Випробування ЗВТ

6.2.1 Основні поняття про випробування виробів

Випробуванням називають експериментальне визначення кількісних та якісних характеристик об'єкта в результаті заданого на нього впливу при його функціонуванні.

Метою випробувань є визначення реального значення параметра в заданих номінальних умовах випробування. Відзначимо, що реальні умови випробувань практично завжди відрізняються від номінальних. Тому результат випробування завжди має похибку, що виникає не лише через по­хибку визначення шуканої характеристики, але й через не точне встанов­лення номінальних умов випробування.

Життєвий цикл - період часу, протягом якого відбувається сукуп­ність взаємно пов'язаних процесів і робіт від виникнення потреби в проду­кції до її повного задоволення.

Відносно значної більшості приладів, життєвий цикл (ЖЦ) складається з таких стадій: розробка, серійне виробництво, експлуатація.

Випробування проводять на кожній стадії ЖЦ виробу (рис. 6.1).

Рисунок 6.1 – Місце випробувань на всіх стадіях ЖЦ виробу

Зворотними стрілками на рис. 6.1 відзначено необхідний і важливий для розробника обмін досвіду (даних) виготовлення та експлуатації виробу.

Розробка починається зі складання організацією-замовником технічного завдання (ТЗ) і закінчується передачею організацією-розробником оригіналів повного комплекту конструкторської документації виробничому підприємству, на якому передбачається здійснити серійний випуск виробу.

Стадії розробки традиційно групують в етапи . Стадії технічного завдання й технічної пропозиції, у яких переважає науково-дослідна робота (НДР), називають етапом НДР, а інші - етапом дослідно-конструкторської розробки (ДКР).

На етапі НДР випробування проводяться у вигляді наукових експериментів з перевірки й дослідженню фізичних принципів системи, що розробляється.

На етапі ДКР (ескізний проект - ЕП і технічна пропозиція - ТП) проводять дослідницькі випробування лабораторних макетів. Їхня мета – дослідження можливості й перспективності напрямку робіт.

На стадії розробки робочої документації (РРД) проводиться цикл натурних випробувань дослідних зразків, за результатами яких проводиться коректування й доведення робочої конструкторської документації.

Ці випробування можна назвати доводочними й приймальними.

Завдання випробувань на стадії розробки:

- оцінити ступінь досконалості нових практичних рішень;

- виявити помилки, допущені при проектуванні й виготовленні зразків;

- уточнити деякі характеристики (умови) експлуатації;

- порівняти варіанти конструкцій, схем виробів одного й того ж функціонального призначення;

- відпрацювати й довести дослідні вироби до заданих параметрів;

- підготувати й доопрацювати документацію.

У процесі серійного виробництва проводяться заводські випробування для контролю якості виготовлення системи в умовах налагодженого серійного виробництва. Заводські випробування можна розділити па кваліфікаційні, пред'явницькі, приймально-здавальні, періодичні, інспекційні, типові, атестаційні й сертифікаційні.

Завдання випробувань на стадії серійного виробництва:

- оцінка технічного рівня виготовлення продукції;

- перевірка ефективності доопрацювання;

- попередня оцінка показників надійності.

У процесі експлуатації проводяться контрольні випробування для контролю поточного стану системи в реальних експлуатаційних умовах. Завдання випробувань на стадії експлуатації:

- оцінювання дійсних показників якості;

- перевірка обґрунтованості претензій споживача;

- перевірка відповідності умов експлуатації умовам, встановле­ним у документації;

- остаточне доопрацювання експлуатаційної документації;

- підготовка рекомендацій для підвищення стабільності показни­ків.

Випробування проводять за встановленими методами (програмами) на атестованому устаткуванні.

Програма випробувань визначає послідовність і час дії зовніш­ніх впливів, параметри цих впливів, а також параметри виробів, що підля­гають контролю до і після випробувань.