Локалізація паразитів (ендопаразити, ектопаразити).

Організм господаря є для паразитичного організму середовищем життя і як будь-яке середовище заселяється різноманітним способом. Відповідно до місця існування паразитів в організмі господаря їх розділяють на дві категорії: ектопаразити — мешкають на поверхні риби (на шкірі, зябрах, .плавниках) і ендопаразити — живуть у внутрішніх порожнинах, тканинах і клітках господаря.

Ендопаразитів нерідко ділять на порожнинних, тканинних, внутріклітинних, кишкових і т.д.

Серед найпростіших, наприклад, клас міксоспоридій складається цілком з ендопаразитів, а більшість інфузорій — ектопаразити. У гельмінтів представники класу моногеней — ектопаразита, а інші — ендопаразити (трематоди, скреблики, цестоди, нематоди). Ракоподібні — в основному зовнішні паразити. Ектопаразити випробовують дію із сторони не тільки господаря, але і зовнішнього середовища. Розвиток їх звичайно прямий, без участі проміжного господаря. Ендопаразити мають складний цикл розвитку і із зовнішнім середовищем пов'язані короткий період (яйця, личинки).

Локалізація паразитів найрізноманітніша. Практично немає такого органу або тканини, де не могли б мешкати ті або інші паразити. Поверхня шкіри може бути заселена інфузоріями, гельмінтами, рачками. На зябрах знаходять цисти міксоспоридій, а також дорослих гельмінтів, рачків і т.д. В товщі шкіри, підшкірній клітковині і мускулатурі паразитують представники найпростіших, личинки деяких гельмінтів. Паразити поселяються в очах і мозку, а також в багатьох внутрішніх органах — печінці, нирках, серці і ін. Знаходять паразитів в жовчному, сечовому і плавальному міхурах. Найбільш заселений паразитами кишечник риби, в якому нерідко знаходять одночасно представників різних класів, але найчастіше гельмінтів.