Загальна будова бойових машин

В дійсності, якщо розглядати проблему виникнення бойових машин в широкому історичному аспекті, то можна сміло стверджувати, що вони ведуть свою родословну від бойових колісниць, які застосовувались в війнах між державами стародавнього Сходу, починаючи з другого тисячоліття до нашої ери, і бойових машин, які використовували ассирійці ще в 9 віці до нашої ери.

Вперше бронетанкове озброєння у вигляді танків з'явилося на полях боїв у середині 1-ї світової війни. 15 вересня 1916р. у боях з німцями на р. Соме у Франції англійцями були застосовані перші танки. Створення і бойове використання танків було обумовлено, з однієї сторони військовою необхідністю, а з іншого боку появою визначених технічних передумов.

Технічні передумови появи танків були підготовлені в результаті бурхливого розвитку техніки і досить високого рівня розвитку машинобудівної промисловості наприкінці XIX і початку XX століття.

Такими технічними передумовами були:

- створення скорострільної автоматичної і напівавтоматичної зброї;

- освоєння виробництва міцної сталевої броні;

- відпрацьовування компактного й економічного двигуна внутрішнього згоряння;

- створення для високої прохідності гусеничного рушія.

Ці обставини в період першої світової війни і дозволили деяким з воюючих держав організувати виробництво танків у значній кількості.

Військова необхідність виникла внаслідок того, що у кінці XIX століття можливості сторони, що обороняється, різко зросли, а в ході російсько-японської війни 1904 - 1905 років проявилися перші симптоми кризи:

- насичення військ кулеметами та артилерійськими гарматами зробило оборону практично неприступної для піхоти. Тому був потрібен новий вид зброї, здатний прорвати оборону, прокласти дорогу піхоті, розвити тактичний успіх на всю оперативну глибину оборони противника. Таким новим видом зброї стали танки.

Царська Росія внаслідок слабкого розвитку важкої промисловості і ряду інших причин не створила вітчизняного танкобудування і не змогла забезпечити російську армію танками. Але при цьому з 1911 по 1916 роки в військовому відомстві Росії було подано цілий ряд проектів броньованих машин: “Бойова машина" і важкий танк В.Д. Менделєєва, колісний танк Лебеденко, “Наземний броненосець" Дем’янова, “Броненосний трактор" Казанського, “Вездеход" Пороховщикова, але за різними причинами вони так і не були реалізовані.

В роки громадянської війни випуск танків здійснювався на заводі «Червоне Сормово», танк мав броню - 8 – 16 мм , 37-мм пушку і спарений з нею кулемет, встановлений у башті. Двигун потужністю 33,5 к.с. дозволяв розвивати швидкість 8,5км /год., при запасі ходу 60 км . На закордонних танках спарене озброєння з'явилося лише 1926 - 1930 роках. Успішне відновлення промисловості в СРСР дозволило в 1926 - 1927 р. налагодити серійне виробництво легких танків “МС-1” (малий супроводження) ( після удосконалення ходової частини мав індекс Т-18).

Спеціальною програмою розвитку бронетанкових військ, прийнятою у грудні 1929р., перед танкобудівниками ставилось завдання: у найближчі 2 роки розробити дослідні, а потім і серійні зразки малих, середніх, важких і спеціальних танків, які повинні були мати добрий броньовий захист, могутнє озброєння і високу маневреність.

Підсумком виконання цієї програми була розробка і випуск танків і САУ, що стали згодом зразками світового танкобудування. До 1939 року конструктори Ж.Я. Котін, Н.Л. Парфумів, А.С. Єрмолаєв, Н.Ф. Шамшурін розробили танк КВ із 76-мм довгоствольною гарматою і 75-мм бронею. Дослідний зразок КВ пройшов іспит не тільки на полігоні, але й у боях на Карельському перешийку. У грудні 1939 року він був прийнятий на озброєння під маркою КВ-1 , разом з новим середнім танком Т-34, який був визнаний кращім танком другої світової війни.

Генерал Блюментрит говорив «...протитанкові засоби, що тоді (у 1941 році) знаходилися на озброєнні нашої піхоти, були неспроможні проти танків Т-34... В результаті появи у росіян цього нового танка, піхотинці виявилися зовсім беззахисними».

Танковий бос Німеччини генерал Гудеріан писав: «...противник мав у своєму розпорядженні новий тип танка Т-34, що набагато перевершував німецькі машини своєю прохідністю, товщиною броні і броне пробивною здатністю пушки».

Танк був розроблений конструктором Кошкіним М.І. і виготовлений на Харківському паровозобудівному заводі.

Західногерманский журнал «Зольдат унд технік» писав у грудні 1965 року «що радянський танк Т-34, безперечно, був справжнім шедевром в історії розвитку військової техніки». На танку Т-34 вперше у світі була встановлена могутня довгоствольна (для того часу) 76-мм пушка; броня танка захищала від снарядів малокаліберної протитанкової артилерії і танкових гармат противника при веденні вогню з усіх дистанцій. Оригінальна форма корпуса танка з великими кутами нахилу броньових листів, застосованими вперше, і форма башти згодом були відтворені на ряді моделей іноземних танків. Машина мала високу маневреність і прохідність. На танку був установлений новий спеціальний танковий двигун - могутній дизель В-2, особливості будови якого використовуються дотепер у створенні двигунів сучасних танків і БМП.

Танк Т-34 послужив прообразом у створенні серії таких радянських танків як Т-54, Т-55, Т-62, Т-72, Т-80, російського танка Т-90 і вітчизняного Т-84.

Аналіз втрат у 2-й світовій війні показав, що головну вагу війни на собі несе піхота. У наш час «щитом» піхотинця є БТР і БМП. Бронетранспортер уперше з'явився на полі бою в 2-й світовій війні і з тих пір став нерозлучний з піхотою, що стала іменуватися мотопіхотою.

У Радянському Союзі бронетехніка для піхоти бурхливими темпами почала розвиватися тільки в післявоєнний період. Були створені такі першокласні на той час машини як гусеничні БТР-50ПБ, серія колісних бронетранспортерів: БТР-40, БТР-152, БТР-60ПБ, БТР-70ПБ, БТР-80ПБ. Зразком світового танкобудування стали машини: БМП-1, БМП-2, БМП-З, БМД-1, БМД-2, БМД-3, деякі з них знаходяться на озброєнні армії України у даний час.

Сутність і призначення різних зразків бронетанкового озброєння визначено в державному стандарті України ГОСТ В21794-76 «Визначення зразків БТОТ».

ТАНК (англ. Tank – бак)- бойова гусенична броньована машина високої прохідності з озброєнням для ураження різних цілей на полі бою. Танк є основним наступальним засобом Сухопутних військ і призначена для ведення бойових дій при безпосередньому вогневому контакті із супротивником.

БМП (бойова машина піхоти) - цеброньована гусенична плаваюча та авіа транспортабельна бойова машина, що поєднує у собі ефективне озброєння, високу захищеність та маневреність.

БТР – (броньований транспортер) бойова броньована колісна машина, яка призначена для транспортування механізованих підрозділів до полю бою, виконання задач розвідки й охорони, а так само вогневої підтримки стрільців, що спішилися.

БМД - бойова, гусенична, броньована машина, призначена для парашутного чи парашутно-реактивного десантування, перевезення підрозділів стрільців - десантників, ведення ними бою з машини, а також для вогневої підтримки стрільців-десантників, що спішилися.

БРМ - бойова, гусенична, броньована машина, обладнана комплексом розвідувальної апаратури і призначена для ведення різних видів розвідки, включаючи і розвідку боєм.

БРДМ - бойова, броньована колісна машина, обладнана комплексом розвідувальної апаратури і призначена для ведення військової розвідки, включаючи і розвідку боєм.

БРЕМ -гусенична, броньована машина, обладнана комплексом агрегатів та приладдя для виконання ремонтних та евакуаційних робіт в бойових умовах.

Для підтримки озброєння і техніки в постійній бойовій готовності у військах організується комплекс заходів, який має назву технічне забезпеченням.

Основні завдання технічного забезпечення:

· Організація технічно правильної експлуатації бронетанкового озброєння та техніки,

· Своєчасне проведення її евакуації та ремонту,

· Забезпечення військ бронетанковим озброєнням, військовою технікою та технічним майном,

· Організація засвоєння бронетанкового озброєння та військової техніки особовим складом,

· Управління танко-технічними силами та засобами.

Виконання заходів з технічного забезпечення здійснюється спеціальними частинами та підрозділами. До них відносяться частини та підрозділи:

- технічного обслуговування,

- ремонтно-евакуаційні,

- ремонтно-відновлювальні,

- танкоремонтні майстерні,

- пересувні та стаціонарні ремонтні заводи,

- склади та бази із запасами технічного майна.

Використання машин полягає в експлуатаціїїх відповідно до призначення із дотриманням технічних норм і правил, що забезпечують надійну роботу машин у будь-яких умовах.

Технічне обслуговування машин полягає в обов'язковому і своєчасному проведенні робіт з перевірки справності машин і догляду за ними в обсязі, передбаченому технічними описами і інструкцією по експлуатації відповідних зразків машин.

Утримання (збереження)машин полягає в проведенні заходів, що забезпечують збереження і попередження від руйнувань і ушкоджень агрегатів, механізмів, деталей і машин у цілому і швидкому приведенні їх у повну бойову готовність.

Ремонтбронетанкового озброєння і техніки полягає в усуненні ушкоджень і несправностей машин шляхом заміни ушкоджених і зношених агрегатів, механізмів, вузлів, приладів і деталей чи відновлення їхньої працездатності.

Евакуаціяполягає у переміщенні ушкоджених машин у найближчі укриття в буксируванні (транспортуванні) їх на шляхи евакуації, збірні пункти пошкоджених машин (ЗППМ) і в інші місця ремонту, навантаження, а також витаскування застряглих і затонулих машин.

Бронетанкове постачання полягає в укомплектуванні військ бронетанковою технікою рухомими танкоремонтними майстернями а також у забезпеченні частин і підрозділів бронетанковим майном.