Принципи та критерії визначення рівня забрудненості водного середовища
Санітарно-гігієнічна оцінка якості води проводиться за ознаками, котрі вибираються та нормуються в залежності від виду водокористування. Один з показників вважається лімітуючим. Лімітуючою вибирають ознаку, що характеризується найменшою нешкідливою концентрацією речовини у воді. Узагальнена числова оцінка якості води дається за індексом, котрий є сукупністю основних показників за видами водокористування. Якість, склад та властивості води у водоймах регламентуються гігієнічними вимогами та санітарними нормами.
Для гігієнічної оцінки води використовують такі показники:
- кількість завислих речовин,
- кількість плаваючих речовин,
- температура,
- водневий показник pH,
- мінеральний склад,
- розчинений кисень,
- біологічно повне споживання кисню (БПКповне),
- хімічне споживання кисню (ХСК),
- наявність збудників захворювань,
- кількість лактоз опозитивних кишкових паличок (ЛКП),
- кількість каліфагів у бляшкоутворюючих одиницях,
- наявність життєздатних яєць гельмінтів та найпростіших кишкових,
- кількість хімічних речовин (табл. 2.3.1.).
Таблиця 2.3.1. Гігієнічні вимоги до складу та властивостей води
| Показники скиду та | Категорії водокористування | |
| властивостей води | Для господарсько-питного водопостачання | Для купання, спорту та відпочинку населення |
| Завислі речовини | Вміст завислих речовин не повинен збільшуватися більше, ніж на: | |
| 0,25 мг/дм3 | 0,75 мг/дм3 | |
| Плаваючі домішки | На поверхні водойми не повинно бути плаваючих плівок, плям, мінеральних масел та скупчень інших домішок | |
| Запахи | Вода не повинна набувати невластивих їй запахів інтенсивністю більше 1 бала | |
| Колір | Не повинен виявлятися в стовпчику | |
| 20 см | 10см | |
| Температура | Літня температура води внаслідок спуску стічних вод не має підвищуватися більше ніж на 3оС порівняно з середньомісячною | |
| Водневий показник (pH) | 6,5 | 8,5 |
| Мінеральний склад | Не повинен перевищувати за сухим залишком 1000 мг/дм3, в тому числі хлоридів – 350 мг/дм3, сульфатів – 500 мг/дм3 | |
| Розчинений кисень | Не має бути менше як 4 мг/дм3 у будь який період року в пробі, взятій о 12 годині дня | |
| БПКповне | Не має перевищувати при 20оС | |
| 3,0 мг О2/дм3 | 6,0 мг О2/дм3 | |
| ХСК | Не має перевищувати | |
| 15 мг О2/дм3 | 30 мг О2/дм3 | |
| Збудники захворювань | Вода не має містити збудників захворювань | |
| Лактоз опозитивні кишкові палички (ЛКП) | Не більше 1000 в 1 дм3 | Не більше 5000 в 1 дм3 |
| Каліфаги у бляшкоутворюючих одиницях | Не більше 100 в 1 дм3 | Не більше 100 в 1 дм3 |
| Життєздатні яйця гельмінтів та найпростіших кишкових | Не повинні міститися в 1 дм3 | |
| Хімічні речовини | Не мають міститися в концентраціях, що перевищують ГДК або ОДР |
Для санітарної оцінки якості води використовуються показники:
- гранично-допустимі концентрації (ГДК) речовин у воді;
- орієнтовно допустимі рівні речовин у воді (ОДР);
- лімітуючи ознаки шкідливості (санітарно-токсикологічний, загально санітарний, органолептичний з розшифруванням його властивостей: запаху, впливу на колір, утворення піни та плівки, надання присмаку);
- клас небезпеки речовин.
Гранично допустима концентрація (ГДК) речовини у воді водойми господарсько-питного і культурно-побутового водокористування — це концентрація шкідливої речовини у воді, яка не повинна створювати прямий чи непрямий вплив на організм людини протягом усього її життя і на здоров’я наступних поколінь, та не повинна погіршувати гігієнічні умови водовикористання.
Хімічні речовини у воді поділяються на класи небезпеки: I клас – надзвичайно небезпечні; II клас – високо небезпечні; III клас – небезпечні; IV клас - помірно небезпечні.
Віднесення шкідливих речовин до класу небезпеки залежить від їхньої токсичності, кумулятивності, здатності викликати віддалені ефекти, від виду лімітуючого показника шкідливості (табл.2.3.2.).
Таблиця 2.3.2. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування
| Назва речовини | Клас небезпечності | Гранично допустима концентрація, мг/л |
| Аміак (за азотом) | III | 2.0 |
| Амонія сульфат (за азотом) | III | 1.0 |
| Активний хлор | III | Відсутня |
| Ацетон | III | 2.2 |
| Бензол | II | 0.5 |
| Дихлоретан | II | ОДР 0.02 |
| Залізо | III | 0.3 |
| Кадмій | II | 0.001 |
| Капролактам | IV | 1.0 |
| Кобальт | II | 0.1 |
| Кремній | II | 10.0 |
| Марганець | III | 0.1 |
| Мідь | III | 1.0 |
| Нікель | III | 0.1 |
| Нітрати (NO) | III | 45.0 |
| (Нітрити NO2) | II | 3.0 |
| Ртуть | III | 0.0005 |
| Свинець | II | 0.03 |
| Фенол | IV | 0.001 |
| Хром (C23+) | III | 0.5 |
| Хром (C26+) | III | 0.05 |
| Цинк | III | 1.0 |
| Етиленгліколь | III | 1.0 |
Крім того, за санітарними ознакамивстановлюються мікробіологічні і паразитологічні показники води (кількість мікроорганізмів і кількість бактерій групи кишкових паличок в одиниці об’єму). Токсикологічні показники води, які характеризують небезпечність її хімічного складу, визначаються вмістом хімічних речовин, який не повинен перевищувати встановлені нормативи. Також при визначенні якості води враховуються органолептичні (ті, що сприймаються органами відчуття) властивості: температура, прозорість, колір, запах, смак, жорсткість.
Основним нормативом скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти (науково-технічним нормативом) є гранично-допустимий скид (ГДС) -максимально допустима маса речовин, котрі можуть бути відведені у встановленому режимі за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води в контрольному пункті. [ГДС] = г/сек (Бк/сек)
ГДС встановлюються для кожного джерела забруднення і для кожного виду домішки, з врахуванням їх комбінованого впливу. ГДС встановлюються з врахуванням гранично допустимих концентрацій речовин в місцях водовикористання (в залежності від виду водовикористання), асимілюючої здібності водного об’єкту, перспектив розвитку регіону і оптимального розподілу маси скидних речовин між водокористувачами, які скидають стічні води.
Загальний принцип встановлення ГДС полягає в тому, що величина ГДС повинна гарантувати досягнення встановлених норм якості води (санітарних, гігієнічних, рибогосподарських) при найгірших умовах для розбавлення скиду речовин в водному об’єкті.
При скиді стічних вод або інших видах господарської діяльності, які впливають на стан водних об’єктів, що використовуються для господарсько-питних та культурно-побутових цілей, норми якості поверхових вод (або їх природний склад і властивості в випадку природного перевищення цих норм) повинні дотримуватися наступного:
- на річках − починаючи зі створу, який розташований на відстані 1 км вище за найближчий по течії пункт водоспоживання (водозабір для господарсько-питного водоспоживання, місця купання та організованого відпочинку, територія населеного пункту і т. ін.) аж до самого місця водовикористання,
- на водоймах − в акваторії в радіусі 1 км від пункту водовикористання.
Дата добавления: 2015-04-01; просмотров: 1490;