Суб’єкти соціально-педагогічної роботи в закладах освіти.

У кожному навчальному закладі є фахівці, які здійснюють соціально-педагогічну роботу з учнями, вихованцями, слухачами, студентами, організовуючи свою діяльність на основі законів, нормативно-правових документів. Таких фахівців прийнято називати суб’єктами.

Суб’єкти соціально-педагогічної роботи – органи державної влади, державні соціальні інститути, установи та служби, неурядові організації, фізичні особи (соціальні педагоги та працівники, інші фахівці), які реалізують соціальну політику, сприяють нормалізації соціально-психологічних взаємостосунків, розвитку самостійності членів суспільства, беруть участь у соціальному вихованні та виконують ті чи інші завдання, забезпечуючи сприятливі умови для соціалізації особистості [44, С.280].

Суб’єктами соціально-педагогічної роботи в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих, позашкільних, а також закладах для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, є [44, С.280-283]:

1) організації, установи, соціальні інститути суспільства:

- держава зі своїми структурами у вигляді законодавчої, виконавчої та судової влади різного рівня (Міністерства освіти і науки, у справах сім’ї та молоді, праці і соціальної політики, Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді, органи соціального захисту, управління освіти й науки, у справах сім’ї та молоді на регіональному рівні). Саме ці суб’єкти є законотворчими й визначають діяльність інших суб’єктів соціально-педагогічної роботи в закладах освіти;

- соціальні служби та заклади соціального спрямування (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді зі спеціальними формуваннями: служби соціальної підтримки сім’ї, по роботі зі споживачами ін’єкційних наркотиків, «Телефону Довіри», школи волонтерів; служби у справах дітей; центри соціальної роботи та практичної психології; соціально-реабілітаційні центри для неповнолітніх; центри соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями; соціальні гуртожитки; соціальні центри матері та дитини тощо).

2) неприбуткові та неурядові організації та об’єднання: благодійні фонди, спілки й товариства, громадські організації соціального спрямування, волонтерські організації (Дитячий Фонд України, Товариство Червоного Хреста України, представництва міжнародних організацій ЮНІСЕФ, «Надія і житло для дітей» тощо).

3) фізичні особи, які здійснюють практичну соціально-педагогічну роботу в закладах освіти: організатори-керівники та виконавці, соціальні педагоги та працівники, реабілітологи, волонтери.

4) викладачі, керівники студентської практики, які сприяють проходженню практики студентів у різних закладах освіти.

5) дослідники соціально-педагогічної діяльності (кафедри провідних вищих навчальних закладів, науково-дослідні лабораторії тощо). Науковці аналізують стан соціальної практики, розробляють наукові програми, публікують статті та захищають дисертації з проблематики соціально-педагогічної роботи в закладах освіти, впроваджуючи програми, технології, педагогічні умови. На кафедрі соціальної педагогіки Харківської державної академії культури розроблялися дисертаційні дослідження, присвячені різним аспектам соціально-педагогічної роботи з вихованцями дошкільних закладів (М.Гончарова-Горянська), з учнями загальноосвітніх шкіл (А.Аніщенко), професійно-технічних навчальних закладів (Ю.Клочан), вищих навчальних закладів (Н.Максимовська), позашкільних (Ю.Нагорний), закладів для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації (О.Проскурняк), а також з історії соціального виховання (В.Маштакова) та розвитку соціальної педагогіки в соціокультурному контексті (А.Рижанова).

Отже, суб’єкти соціально-педагогічної роботи – це група фізичних осіб, державних установ, неурядових організацій, дослідників тощо, які безпосередньо чи опосередковано впливають на динаміку соціального розвитку вихованців, учнів, слухачів, студентів закладів освіти.