Організація та методика проведення позакласної роботи з природознавства

Систематична робота вчителя на уроках, спрямована на ознайомлення дітей з природою, продовжується й поглиблюється на позакласних заняттях.

Для позакласної роботи з природознавства немає обов'язкових програм, її організовують на основі широкої самодіяльності дітей з урахуванням їхніх інтересів і запитів, що виникають підчас вивчення природи. Тому така робота дає широкий простір для виявлення ініціативи й виховує в дітей такі цінні риси, як любов до праці, акуратність, наполегливість, чуття відповідальності за доручену справу тощо.

Отже, правильно організована позакласна робота з природознавства, яку підпорядковано навчально-виховним завданням школи, сприяє всебічному розвитку дітей і є одним із засобів виховання підростаючого покоління.

Позакласні заняття в початкових класах проводяться як з цілими класами, так і з окремими учнями. З цілим класом проводять екскурсії на природу, за місто, на промислове підприємство. Всі учні беруть участь у проведенні Дня птахів, Тижня саду й лісу та ін. Проводиться й така позакласна робота, як читання природничої літератури, перегляд кінофільмів, презентацій, що сприяє кращому засвоєнню й закріпленню здобутих на уроці знань про природу.

Позакласна робота з природознавства може бути дуже різноманітна за змістом. Юним натуралістам початкових класів доступні, зокрема, такі види позакласної роботи:

1) спостереження навколишньої природи й записи результатів у щоденниках та в класному календарі природи;

2) спостереження й досліди в кутку живої природи;

3) практичні роботи, спостереження й досліди з рослинами на шкільній навчально-дослідній ділянці;

4) збирання й оформлення природного матеріалу, виготовлення колекцій, гербаріїв, макетів, моделей;

5) практичні роботи, спостереження й досліди над дрібними сільськогосподарськими тваринами (кролі, кури та ін.);

6) участь у святах (День птахів, Тиждень саду й лісу, Свято врожаю тощо);

7) влаштування виставок;

8) участь у суспільно корисній роботі (збирання лікарських рослин, насіння дерев і кущів та ін.);

9) читання й колективне обговорення природничої літератури.

Орієнтовна тематика позакласної роботи по класах:

I клас.

Засушування листків, гілок і плодів листяних і хвойних дерев, складання колекцій (за зразком класних). Підгодовування зимуючих птахів, спостереження за ними. Організація в класі виставки «Зимуючі птахи» (зарисовки, листівки, таблиці, годівниці). Вирощування цибулі («на перо») в квіткових горщиках і в посудині з водою. Висаджування у квіткові горщики або ящики ранньоквітучих рослин (фіалки та ін.), спостереження за цвітінням їх, утворенням плодів. Спостереження за бруньками на різних деревах. Спостереження за погодою і сезонними змінами в житті рослин, тварин, в діяльності людини.

II клас.

Виготовлення колекцій на теми: «Овочеві рослини», «Що з овочів ми їмо», «Основні органи рослини». Спостереження за сезонними змінами в природі і в трудовій діяльності людей. Виготовлення гербарію бур'янів огороду, складання колекції «Шкідливі й корисні тварини городу». Збирання насіння дикорослих дерев і кущів. Догляд і спостереження за кімнатними рослинами. Підгодовування зимуючих птахів. Спостереження за прильотом птахів. Догляд і спостереження за бобовими рослинами, які сіють на шкільній навчально-дослідній ділянці.

III клас.

Спостереження за сезонними явищами в природі. Виготовлення колекцій «Пшениця і що з неї виробляють». Виготовлення колекції на тему «Бур'яни поля». Спостереження за тваринами в кутку живої природи. Виготовлення паперових горщиків для висівання насіння. Озеленення класу за допомогою вегетативного розмноження кімнатних рослин. Догляд і спостереження за жителями акваріума, зібраними під час екскурсії до водойми. Догляд і спостереження за рослинами, посіяними на шкільній навчально-дослідній ділянці. Екскурсії в природу. Виготовлення колекцій зразків корисних копалин. Вирощування розсади квіткових і овочевих рослин у кутку живої природи. Досліди з вирощуванням картоплі й кукурудзи із застосуванням різних прийомів удобрювання й догляду. Виготовлення кольорових плакатів на теми: «Шкідники полів», «Друзі врожаю». Ведення календаря природи за схемою III класу. Підготування матеріалу для порівняльної характеристики окремих місяців і пір року (за старими показниками).

Індивідуальна позакласна робота

Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявляють особливий інтерес до об'єктів і явищ природи.

Пізнавальний інтерес зароджується в них на уроках природознавства і в позаурочній роботі. Спочатку він нестійкий, ситуативний і проявляється у збиранні марок, листівок, кольорових фотографій, на яких зображені рослини, тварини, явища природи; читанні дитячих книжок про них; перегляді телепередач. Однак все це школярі роблять безсистемно, нецілеспрямовано. Завдання учителя — вчасно помітити, виявити і перетворити це захоплення в стійкий довготривалий інтерес до змісту навчального предмета, процесу пізнання природи. Відповідно до цього індивідуальна позакласна робота повинна бути цілеспрямована, планомірна. Розпочинається вона з побудови завдань на тому змісті і тих видах діяльності, якими цікавиться дитина. Наприклад, якщо вона збирає кольорові листівки про природу, рослини, то їй пропонується зробити з них тематичні підбори, знайти до кожної з тем загадки, прислів'я, цікаву інформацію (про особливості вирощування, застосування людиною тощо).
Важливим видом індивідуальної роботи є позакласне читання. Необхідно навчити кожного учня самостійно працювати з книжками про природу. На початковому етапі їх підбирають індивідуально з урахуванням інтересу до природи та до читання як виду діяльності, рівня оволодіння технікою читання. Слід рекомендувати учням не тільки прочитати, а й скласти коротке оповідання, намалювати малюнок або відшукати ілюстрації до прочитаного. Пізніше завдання змінюють, зокрема пропонується самостійно підібрати дитячі книжки про визначений предмет або явище природи, а потім працювати над ними. Ефективність індивідуальної позакласної роботи залежить від рівня усвідомлення учнем мети завдання, його вагомості, від оволодіння способами виконання й оформлення його результатів, а також від оцінювання товаришами й учителем.

Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів дозволяє за спільністю об'єднувати і залучати дітей до групової та масової позакласної роботи.

Групова позакласна робота

Найпоширенішою формою групової позакласної діяльності молодших школярів є гурток. Як правило, він називається гуртком юних натуралістів (юннатів). У практиці роботи школи зустрічаються й інші назви: «Юні друзі природи», «Люби і знай свій рідний край» тощо.
Дидактичними цілями роботи гуртка з розширення та поглиблення природничих знань, засвоєння елементарних умінь дослідницької роботи, поглиблення пізнавального інтересу до вивчення природи, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів дітей, оволодіння практичними уміннями природоохоронної роботи.

Гурток об'єднує 15—20 учнів. Бажано, щоб вони були одного віку, що дозволяє ефективно керувати їх діяльністю. Робота гуртка може бути присвячена глибшому вивченню окремих тем або розділів навчальної програми, до яких школярі виявили особливий інтерес. Наприклад: «Пори року у нашій місцевості», «Рослинний світ нашої місцевості», «Скарби природи мого краю», «Таємниці життя лісу» тощо. Отже, розглядаючи загальну проблему, учитель планує роботу гуртка не менше двох занять на місяць. Під час планування враховуються індивідуальні інтереси дітей, їх вікові особливості. Вони впливають на вибір об'єктів вивчення, найбільш доцільних методів роботи, форм звітності, поєднання теоретичних і практичних, репродуктивних і творчих завдань, групових та індивідуальних видів діяльності.

Приблизний план роботи включає такі розділи:

1. Тема занять.

2. Форма занять.

3. Дата проведення занять.

4. Зміст і методи фронтальної роботи на занятті.

5. Зміст і методи індивідуальної роботи.

Індивідуальні завдання з певної теми виконуються безпосередньо на заняттях (короткочасні спостереження, досліди, практичні роботи, діяльність із засобами наочності, з дитячою науково-популярною літературою). Вони бувають також випереджувальними або виконуються після проведення заняття і розраховані на тривалий час (кілька тижнів чи увесь термін роботи гуртка). Ефективність виконання довготривалих завдань залежить від осмислення школярами їхньої мети, оволодіння прийомами виконання дій у необхідній послідовності. Тому, поставивши завдання, варто одразу ж актуалізувати опорні знання та уміння, при потребі продемонструвати учням зразок виконання окремих дій або діяльності в цілому, організувати діяльність дітей (із різним рівнем самостійності), яка спрямовується на пошук нових способів діяльності.

Засідання гуртка відбуваються і в класі, і на природі. Важливим є перше заняття гуртка, яке проводиться у формі екскурсії. На екскурсії організовується безпосереднє сприймання учнями об'єктів, з якими вони будуть працювати, ставляться задачі, які розв'язуватимуться у процесі роботи, викликаються позитивні емоції у дітей від спілкування з природою. Добре організоване вступне заняття допомагає школярам усвідомити, що в природі багато таємниць. Виникає інтерес та бажання їх розгадувати.

Зміст кожного заняття відповідає темі плану. Учитель ретельно готується до його проведення, добирає цікаву інформацію, засоби наочності, зокрема діафільми та кінофільми. Вибір методів і прийомів здійснюється аналогічно до їх вибору під час підготовки до уроку. Вибрані методи повинні передбачати активну участь дітей у роботі гуртка. Тому на його засіданнях організовується актуалізація відомих знань та умінь, відбувається здобуття нових знань з різних джерел. Учні звітують про результати виконання завдань у формі записів у таблицях, тематично підібраних ілюстрацій, самостійно виконаних малюнків чи тематичних розповідей за прочитаними книжками, переглянутими телепередачами. Активність дітей зумовлюється використанням ігор, загадок, вікторин, головоломок, але з чітко визначеною дидактичною метою.

У гуртковій роботі значна увага приділяється природоохоронним заходам: озелененню і догляду за насадженнями у мікрорайоні проживання, підгодовуванню птахів узимку, охороні ранньоквітучих рослин, збереженню мурашників тощо. Молодші школярі оволодівають знаннями про згадані види діяльності, уміннями їх здійснювати, а також вести роз'яснювальну роботу серед своїх товаришів.

Не менш важливим видом роботи є виготовлення засобів наочності: гербаріїв, колекцій, роздаткових карток, тематичних альбомів, які використовують у процесі навчання природознавства.
Робота гуртка нерозривно пов'язана з різними формами масової позакласної роботи. Члени гуртка беруть активну участь в організації та проведенні всіх масових позакласних заходів.

Позакласна масова робота.

Позакласною масовою роботою з природознавства можуть охоплюватися окремі, паралельні чи всі початкові класи школи. До найпоширеніших її форм належать: тематичні конференції, усні журнали, тематичний перегляд науково-популярних і художніх фільмів про природу; свята; конкурси; КВК (клуб веселих та кмітливих); туристські походи; позакласні природознавчі екскурсії.

Позакласне читання займає важливе місце у процесі вивчення природознавства. Залучення дітей до цього виду роботи не тільки розширює їх кругозір з навчального предмета, але й зумовлює розвиток самостійності та формування бажання і вміння працювати з книжкою. Щоб керувати цією діяльністю, учитель повинен бути добре обізнаний з дитячою науково-популярною літературою, а також пам'ятати, що ефективність позакласного читання забезпечується при дотриманні ряду вимог. Перша вимога — це мотивація пізнавальної діяльності. Перш ніж почати роботу із запропонованою книжкою, учні повинні усвідомити, для чого це необхідно робити. Найчастіше спочатку переважають зовнішні мотиви («прочитати оповідання чи книжку, щоб одержати гарну оцінку на уроці», «тому що учитель дав завдання прочитати»), які поступово змінюються внутрішніми, пізнавальними («... прочитати, тому що цікаво», «... хочу більше дізнатися про...» та ін.). Друга вимога — поступовість і цілеспрямованість у підборі літератури за змістом і обсягом. На перших етапах роботи для позакласного читання слід пропонувати невеличкі, але цікаві оповідання, статті. Третьою умовою з оволодіння учнями вмінням працювати з текстом, зокрема виділяти його основну думку, складати план прочитаного, переказувати за складеним планом, доводити свою думку на підставі сприйнятого тексту, чітко і правильно висловлювати думки про прочитане. Важливим є рівень самостійності дітей у позакласному читанні. Найкраще розпочинати цю роботу разом з учителем, але в міру оволодіння зазначеними уміннями самостійність зростає.

Організація позакласного читання передбачає підготовку школярів до цього виду діяльності, тобто усвідомлення мети і завдань та обговорення прочитаного, яке включає: вступне слово учителя, переказування учнями основного змісту, висловлювання своїх думок про те, що найбільше сподобалося і чому, визначення основної ідеї твору, порівняння з власними спостереженнями. Доцільно поєднувати таку роботу з різними засобами наочності, ігровими прийомами, творчими завданнями.

Самостійність дітей проявляється не тільки у виконанні завдань, а й у виборі матеріалів для позакласного читання. Спочатку вчитель дає спільне для всіх учнів оповідання, потім учні вибирають одне із запропонованих, а далі самостійно знаходять доступну літературу на визначену тему.

Поширеною формою організації позакласного читання є проведення тематичного усного журналу. Кожна його сторінка може бути різною: короткі повідомлення окремих учнів, читання віршів, інсценування, перегляд кіно - і діафільмів, прослуховування магнітофонних записів, проведення ігор та вікторин, відгадування загадок.Успіх усного журналу залежить від розробки сценарію з чітко визначеною метою і від попередньої підготовки учнів.
КВК (клуб веселих і кмітливих) є цікавою формою позакласної роботи з природознавства для молодших школярів, яка зумовлює розвиток у дітей логічного мислення, пам'яті, винахідливості, дозволяє перевірити рівень природничих знань, умінь і навичок.

Сценарій КВК складається відповідно до вибраної теми. У ньому поєднуються фронтальні, групові та індивідуальні завдання, які призначені для окремих гравців, усієї команди та вболівальників. Завдання повинні бути і теоретичні, і практичні, але обов'язково цікаві, конкретні, доступні та вимагати винахідливості і кмітливості. Сценарій включає ігри, загадки, цікаві повідомлення.

Формувати команду найкраще усім класом, щоб в обговоренні учасників брали участь усі учні. Це має велике значення для формування взаємо - і самооцінювання. Критерії, за якими відбувається відбір учасників команди, повідомляє вчитель.

Для оцінювання виконання завдань КВК розробляються якісні та кількісні критерії, які доступні для розуміння дітей. На їх основі членами журі здійснюється мотивація проміжних і підсумкових оцінок.

 

 








Дата добавления: 2015-05-28; просмотров: 9389;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.009 сек.