Сучасні концепції інноваційного розвитку

Незважаючи на те що автори теорій технократичного суспільства вказували на необхідність регулювання науково-технічного прогресу і навіть стримування наукових дос­ліджень у деяких напрямах (наприклад, генної інженерії), вони надавали перевагу прямому втручанню держави у ці процеси. Однак воно має бути не директивним, як у плано­вій економіці, а непрямим, тобто повинно спиратися на ринкові механізми. Усвідомленню цього сприяли новітні концепції економічного розвитку: теорія інтелектуальної технології Ф. Хайєка і теорія інноваційної економіки і під­приємницького суспільства П. Друкера.

Теорія інтелектуальної технологи. Виникла як ре­зультат дослідження австрійським економістом Фрідріхом Хайєком (1899—1992) проблем інформаційної економіки і технології. Була обґрунтована в теорії ринку як глобальної інформаційної системи. Хайєк запропонував інформацій­ну концепцію «порядку, що розширюється» як основу цивілізації. На його думку, ринок — це гігантська інформа­ційна «машина», що містить величезне «неявне, розсіяне знання» про потреби і виробничі можливості людей, ін­формацію, яка переважає ті знання, якими може володіти не лише окрема людина, а й багато людей. Розширення ін­формації, яку використовують у повсякденній діяльності сучасні підприємці, стало поштовхом до розроблення інфор­маційних та інтелектуальних технологій, що дали змогу швидко і системно опрацьовувати величезні масиви інфор­мації. Дослідження Ф. Хайєка відповідали новим реаліям підприємницької економіки. Вони пояснили, яким чином знання стають основою підприємницької ідеї і дають ім­пульс розробленню інновацій; чому економіка одних кра­їн є сприйнятливою до інновацій, а інших — ні.

Теорія інноваційної економіки і підприємницького сус­пільства. П. Друкер зазначає, що економіка 90-х років XX ст. принципово відрізняється від економіки 60—70-х років, яка була зорієнтована на виробництво, внаслідок чого під­приємства зосереджували основні зусилля на його вдоско­наленні. Найкраще це могли робити великі компанії, що домінували на ринку. Головною рисою економіки 90-х ро­ків стало напрацювання ідей, які заперечують колишні рі­шення, товари, послуги і виробництва. З огляду на це її можна назвати інноваційною. До того ж Друкер розглядає менеджмент як «технологію управління підприємницько-інноваційною діяльністю».