початок виникнення захворювання. Одиничні хілодонели захворювання не викликають. Із кожного ставка досліджують не менш 25, а клінічно оглядають не менш 100 риб.

Заходи боротьби й профілактикухілодонельозу здійснюються згідно «Інструкції про заходи щодо боротьби з хілодонельозом і триходініозом риб у ставкових господарствах». У випадку спалаху хілодонельоза в період зимівлі проводять лікування риб безпосередньо в зимувальних ставках. Як лікувальні препарати використовують кухонну сіль, барвники: малахітовий зелений, основний яскраво- зелений, основний фіолетовий «К».

Кухонну сіль вносять у зимувальні ставки при температурі води не нижче +1°С, припиняючи водопостачання води й створюючи концентрацію 0,1-0,2%, Тривалість обробки становить 1-2 доби. Якщо температура води й ставку нижче +1°С, рибу обробляють малахітовою зеленню, створюючи концентрацію 0,1-0,2 г/м3. Робочий розчин у співвідношенні 5:1000, при експозиції 2-3 доби при припиненні водопостачання. При обробці риб основним яскраво-зеленим і основним фіолетовим ,,К” створюють концентрацію 0,1-0,2 г/м3 води 100%-ного препарату Водопостачання не припиняють. Протягом 2-3 діб риба повністю звільняється від інфузорій.

Застосують також комбіновані ванни такі ж, як і при іхтіободозі, розроблені іхтіопатологами в модифікації стосовно до наших умов.

Для попередження виникнення й поширення хілодонельозу в господарстві необхідно перед зимівлею риб деінвазувати ложа ставків хлорним вапном із розрахунку 3- 5 ц/га або негашеним вапном із розрахунку 25 ц/ra для знищення цист паразитів, і обробку риб перед посадкою в зимували в антипаразитарних ваннах з 5%-ного розчину кухонної солі при експозиції 5 хвилин. Не менш важливим заходом є створення сприятливих умов, що стимулюють ріст і високу вгодованість риб у період вирощування.