Застосування власного стилю

Власний стиль видавництва являє собою набір орфографічних, лінгвістичних і типографських правил, застосовуваних видавництвом при редагуванні й виданні.

Лінгвістичні особливості являють собою список переваг для стилів орфографії, пунктуації, абревіатури й т.д., використовуваних видавництвом для типографського набору відповідно до прийнятих угод - наприклад, будуть іноземні слова в основному тексті виділятися курсивом або полягати в лапки (розрізняються типографські лапки (« ») і так звані круглі лапки (" ")).

Стильові особливості можуть значно розрізнятися для різних видавництв, а також для різних проектів усередині одного видавництва.

В одних випадках, стиль рукопису залишається незмінним або в нього вносяться мінімальні зміни, при цьому редактор покладається на власний досвід, смак (або на якісь стандартні вимоги). В інших випадках, наприклад, при підготовці багатотомних добутків або при наявності великого штату редакторів, є великий список рекомендацій, що містять точні вказівки редакторам, у якому виді повинен бути представлений матеріал.

Звичайне рішення, до яких видань варто жорстко застосувати власний стиль, визначається комерційними питаннями. В ідеалі більшість видавців із задоволенням застосовували б свій єдиний стиль до всіх видаваних добутків. У дійсності інша справа.

Мінімальними завданнями для кожного видання є досягнення раціонального подання тексту й відсутність помилок у правописі. Виклад правильною літературною мовою й дотримання основних лексичних норм (відсутність жаргонних і розмовних виражень, крім тих випадків, коли вони становлять суть добутку або є невід'ємною частиною авторського стилю) також покладає на редактор видання. Погодженість подання матеріалу для серії книг, щоб вони виглядали одноманітно, є наступним завданням. Однаковість (не стандартизованность, а скоріше, "узнаваемость") для всього спектра випускається продукции, що, є вищим щаблем досконалості.

Нижче наведені типові рекомендації, якими варто керуватися при використанні власного стилю й відповідно до яких необхідно приймати рішення в процесі редагування.