ЛОКАЛІЗАЦІЯ ГЕЛЬМІНТІВ В ОРГАНІЗМІ РИБИ

Гельмінти локалізуються в усіх органах риби. Так, на поверхні шкіри паразитують моногенетичні сисуни - гіродактилюси, під лускою, у кишенях луски коропів і сазанів - філометроїдеси, на зябрах

- дактилогіруси, у товщі луски і на плавцях - личинки (метацеркарії) трематоди Metagonimus yokogawai. У товщі шкіри риб живуть личинки трематоди Posthodiplostomum cuticola, що спричиняють утворення чорних пігментних плям, у кишечнику риб - різні види стрічкових червів - цестоди, а також нематоди, трематоди і акантоцефали. У порожнині тіла локалізуються личинкові стадії лігулід і личинки нематод, у стінках плавального міхура і на серозних покривах порожнини тіла - личинки трематоди Tetracotyle і личинки нематоди Philometroides. У жовчному міхурі локалізуються личинки (цистицерки) цестоди Dilepis unilateralis, у кришталику ока - личинки трематод. У печінці дуже часто поселяються личинки цестод Triaenophorus nodulosus, у м'язах і в променях хвостового і спинного плавців карасів - філометроїдеси. Значна кількість різноманітних паразитів локалізується у травному каналі. У кровоносних судинах живуть трематоди - сангвініколи. Таким чином, практично в усіх органах і в тканинах риб паразити тих або інших видів пристосувалися до існування.

За способом життя паразитів поділяють на тимчасових і стаціонарних. Тимчасові паразити частину свого життя проводять на тілі або всередині організму хазяїна. Вони нападають на свого хазяїна для харчування або розмноження. Для стаціонарних (постійних) паразитів характерним є тривале перебування в організмі хазяїна. У процесі розвитку паразити мігрують по організму. Тому спочатку вони можуть бути типовими внутрішніми паразитами, а потім ставати зовнішніми.