Види наочних посібників, що використовуються при вивченні природознавства, методика їх застосування

Засоби наочності служать для організації навчально-пізнавальної діяльності школярів. Вона буває репродуктивна і творча. Репродуктивна передбачає використання засобів наочності як джерела готової інформації, що здобувається учнями відомими їм способами діяльності під безпосереднім або опосередкованим керівництвом учителя. У процесі творчої діяльності засоби наочності застосовуються під час пошуку способів розв'язання проблеми і як джерело нових знань. Міра самостійності дітей при розв'язанні проблеми може бути частково пошуковою (евристичною) та пошуковою (дослідницькою), що залежить від загальної і локальної готовності дітей до творчої діяльності. Форми поєднання слова і наочності визначаються конкретними дидактичними задачами та пізнавальними можливостями дітей. Якщо засоби наочності виступають джерелом знань і діти самостійно здобувають знання, працюючи з об'єктом чи його матеріалізованою формою, то слово учителя спонукає до виконання необхідних дій із засобами наочності та до повідомлення учнями результатів своїх дій. Коли інформація надходить від учителя, засоби наочності застосовуються для ілюстрації, конкретизації або підтвердження окремих положень розповіді, їх пояснення. Із засобами наочності організовується фронтальна, групова (парами) та індивідуальна діяльність школярів. Під час фронтальної роботи засіб наочності демонструється перед класом. Важливо, щоб він мав такі розміри, які дозволяли б кожному учневі добре його бачити, був добре освітлений, щоб можна було розрізняти його частини, колір, мав естетичний вигляд. Парами або індивідуально діти працюють із роздавальним матеріалом: гербарними зразками, невеличкими колекціями, картками, фотографіями, малюнками. Зображені об'єкти повинні бути чіткі і відповідних розмірів. Засоби наочності на уроках не слід перетворювати у самоціль. Вони повинні сприяти ефективному навчанню молодших школярів, бо невміло використані засоби наочності негативно впливають і відволікають дітей від цілеспрямованої роботи.

Успіх застосування наочних посібників залежить насамперед від їх обґрунтованого вибору у кожній конкретній ситуації. Вибір визначається: а) змістом і обсягом елемента кожної логічно завершеної частини змісту навчального предмета; б) конкретними дидактичними задачами, які розв’язуються на кожному етапі процесу навчання; в)рівнем опорних знань, умінь і навичок; г) об'єктивними умовами (пора року, місцеві умови і т. ін.), в яких реалізується процес навчання.

Отже, враховуючи вищезгадані фактори, учитель визначає за змістом теми конкретні реальні об'єкти, вибирає засоби наочності та способи діяльності (спостереження, досвід, практична робота) з ними. Якщо об'єкти знайомі дітям, то засоби наочності використовують для актуалізації опорних знань. Учитель повинен пам'ятати про інші, не менш важливі, загальні вимоги до використання засобів наочності. Серед них:

1. Зміст засобу наочності повинен відповідати освітній, розвивальній та виховній цілям. В засобах наочності не повинно бути нічого зайвого, що відволікало б увагу дітей від необхідного.

2. Усі засоби наочності демонструються під час уроку тільки в момент необхідності, а не раніше. Після цього вони можуть залишатися на видних місцях, але у тій послідовності, у якій вивчалися. Надалі вони використовуватимуться для розв'язання інших дидактичних задач і під задач: усвідомлення, осмислення, систематизація, узагальнення, запам’ятовування, закріплення і т. ін.

3. Якщо засіб наочності не відповідає поставленим цілям і задачам, то на уроці краще ним не користуватися.

Група натуральних засобів наочності об'єднує об'єкти неживої і живої природи. До натуральних об'єктів неживої природи, які вивчаються за програмою з природознавства, належать: ґрунти (чорнозем, глинистий, піщаний), корисні копалини (торф, кам'яне вугілля, нафта, граніт, вапняк, пісок, глина, залізна руда). Вони оформляються в тематичні колекції: «Види ґрунтів», «Горючі корисні копалини», «Руди», «Будівельні корисні копалини». Цих колекцій потрібно стільки, щоб вистачило для роботи учнів парами під час засвоєння змісту відповідних тем. У класі обов'язково повинна бути необхідна кількість окремих зразків названих об'єктів для проведення індивідуальних практичних робіт і дослідів. Натуральні об'єкти живої природи використовуються у процесі навчання як у живому, так і у фіксованому вигляді. Живі рослини і тварини — це група натуральних об'єктів, які дозволяють отримувати учням найбільш повні і конкретні знання про живу природу. Частина їх збирається (у відповідні пори року) на навчально-дослідній ділянці для одноразового використання. Великі можливості мають кімнатні рослини, якщо вони підібрані відповідно до програми з природознавства. За ними проводяться спостереження і виконуються досліди протягом усього навчального року. До натуральних фіксованих засобів навчання належать: гербарії, колекції, вологі препарати. Гербарії — це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу. Для вивчення природознавства у початкових класах обов'язковими є такі систематичні гербарії:

1. Трав'янисті рослини хвойного лісу («Хвойні ліси»).

2. Трав'янисті рослини листяного лісу («Листяні ліси»).

3. Рослини луків («Луки»).

4. Бур'яни поля («Бур'яни поля»).

5. Зернові рослини («Зернові рослини»).

6. Технічні рослини («Технічні рослини»).

7. Трав'янисті рослини степу («Зона степів»).

8. Трав'янисті рослини гір («Карпати»).

Під час роботи з гербарним матеріалом необхідно враховувати те, що він дає далеко не повне уявлення про натуральний об'єкт. Якщо рослина представлена повністю, діти можуть визначити її розміри, назвати органи, виявити їх особливості. У той же час уявлення про рослину в цілому буде відносним, оскільки учням важко визначити її колір, деякі особливості. Тому доцільно використовувати гербарії у комплексі з іншими засобами наочності, які компенсують зазначені недоліки. Наприклад, образними, аудіовізуальними. Як правило, на всіх етапах уроку гербарій використовується як роздавальний матеріал. Гербарний аркуш має невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі рослини. Якщо виникає необхідність продемонструвати єдиний екземпляр, то учитель повинен пронести поміж рядами, щоб діти роздивилися його зблизька. Такою роботою не можна захоплюватися, вона забирає багато часу, якоюсь мірою дезорганізує клас, а користі приносить не так багато. Учні не встигають добре роздивитися об'єкт. Гербарій виступає основним або додатковим джерелом нової інформації при засвоєнні і, як основа для її актуалізації у процесі закріплення, систематизації і перевірки засвоєних знань і умінь. Він може бути використаний для виконання практичних. До таких завдань належать такі:

- серед гербарних зразків вибрати трав'янисті рослини степу, розказати, які пристосування мають ці рослини до умов життя у степу;

- серед гербарних зразків вибрати ранньоквітучі рослини, назвати їх, розказати, за якими ознаками їх можна розпізнати; розглянути гербарій, розділити рослини на групи, назвати їх, за гербарними зразками порівняти між собою такі рослини, визначити їх подібні ознаки; користуючись гербарним зразком, описати зовнішній вигляд рослини; пригадати, у якій послідовності описується рослина.

Колекції — це зібрання однорідних об'єктів, які мають спільні ознаки. Для колекцій добираються невеличкі за розмірами об'єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. У початкових класах використовуються колекції: плодів і насіння різних рослин («Дерева, кущі, трави. Розповсюдження плодів і насіння»); шкідливих комах («Комахи»). Колекції застосовуються як роздавальний матеріал із різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку. Вологі препарати — це природні об'єкти, які законсервовані у спирті або концентрованому розчині солі. У курсі природознавства застосовуються вологі препарати циклу розвитку риб, деяких комах, наприклад, бабки, а також окремих органів рослин, великих квіток, плодів і коренеплодів. Вологі препарати різних тварин (земноводних, птахів і т. ін.) та опудала у початкових класах бажано не використовувати. Це пояснюється природоохоронними цілями навчального предмета, необхідністю виховання гуманного ставлення до всього живого.

Образотворчі засоби наочності. Вони найпоширеніші і найдоступніші серед інших. Образотворчі засоби поділяються на об'ємні і плоскі. До об'ємних належать муляжі. Муляжі — це точна копія натурального об'єкта, в якій відображаються не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні, незначні, зовнішні ознаки. На уроках природознавства використовуються муляжі плодів, коренеплодів, зокрема, овочів, фруктів, технічних рослин. Вони виготовляються фабричним способом із парафіну і пластмаси. Самостійно вчитель може їх зробити із пап'є-маше. Муляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам'ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку. Вони також поєднуються з гербарними зразками, малюнками з метою своєї деталізації та уточнення, створення у дітей просторового уявлення про окремі частини об'єкта чи об'єкт у цілому. Наприклад, на уроці за темою «Овочеві рослини» муляжі використовуються для актуалізації знань про види овочів і для конкретизації понять: «однорічні рослини», «дворічні рослини»; для формування уміння розрізняти плоди однорічних і дворічних рослин. До плоских образотворчих засобів наочності належать: навчальні картини, таблиці, фотографії. У процесі навчання природознавства застосовуються сюжетні картини, які спеціально створені до окремих тем, та репродукції художніх полотен. Особливість картин, яка сприяє їх використанню, полягає в тому, що на передньому плані чітко, концентровано зображуються основні ознаки предметів і явищ. Це дозволяє дітям легко відрізняти основне від другорядного, істотне від неістотного. Важливою перевагою картин є їхня велика інформативність. Вона досягається через художнє зображення об'єктів, відсутність на них незначних деталей, які відволікають увагу дітей. Перелічені якості цього виду засобів наочності дозволяють на відносно тривалий час зосередити увагу дітей на характерних ознаках об'єктів, які вивчаються на уроці. Крім того, навчальні картини є своєрідними художніми творами і мають емоційний вплив. Позитивні емоції підсилюють гостроту сприймання, яскравість і чіткість образів та уявлень, які створюються у свідомості школярів. Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об'єкти, які на ній зображені, відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлювати зв'язки між об'єктами, складати тематичну розповідь за картиною.

Картини використовуються демонстраційно на всіх етапах уроку для розв'язання різних дидактичних задач. Робота за ними поєднується з роботою за гербарними зразками, колекціями, фрагментарними малюнками, які розширюють, конкретизують, уточнюють знання дітей. (Наприклад, за гербарними зразками знайдіть ранньоквітучі рослини степу, які ви розглянули на картині, порівняйте їх між собою. Чим вони відрізняються?) Картина дає змогу створити просторове уявлення про об'єкти та їхнє місце у природі, побачити зовнішні взаємозв'язки між елементами природи. Учитель керує встановленням залежності між умовами існування і зовнішнім виглядом тварин. Він пропонує ще раз роздивитися рослини, які ростуть у степу, звернути увагу на колір, висоту і поміркувати, чи змогли б сховатися серед таких рослин великі тварини? Чи змогли б вони знайти собі достатню кількість корму, збудувати житло?

Навчальні таблиці - це засоби наочності, на яких інформація про цілісні об'єкти природи або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментарних малюнків, текстів, цифрової інформації. За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові. Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань, інші — як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв'язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт, виконання вправ. Серед таблиць виділяються ті, які використовуються постійно і епізодично за необхідністю.

Групу аудіовізуальної наочності складають динамічні (кінофільми, телепередачі, грамзаписи, відеофрагменти, магнітофонні записи) і статичні (презентації, окремі слайди) засоби наочності. Необхідність їхнього використання, а саме динамічних засобів наочності, пояснюється тим, що завдяки їм молодші школярі можуть сприймати:

- об'єкти і явища, які відсутні у тій місцевості, де живуть діти;

- процеси і явища в їх розвитку, які безпосередньо органами чуттів можуть сприйматися у природі (наприклад, розпускання бруньок, розвиток жаби з ікринок і т. ін.);

- об'єкти і явища, які вимагають для спостережень тривалого часу або спеціальних умов (наприклад, життя водойм: їхній рослинний і тваринний світ і т. ін.);

- виробничий процес, послідовність здійснення його етапів (наприклад, добування кам'яного вугілля та інших корисних копалин);

- явища або процеси, які відбувалися у природі раніше і більш повторюються.

Ефективність використання аудіовізуальних засобів у процесі навчання природознавства зумовлена насамперед загальними дидактичними вимогами, які необхідно враховувати учителеві. Головними з них є, по-перше, чітке визначення конкретної дидактичної задачі та підзадачі, яка буде розв'язуватися за допомогою того чи іншого за наочності на певному етапі навчання; по-друге, зміст засобу наочності повинен відповідати змістові теми уроку, все, що не стосується теми опускається і не показується, щоб необхідний матеріал не пройшов повз уваги учнів; по-третє, сприймання повинно бути цілеспрямоване, повинні усвідомити ціль і завдання перегляду чи прослуховування час перегляду кінофільму, телепередачі, прослуховування магнітофонного запису, платівки, педагогічне керування сприйманням дітей ускладнюється, оскільки учитель не може постійно давати коментар і пояснення, тому він заздалегідь готує учнів до сприймання змісту візуальних засобів наочності.

Прийомами такої підготовки є: активізація понять і конкретних об'єктів, про які йтиметься, інформація на дошці про запитання, на які діти відповідатимуть після перегляду чи прослуховування, пояснення і запис складних термінів.

Навчальні фільми і телепередачі.

Навчальний фільм має ряд переваг над іншими засобами наочності. За короткий проміжок часу він дає можливість сприйняти значну за обсягом інформацію про явища і процеси навколишнього Цінність фільму полягає в тому, що весь матеріал подається в динаміці, в розвитку, в певній об'єктивно логічній послідовності. У навчальних фільмах чітко виділені взаємозв'язки і залежності навколишнього світу, які досить важко сприйняти безпосередньо в природі.

Комп'ютеряк засіб навчання природничих і гуманітарних дисциплін підвищує якість засвоєння матеріалу, розвиває мислення учнів. Його застосування зумовлює якісні зміни у змісті, методах і формах навчання. Він є не тільки об'єктом вивчення (уроки математики, інформатики), а й засобом формування навичок читання, обчислень, складання алгоритмів, узагальнюючих таблиць, розвитку творчих здібностей, а також засобом контролю знань учнів. За допомогою комп'ютера школярі можуть швидко знайомитися з текстовою і наочною інформацією, вивчати іноземну і рідну мову, писати і редагувати власні твори, малювати, створювати музику тощо.

Основу дидактичних комп'ютерних програм становить навчальний матеріал (тексти, завдання, схеми, малюнки, довідкова інформація) і спеціальна програма, що визначає послідовність його вивчення. Використання комп'ютера значно збільшує необхідність допомоги учням з боку вчителя, адже основними його завданнями є організація самостійної пізнавальної діяльності школярів, здійснення оперативного керування індивідуальною діяльністю кожного учня. Нові можливості, особливо для самонавчання, відкривають мультимедійні технології, які дають змогу бачити текст, ілюстрації, чути стереофонічне звучання, переглядати відеосюжети, адекватно відображати процесуальні сторони (динаміку) в розвитку предметів і явищ. Застосування комп'ютерних технологій підвищує ефективність навчання. Робота з комп'ютером зацікавлює учнів, посилює мотивацію учіння, стимулює самоаналіз його результатів, створює умови для проведення дослідницької роботи, розширює можливості програмованого (регулює обсяг змісту, його послідовність і складність) і дистанційного навчання, підвищує об'єктивність контролю й оцінювання знань учнів. Технічні можливості комп'ютера оптимізують викладання та учіння. В теперішній час при підготовці до занять викладачам доводиться розробляти електронні навчальні матеріали. Сучасні студенти, майбутні викладачі природознавства, під керівництвом викладача можуть створювати електронні наочні матеріали, тести, презентації, кросворди тощо. Звичайно, підготувати якісну електронну розробку не так легко – така робота займає багато часу і вимагає додаткових знань у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Але надалі, при проведенні занять у навчально-виховному процесі всі затрати виправдовуються, оскільки всі діти з цікавістю сприймають навчальний матеріал, збільшується ефективність навчання, покращуються його результати. Слід зауважити, що мова не йде про те, що кожне заняття повинно бути творчим, але хоча деякі б елементи творчості в кожне заняття необхідно додавати – це в силах кожного сучасного викладача, тим більше розмова йде про використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Все частіше в навчальних закладах можна почути термін "Інтерактивна дошка" і навіть "Мультимедійна дошка". При цьому інтерактивна дошка у більшості випадків при поверховому ознайомленні з нею сприймається як деякий самодостатній пристрій, який з якоїсь причини підключений до комп'ютера й інколи – до мультимедійного проектора. Інтерактивна дошка (ІД) являє собою периферійний пристрій комп’ютера і виконує роль додаткового комп’ютерного монітора. ІД відрізняється від звичайного монітора поверхнею, яка чутлива до дотику та має великі розміри – для зручності в роботі з аудиторією. Подібно до звичайного комп’ютерного монітора управління прикладними програмами комп’ютера здійснюється або курсором мишки, або з екранної клавіатури, що виведена на поверхню дошки. Роль курсору мишки на цьому вторинному моніторі з сенсорною поверхнею виконує будь-який твердий предмет, зокрема палець, фломастер або указка. ІД створена для використання у комплекті з комп’ютером і мультимедійним проектором і складає програмно-технічний або програмно-технологічний навчальні комплекси. Такі комплекси, головним чином, відрізняються один від одного не вагогабаратними й технічними характеристиками інтерактивних дошок, проекторів і комп’ютерів, а можливостями програмного забезпечення ІД, що входить до комплекту з ними.

Основна можливість та призначення:

1. Забезпечується можливість управління комп’ютером безпосередньо із поверхні дошки – дотик рукою до поверхні або іншим твердим предметом сприймається як дія лівої кнопки мишки.

2. Протягування об’єкту пальцем – аналогічне протягуванню миші з натисненням лівої кнопки миші.

3. Тривале натиснення об’єкту, на поверхні робочого поля – викликає контекстне меню.

Звичайні можливості:

1. Широкі можливості коментування будь-якої природничної та іншого профілю інформації за допомогою маркерів – поверх тексту, графічного зображення, фото- й відеокадрів.

2. Можливість написання тексту на поверхні дошки за допомогою маркерів або набору тексту з екранної клавіатури, видалення або написання, збереження на ПК інформації, яка знаходиться на поверхні дошки.

3. Редагування інформації у реальному часі, збереження змін, друк на принтері, розсилка електронною поштою.

Додаткові можливості:

1. Дистанційне управління переключенням комп’ютерних файлів з дистанційного пульта управління.

2. Система бездротового управління комп’ютером з поверхні інтерактивної дошки.

3. Корисні дрібниці: розпізнавання рукописних літер (латиниця) і цифр та їх перетворення на друковані, освітлення та затемнення дошки, регулювання та вибір кольору і товщини дошки, можливість швидкого малювання прямих ліній і геометричних фігур тощо.

5. Зміст і організація спостережень за явищами природи в 1-4 класах. Вимоги до ведення «Щоденника спостережень» та «Класного календаря природи»

З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильного розуміння предметів і явищ, а деякі об'єкти викликають навіть огиду. Отже, з перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв'язку предметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя.
К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень.

З перших днів занять у школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження не відводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.

Щодня в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей. Самостійні спостереження учнів залишати без уваги і контролю вчителя не можна. Увага учнів початкових класів нестійка, і тому вони можуть забути про спостереження.
З перших днів навчання у І класі діти дістають безліч нових вражень. Щоб запобігти перевантаженню їх, у перші дні вересня щоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласників залучають поступово.

На одному з перших уроків учитель у бесіді виявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вони бачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать на вулиці, йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. Одне з перших завдань учителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про бачене.

У II класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв'язки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває у морозні дні.

За Сонцем другокласники спостерігають протягом року візуально. Вони відмічають раз на місяць зміни його положення опівдні відносно якогось високого предмета (одинокого дерева, стовпа, будинку) і встановлюють залежність: чим вище стоїть Сонце, тим довший день, більше тепла посилає воно на землю, і навпаки.

Діти спостерігають за вітром і дають його словесний опис (ласкавий, поривчастий, пронизливий, холодний, теплий). У зошитах наявність вітру відмічають стрілкою.
У II класі діти продовжують спостерігати за станом неба. Кількість хмар на небі визначають "на око", характеризуючи її словами "ясно" (небо чисте, безхмарне), "хмарно" (небо наполовину вкрите хмарами), "похмуро" (все небо затягнуте хмарами).
Продовжуються спостереження і за опадами та іншими явищами природи. Другокласники дають словесний опис спостережуваних явищ і відмічають їх за допомогою таких умовних знаків:

За змінами у погоді другокласники спостерігають систематично. Щоб зацікавити їх цією роботою, вчитель роз'яснює значення досліджень у галузі передбачення погоди для народного господарства, організовує гру "Синоптики". Для виконання ролі "синоптиків" обирає кілька учнів, яких знайомить із місцевими ознаками поліпшення чи погіршення погоди. Вони періодично інформують про наслідки своїх спостережень усіх учнів класу.
Другокласникам доступні для спостережень такі ознаки:

а) поліпшення погоди: після негоди увечері з'являється Сонце, у другій половині дня - райдуга; вночі випадає роса; вранці з'являється туман; квітки нагідок розкриваються зранку та ін.;

б) погіршення погоди: дим стелиться по землі, Сонце заходить за хмару; ластівки і стрижі літають над самою землею; кульбаби закривають суцвіття та ін.

Діти повинні усвідомити, що від змін у неживій природі залежить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласники продовжують вести спостереження за живою природою, які вони розпочали у першому класі, але кількість об'єктів для спостережень збільшується. Так, їм можна запропонувати такі спостереження за рослинами:
І. Восени: встановити, на яких деревах, кущах листя стає жовтим, червоним, багряним; коли розпочинається листопад у берези, осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується, які дерева не скидають листя на зиму.

II. Взимку: який вигляд мають листяні, хвойні дерева, на яких деревах і кущах залишаються плоди.

III. Навесні: коли розпочинається рух соку у берези, клена, коли починають бубнявіти і розпускатись бруньки у дерев і кущів найближчого оточення, коли з'являться перші весняні квіти, коли зацвітуть черемха, бузок.

Серед тварин найдоступніші для спостережень птахи і комахи. Залежно від пори року можна рекомендувати такі завдання для спостережень за птахами: чим живляться граки восени, взимку, навесні, влітку, де вони знаходять їжу, коли ластівки починають готуватися до відльоту? Відмітьте день, коли ластівок не стане, коли вперше побачите снігурів. Перевірте народну прикмету: снігурі приносять перший сніг. Коли біля ваших годівниць з'являться птахи? Яких із них ви впізнали? За якими ознаками? Як поводяться птахи біля годівниці? Коли перестають відвідувати годівницю? Коли повертаються у рідні краї шпаки, ластівки. Для спостережень за комахами можна запропонувати:

І. Восени: спостерігайте за поведінкою мурашок біля мурашника. Яку здобич вони приносять? Спостерігайте за метеликами – їх живленням, польотом. Яке забарвлення крил у них під час польоту і в стані спокою? Чи однакове воно? Чи бачимо ми комах у холодні осінні дні? А взимку? Спробуйте дізнатись, куди вони поділися з настанням холодів.

II. Навесні: коли навесні з'явилися метелики, мухи, бджоли, джмелі? У куточку живої природи проведіть спостереження за живленням жука-сонечка попелицями. Щоб діти не забули, за якими об'єктами і в якій послідовності вони мають вести спостереження, бажано скласти програму-пам'ятку на сезон чи якийсь період і вивісити її в класі.

Другокласники ведуть спостереження і за працею людей на селі та в місті: збиранням урожаю, снігозатриманням, очищенням вулиць і тротуарів від снігу та ін. Спостережувані зміни у живій природі та праці людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою.
Отже, як ми чітко бачимо, спостереження в 2 класі відбуваються за такими напрямками:
спостереження за погодою та її змінами протягом року; спостереження за змінами в живій природі та працею людей.

У ІІІ-IV класах спостереження за природою поглиблюються: складнішим стає характер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематично ведуть спостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря. Для цього діти повинні навчатись користуватися компасом, флюгером.

Учні ознайомлюються з життям рослин і тварин поля, лісу, водойм, тобто розширюється коло спостережень, а також вони використовують нескладні прилади: гномон, термометр, флюгер, снігомірну рейку. Свої спостереження вони фіксують у зошитах для самостійної роботи і класному "Календарі природи і праці людей" і вчаться більш доказово пояснювати причини виникнення тих або інших явищ, передбачати погоду.

Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природі взаємозв'язки і залежність живої природи від факторів неживої природи, усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати в природі, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження.
Учителі переконалися, що учням легше осмислити причини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда за ними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі, тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзання ґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чи пробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів, звірів), праця людей в різні пори року.

Правильно організовані спостереження за видимим рухом Сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такого важливого світоглядного поняття, як причина закономірності сезонних змін природи. А причиною, як відомо, є висота Сонця. Ось чому так необхідно раз на місяць у двадцятих числах в один і той самий час (наприклад, о 12 год 30 хв) учням вимірювати довжину тіні, яка падає від гномона. Зміна довжини тіні протягом року і є для них переконливим доказом, що Сонце змінює свою висоту.

З висотою Сонця пов'язана і тривалість дня і ночі. Причину цього явища теж доцільно розкрити дітям. Це цілком доступно їхньому розумінню. За допомогою схематичного малюнка третьокласникам слід пояснити, що, спостерігаючи за видимим рухом Сонця, ми помітимо, як протягом року змінюватимуться його точки сходу і заходу. Взимку найменша буде між ними відстань, і Сонце рухається низько, день короткий, а ніч довга. При низькому положенні Сонця його промені ледве торкаються поверхні і майже не нагрівають її. Та й світить воно не довго, бо день короткий. Пояснити дітям цікаву властивість повітря. Воно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, а само від них не нагрівається. Сонячне тепло відбивається від поверхні Землі і нагріває повітря. Тому взимку і холодно. Зовсім інакше влітку. Точки сходу і заходу Сонця знаходяться на великій відстані. Сонце піднімається вище. Його промені більш прямо падають на Землю. День стає довгим, а ніч короткою. Тепер поверхня Землі довше освітлюється Сонцем і краще нагрівається його променями; температура повітря стає вищою.

Спостереження за видимим рухом Сонця дають вчителю можливість формувати в учнів поняття про сторони горизонту. Так, схід і захід їм вже відомі. Залишається пояснити, що опівдні, коли Сонце найвище буває над Землею, напрям його показує нам південь, протилежна сторона там, де ніколи не буває Сонця, є північ.

Знаючи сторони горизонту, учні зможуть під час спостережень за вітром розкривати ще одну важливу причину зміни температури повітря. Так, північні вітри сприяють її зниженню, а південні - навпаки. Згодом учні дізнаються, що західні вітри частіше приносять у нашу місцевість опади. Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, коли тихо, листя на деревах нерухоме; слабкий вітер - шелестить листя і рухаються дрібні гілки; помірний вітер - помірно рухаються великі гілки дерев; сильний вітер - хитаються великі дерева. У школах, де є географічний майданчик, спостереження за вітром краще проводити за флюгером. Діти охоче цю роботу виконують.

Крім цих елементів неживої природи учні спостерігають за станом неба і опадами. Як, наприклад, хмарність впливає на опади? У процесі спостережень вони доходять висновку, що восени небо частіше, ніж літом, вкривається хмарами, у результаті чого випадають тривалі дощі, на відміну від літніх короткочасних.

За погодою учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунту і водойм та розмерзанням їх - періодично. Періодично спостереження проводять і за компонентами живої природи. Щоб діти краще зрозуміли залежність живих організмів від неживої природи, бесіду за фенологічними спостереженнями проводять після того, як учні розкажуть про погоду. При цьому звертається увага саме на ті ознаки погоди, які вплинули на появу тих чи інших змін у рослин, у поведінці тварин тощо.

Говорячи з учнями про поведінку тварин, учитель зазначає, що їхнє життя залежить не тільки від погоди, а й від стану рослин, а також від самих тварин. Наприклад, з приходом весни теплішає повітря, пробуджуються рослини, а потім оживають комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться.
Праця людей у сільському господарстві також залежить від погоди. Так, сівба починається тільки тоді, коли прогрівається ґрунт тощо.

Особливо велику увагу слід приділити спостереженням під час екскурсій і прогулянок. Бесіду за підсумками спостережень проводити не тільки на уроках природознавства, а й на інших і таким чином здійснювати міжпредметні зв'язки в навчанні.

Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слід ширше проводити роботу з класним "Календарем" (див. мал.1), учням давати завдання добирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події у нашій країні і у рідному краї, які вміщують на "Календарі" в кишеньку "У світі цікавого" або "Це корисно знати" та ін.

Навчити учнів узагальнювати найзручніше на відомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім - за тиждень, місяць, певну пору року.

До кожного місяця бажано добирати і прикріплювати до "Календаря" певні народні прикмети, які діти повинні перевірити. Прикмети змінюються, і їхня новизна підтримує у дітей інтерес. До "Календаря" варто добирати загадки, прислів'я. Відображати на ньому і корисні справи школярів, кращі творчі роботи з описом природи даного місяця, малюнки.
Особливої привабливості "Календарю" надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел (старих журналів тощо), а також різноманітні натуральні об'єкти (живі квіти, кольорові листки, гілочки з плодами, бруньками та ін.).

У IV класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують у класному "Календарі природи і праці людей", занотовують їх у зошитах для самостійної роботи з природознавства. Звичайно, кількість об'єктів для спостережень необхідно збільшити, а головне, вимагати від учнів розкриття причин змін природних явищ, логічної розповіді, узагальнень. Коли будуть вивчатися природні зони нашої Батьківщини, треба намагатися, щоб учні порівнювали свої спостереження з даними місцевостей різних природних зон і пояснювали причини відмінностей між ними. Це не тільки сприяє поглибленню і розширенню знань школярів, а й викликає у них пізнавальний інтерес. Ширше застосовувати з учнями перевірку народних прикмет для передбачення погоди, звертати їхню увагу на зміни напрямку вітру. Саме він є однією з причин, яка викликає серед зими потепління, хоч Сонце все нижче і нижче піднімається над горизонтом, а навесні - навпаки. Сонце піднімається вище, вже зацвіли садки, і раптом пішов сніг. Причина одна - північний вітер приніс холодне повітря, але вітер змінює свій напрямок, і погода змінюється.

Четвертокласників слід більше залучати до роботи на географічному майданчику з різними приладами: флюгером, опадоміром, гномоном та ін.

При роботі з класним "Календарем природи і праці людей" можна ускладнювати завдання учням шукати цікаву інформацію до рубрики "В світі цікавого" з життя рослин і тварин, а особливо про працю людей своєї місцевості і в інших природних зонах.

Отже, спостереження є одним з методів здійснення краєзнавчого і сезонного принципів у навчанні, виховання у дітей спостережливості, естетичних почуттів, бережливого ставлення до природи і на цій основі формування елементів наукового світогляду.