Загальні характеристики

Пропорції. Вага й "насиченість" шрифту - от основні особливості, які впадають в око читачеві. Шрифт може мінятися від тонкого й витонченого до жирного й грубого, у проміжку між якими перебувають всі інші відтінки.

Наступною відмінною рисою є "заповнювання" символу. Вона може змінюватися від вільної й розрідженої до щільної й компактної.

Немаловажне значення має загальне співвідношення між висотою малої літери й довжиною верхнього й нижнього виступаючого елемента, а також між висотою рядкових і прописних букв. Літери, що мають невеликий фізичний розмір очка (наприклад, шрифти з кеглем 10 пт, які виглядають меншими, чим інші шрифти із цим же кеглем) часто виглядають так тому, що мають невеликий розмір тіла літери, але більші розміри верхніх і нижнього виступаючих елементів. Для інших шрифтів має місце зворотний ефект: більші розміри тіла літери й компактні выносные елементи.

Наплив. У штрихах, що утворять округлі форми символу, сама товста частина називається напливом.

Термін наплив (stress) використовується для опису положення осі овального елемента. Вісь може бути похилої, або вертикальної.

Букви з похилою віссю овального елемента виглядають більше рукописними й менш "механічними" або гравірованими, чим букви з вертикальною віссю.

Співвідношення між толщинами основних і сполучних штрихів, що становлять символ, називається ступенем контрастності й характерно для кожного накреслення, а також для гарнітури в цілому. Слабко контрастні букви виглядають більше м'якими; сильно контрастні букви виглядають правильно й одноманітно.

Рис. 2.4. Вісь овального елемента може бути похилої або вертикальної. Для букв із похилою віссю зарубки також виходять похилими; для букв із вертикальною віссю зарубки горизонтальні

Зарубки. Шрифт може мати, а може не мати зарубок. Величина зарубок стосовно основного штриха букви може бути різної. Нижче наведені різні варіанти зарубок.

Рис. 2.5. Форми зарубок