ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА WINDOWS, ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР WORD, ТАБЛИЧНИЙ ПРОЦЕСОР EXCEL 4 страница

У неблагополучних щодо ящуру пунктах державні надзвичайні протиепізоотичні комісії організовують такі заходи: закривають всі дороги (стежки), що ведуть із цих пунктів, і виставляють необхідну кількість карантинних ветеринарно-міліційних постів з цілодобовим чергуванням згідно з Законом України “Про ветеринарну медицину”, а також установлюють покажчики (дорожні знаки) “Проїзд заборонено”, “Об’їзд”, “Зупинка обов’язкова”, “Зупинка заборонена” тощо; виділяють необхідну кількість людей для чергування на ветеринарно-міліційних постах і визначають їх обов’язки. Черговим на посту видають спеціальні посвідчення і нарукавні пов’язки. Пости обладнують шлагбаумами, дезбар’єрами і приміщеннями для чергових, установлюють зв’язок; переводять всіх тварин на стійлове утримання або на спеціально відведене ізольоване пасовище, беруть на облік все поголів’я худоби, яке знаходиться у неблагополучному пункті й сприйнятливе до ящуру, оголошують власникам правила утримання тварин в умовах карантину; домашню птицю на території неблагополучного пункту утримують у закритих приміщеннях, а собак на прив’язі; обмежують переміщення людей за межі неблагополучного пункту; щоденне проведення обробки і дезінфекції тваринницьких приміщень, спецодягу, предметів догляду, транспортних засобів тощо відповідно з діючою Інструкцією щодо проведення ветеринарної дезінфекції; при вході у приміщення або загони для худоби, на подвір’я громадян-власників тварин, а також на підприємства із зберігання і перероблення сировини тваринного походження в обов’язковому порядку повинні бути встановлені дезбар’єри, заповнені розчином їдкого натру 2% концентрації або формальдегіду 2% концентрації для обробки взуття і транспорту; дозволяється вивозити продукцію тваринного й рослинного походження, що заготовлена у благополучних господарствах неблагополучних щодо ящуру областей, Автономної Республіки Крим за умови, що ця продукція не стикалася з продукцією неблагополучних господарств та не була заражена вірусом ящуру іншим шляхом. Вивезення продукції в інші області дозволяється в порядку, зазначеному в цій Інструкції. Вивезення продукції дозволяється з дотриманням діючих правил перевезення відповідними видами транспорту. Завантаження транспорту не допускається на залізничних станціях, пристанях, у портах, що знаходяться у карантинній щодо ящуру території.

У разі запровадження карантину на території району або декількох районів, області, Автономної Республіки Крим забороняють виводити (вивозити) за їх межі тварин всіх видів, сільськогосподарську продукцію до зняття карантину. У разі встановлення карантину на території залізничних станцій, морських і річкових портів та пристаней, аеропортів, а також господарств і населених пунктів, що прилягають до них у радіусі до 10 км, відповідно до статей Закону України “Про ветеринарну медицину” зупиняють завантаження і вивантаження тварин, сільськогосподарської продукції на станціях, пристанях, у портах, аеропортах та проводять ветеринарно-санітарні заходи, що спрямовані на попередження поширення хвороби.

У разі виявлення ящуру у тварин, яких перевозять транспортом усіх видів, негайно проводять забій всієї партії тварин за рішенням відповідних органів державної ветеринарної медицини на найближчому м’ясокомбінаті (забійному пункті).

У неблагополучному пункті місцеві органи охорони здоров’я проводять заходи щодо профілактики захворювання людей на ящур.

З метою недопущення поширення ящуру головні державні інспектори ветеринарної медицини районів установлюють суворий контроль за дотриманням карантинно-обмежувальних заходів на скотопрогінних трасах, скотобазах, м’ясокомбінатах, бойнях, забійних пунктах, заводах та інших підприємствах із переробки й зберігання продукції тваринного походження.

Управління державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління державної ветеринарної медицини після отримання повідомлення про появу ящуру негайно інформують про це Державний департамент ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України та Центральну державну лабораторію ветеринарної медицини й направляють у неблагополучний район свого представника для надання допомоги з організації заходів щодо ліквідації і недопущення поширення ящуру.

Оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій щодо ліквідації ящуру здійснюють відповідні державні надзвичайні протиепізоотичні комісії.

Заходи у вогнищі ящуру. Керівники господарств і спеціалісти ветеринарної медицини повинні забезпечувати повну ізоляцію вогнища ящуру, виконувати заходи, спрямовані на знищення та недопущення розповсюдження вірусу. Для цього: огороджують територію вогнища, залишаючи один вхід, і встановлюють біля нього цілодобовий ветеринарно-міліційний пост; обладнують на вході у вогнище контрольно-пропускний пункт з пароформаліновою камерою і дезінфекційною установкою; виділяють постійний транспорт для обслуговування тварин і проведення інших господарських робіт на території вогнища без права виїзду за його межі. Для підвезення кормів, продуктів харчування, різних необхідних матеріалів на вході у вогнище обладнують перевальний майданчик, на якому вантажі ззовні доставляють окремим транспортом; виділяють для догляду за хворими тваринами необхідний обслуговуючий персонал, для якого встановлюють найсуворіший санітарно-пропускний режим. Заходити на територію вогнища й виходити з нього персоналу, який працює у вогнищі (у тому числі й особам, які зайняті на роботах із ліквідації ящуру), дозволяється тільки через санпропускник з обов’язковою зміною всього одягу та взуття на вході й виході, прийняттям гігієнічного душу. На час карантину встановлюється особливий режим роботи та можуть вводитися інші необхідні зміни виробничої діяльності; забезпечують осіб, які закріплені для обслуговування хворої худоби, змінним санітарним одягом і взуттям, рушниками, милом і дезрозчином для обробки рук, а також аптечкою першої медичної допомоги. Не допускають винесення з вогнища ящуру будь-яких речей, інвентарю, обладнання, продукції та будь-яких інших предметів; обладнують у межах вогнища приміщення для знезараження молока, переробки й зберігання молочних продуктів. Молоко, отримане від корів у вогнищі ящуру, переробляють на місці на пряжене. У їжу людям і в корм тваринам використовують тільки молоко (молочні продукти), знезаражене кип’ятінням (5 хв) або пастеризацією за температури 85^оC протягом 30 хв; організовують проведення щоденної дезінфекції території вогнища й особливо приміщень, у яких утримуються хворі тварини, а також предметів догляду за ними (2% розчином формальдегіду за експозиції – 1 год або 2% розчином їдкого натру – 10 хв). Гній, залишки корму й підстилку регулярно прибирають і складають на території вогнища для біотермічного знезараження або спалюють; організовують знищення гризунів на фермах і подвір’ях громадян, а також проводять заходи щодо недопущення потрапляння собак, котів, птахів та інших тварин у місця, де утримуються хворі на ящур тварини.

У разі появи перших випадків захворювання тварин на ящур у благополучній місцевості з метою недопущення подальшого поширення ящуру головний державний інспектор ветеринарної медицини району вносить пропозицію органам виконавчої влади про негайний забій хворих тварин. Забій таких тварин проводять на спеціально організованому тимчасовому забійному майданчику, на місці їх перебування, з дотриманням ветеринарно-санітарних правил під безпосереднім контролем головного державного інспектора ветеринарної медицини району, з подальшою старанною дезінфекцією всієї території майданчику (місця забою). Вивезення хворих тварин для забою на м’ясокомбінат забороняється. В інших випадках вимушений забій тварин у неблагополучному щодо ящуру пункті допускається лише з дозволу лікаря державної ветеринарної медицини. У такому разі складають акт, у якому вказують причину вимушеного забою. Забій тварин, а також ветеринарно-санітарну експертизу м’яса проводять, керуючись відповідними чинними інструкціями. Одночасно з забоєм тварин у господарстві (вогнищі) проводять інші заходи, передбачені цією Інструкцією (карантин, дезінфекція тощо). Санітарну оцінку й використання м’яса та інших продуктів, отриманих від забою хворих і підозрілих у захворюванні на ящур тварин, здійснюють у порядку та з дотриманням умов, що передбачені діючими Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів. Вивіз такого м’яса та інших продуктів забою у сирому вигляді за межі вогнища забороняється.

Трупи тварин, що загинули у вогнищі ящуру, спалюють або закопують у траншею безпосередньо на території вогнища на глибину не менше 2 м.

У разі виявлення захворювання тварин на ящур вперше відповідні державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про негайний забій і знищення всіх хворих і підозрілих у захворюванні на ящур та тварин на місці шляхом спалювання або закопування на глибину 2 м у траншею, та тварин, що контактували, залишків кормів, підстилки, гною, дрібного господарського інвентарю тощо з проведенням ретельного механічного очищення й дезінфекції тваринницьких приміщень, вигульних дворів, а також спецодягу й взуття осіб, що доглядають за худобою. Здійснюють комплекс інших заходів, спрямованих на ліквідацію і недопущення поширення хвороби.

Заходи в загрозливій зоні та охорона благополучних господарств від занесення в них ящуру. У разі загрози занесення ящуру на територію області, Автономної Республіки Крим відповідні органи виконавчої влади та органи державної ветеринарної медицини відповідно до Закону України “Про ветеринарну медицину” проводять заходи, що забезпечують недопущення виникнення захворювання тварин, а саме: посилюють охорону господарств з метою недопущення занесення вірусу ящуру, не допускають будь-якого контакту тварин благополучних щодо ящуру господарств з худобою неблагополучних пунктів і контакту людей з особами, які обслуговують худобу в цих господарствах і пунктах; повністю зупиняють господарський зв’язок із неблагополучним щодо ящуру пунктом; беруть на облік всіх сприйнятливих до ящуру сільськогосподарських тварин; переводять ферми на суворий ветеринарно-санітарний режим утримання й експлуатації тварин. Для догляду за тваринами виділяють необхідну кількість обслуговуючого персоналу; забороняють відвідання ферм сторонніми особами; закріплюють за кожним господарством, населеним пунктом загрозливої зони працівників державної ветеринарної медицини для проведення ветеринарно-профілактичних заходів і здійснення контролю за дотриманням господарствами ветеринарно-санітарних правил; установлюють у зонах відгінного тваринництва вздовж межі з неблагополучним пунктом зону глибиною 10–15 км, з якої на період карантину виводять всіх тварин, сприйнятливих до ящуру, після чого тварин утримують на прив’язі або в загонах (літніх таборах), куди підвозять корми й воду; організовують охорону або обгородження (обкопування) стогів сіна й інших грубих кормів від доступу домашніх і диких тварин; установлюють ветеринарно-санітарний нагляд за заготівлею й вивезенням худоби, продукції тваринного походження, а також за дотриманням ветеринарно-санітарних правил на бойнях, складах шкірсировини і на переробних підприємствах (шкірзаводи, мийки шерсті, молочні й сироварні заводи тощо); сповіщають власників тварин і керівників господарств, підприємств та населення про загрозу занесення вірусу ящуру й заходи з попередження виникнення захворювання, проводять серед населення роз’яснювальну роботу з цих питань.

Господарства й організації, що мають на спеціалізованих фермах і у вольєрах диких парнокопитих тварин, зобов’язані проводити систему заходів із попередження занесення збудника ящуру. Посилюють на фермах профілактичні й ветеринарно-санітарні заходи, обладнують дезкилимками і дезбар’єрами вхід на вказані об’єкти, забезпечують обслуговуючий персонал спецодягом і спецвзуттям. Установлюють постійний і своєчасний обмін інформацією спеціалістів установ державної ветеринарної медицини, мисливських інспекцій і лісництв про випадки захворювання або підозри захворювання тварин на ящур.

У місцях мешкання і міграції диких парнокопитих тварин за рішенням органів виконавчої влади відповідно до чинного законодавства періодично проводять вибіркові відлови (відстріл) ослаблених і підозрілих у захворюванні тварин із метою їх огляду та своєчасного встановлення діагнозу.

На молочних заводах, сепараторних і молокоприймальних пунктах молоко, що надходить із загрозливих щодо ящуру господарств, обов’язково пастеризують за температури 85^оC або кип’ятять 5 хв. Молочний посуд (бідони, фляги тощо) і автоцистерни, у яких доставлялося молоко, перед поверненням у господарства, а також забірні шланги, молокоприймальні танки, пастеризаційні установки ретельно миють гарячими (75^оC і вище) мийними розчинами і дезінфікують.

За наявності в області, Автономній Республіці Крим захворювання тварин на ящур перевезення (перегін) тварин, продукції тваринного походження із одних в інші райони тієї самої області, Автономної Республіки Крим згідно з Законом України “Про ветеринарну медицину” допускається з дозволу головного державного інспектора ветеринарної медицини області, Автономної Республіки Крим; міжобласні перевезення та перевезення між країнами – з дозволу Головного державного інспектора ветеринарної медицини України.

З метою попередження занесення вірусу на територію країни із суміжних держав організації і установи державної ветеринарної медицини, спеціалісти ветеринарної медицини господарств всіх форм власності, підприємств та організацій разом із керівниками господарств, підприємств, організацій і представниками виконавчих комітетів сільських (селищних, міських, районних у містах) рад прикордонної зони проводять заходи відповідно до цієї Інструкції і особливих вказівок Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії. Імпортовані тварини підлягають ветеринарному обстеженню й карантинуванню у прикордонних ветеринарних пунктах. У разі виявлення в імпортованих тварин ящуру всіх тварин забивають і спалюють, здійснюючи також заходи щодо знезараження транспортних засобів та контамінованого середовища.

Відповідальність за проведення організаційно-господарських заходів з попередження і ліквідації ящуру, дотримання заходів карантину, що передбачені цією Інструкцією, несуть керівники господарств усіх форм власності, підприємств і власники тварин. За порушення карантинних та інших ветеринарно-санітарних правил боротьби з ящуром, так само як і за ухилення від виконання протиящурних заходів, порушники притягуються до відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Контроль за здійсненням заходів з попередження і ліквідації захворювання худоби на ящур покладається на державні надзвичайні протиепізоотичні комісії й на органи та установи державної ветеринарної медицини.

Заходи боротьби з ящуром на м’ясокомбінатах і забійних пунктах. У разі виявлення на м’ясокомбінаті (бойні, забійному пункті тощо) тварин, хворих та підозрілих у захворюванні на ящур, усіх негайно забивають у порядку та з дотриманням вимог згідно з чинними нормативно-правовими актами. Одночасно на підприємстві проводять такі самі заходи, як і у вогнищі ящуру. В такому випадку адміністрація і власники м’ясокомбінату (бойні, забійного пункту) зобов’язані провести заходи з попередження рознесення вірусу ящуру. Для цього: організовують очищення від гною, залишків корму й сміття транспортні засоби, на яких перевозилися тварини, очищення скотобаз, забійного цеху та інших виробничих приміщень, а також інвентарю і піддають їх дезінфекції з використанням дезінфекційних засобів (їдкий натр – 2% розчин, формальдегід – 2% розчин тощо); забезпечують утилізацію або знезараження гною і каниги біотермічним способом у обладнаних гноєсховищах на території м’ясокомбінату (бойні, забійного пункту), а також знезараження стічних вод; організовують санітарну обробку осіб, які брали участь у доставці неблагополучних щодо ящуру партій забійної худоби, її забої, переробці отриманих продуктів і сировини, проведенні робіт з очищення, дезінфекції скотобаз та інших виробничих приміщень, а також знезараження одягу й взуття.

На цей період на м’ясокомбінатах (бойнях, забійних пунктах) за письмовою вказівкою Головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста, району в місті) негайно вводять карантинні обмеження, якими передбачають таке: припинення приймання для забою нових партій тварин до закінчення забою й переробки всього поголів’я тварин, яке є в наявності на підприємстві, і завершення необхідних ветеринарно-санітарних заходів із знезараження виробничих об’єктів і територій підприємств; недопущення випуску з підприємств будь-яких продуктів і сировини тваринного походження, а також винесення (вивезення) за його межі відходів та різних предметів у знезараженому вигляді; забороняється відвідування підприємства сторонніми особами, які не мають безпосереднього відношення до цього виробництва; посилення режиму санітарної обробки обслуговуючого персоналу підприємства. Карантинні обмеження запроваджують також на молокозаводах, складах шкіряної сировини, шерсті й інших підприємствах, на яких є інфіковані вірусом ящуру молочні продукти та інша сировина тваринного походження. Термін карантинних обмежень визначається часом, потрібним для проведення робіт із знезараження території, приміщень підприємства, інфікованих продуктів і сировини, гною, обладнання та інших предметів.

Зняття карантину й подальші тимчасові обмеження. Карантин з господарства (ферми, населеного пункту) знімають через 21 день з дня одужання (забою або знищення) останньої захворілої у неблагополучному пункті тварини та після виконання в повному обсязі карантинних заходів, передбачених чинними нормативно-правовими актами. Перед зняттям карантину: адміністрація господарств усіх форм власності і власники тварин за вказівкою спеціалістів державної ветеринарної медицини зобов’язані забезпечити проведення очищення і заключної дезінфекції всіх приміщень, території вигульних дворів, де знаходились хворі на ящур тварини, інвентарю, транспорту в порядку, що передбачений чинною Інструкцією з проведення ветеринарної дезінфекції об’єктів тваринництва. Всередині тваринницьких приміщень проводять побілення стін, перегородок розчином свіжогашеного вапна. Під час проведення заключних заходів у разі зняття карантину з неблагополучного щодо ящуру пункту в період дощів, снігопадів і морозів повторно проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів, з настанням сприятливої погоди в цьому пункті (санітарний ремонт приміщень, дезінфекцію тощо), що забезпечують повне знищення вірусу ящуру в зовнішньому середовищі.

У тварин (з робочою худобою включно), які знаходились у вогнищі ящуру, старанно очищують і відмивають (від присохлих часток гною або бруду) шкірний покрив і кінцівки й проводять їх обробку 1% розчином формальдегіду, 1% розчином їдкого натру або 3% розчином перекису водню на 1% розчині оцтової кислоти.

На забійному пункті, де проводили забій хворих і підозрілих у захворюванні на ящур тварин або переробляли та зберігали отримані від них продукти й сировину, обмеження знімають після дезінфекції приміщень підприємства, його території, інвентарю, виробничого обладнання і після закінчення переробки м’яса й інших продуктів забою хворих та підозрілих у захворюванні тварин, знезараження сировини, молока, молочних продуктів тощо та інших заходів, передбачених чинною інструкцією.

Головний державний інспектор ветеринарної медицини району спільно з адміністрацією господарства (підприємства) перевіряє повноту виконання заключних ветеринарно-санітарних заходів, благополуччя худоби щодо ящуру, після чого оформляє акт про зняття карантину.

Після зняття карантину з неблагополучного щодо ящуру пункту рішеннями органів виконавчої влади зберігаються певні обмеження. Так, забороняється впродовж 12 міс. після зняття карантину вивозити й виводити із господарства тварин, які перехворіли на ящур або імунізовані проти нього і які утримувалися раніше разом із хворими тваринами, для товарних та племінних цілей у благополучні щодо ящуру господарства і для продажу на ринках, а також утримувати таких тварин разом із здоровою та неімунною худобою. Також не дозволяється вводити в господарство сприйнятливих до ящуру тварин, які щеплені протиящурною вакциною відповідного типу, не раніше як через 21 день після вакцинації, а не вакцинованих – упродовж 12 міс. Не допускається впродовж 3 міс. у літній період випасати і 6 міс. у осінній і зимовий періоди переганяти неімунних до ящуру тварин, а також використовувати пасовища, скотопрогінні траси, на яких випасали або переганяли тварин, що були хворі і мали підозру в захворюванні на ящур.

Тварини, які знаходилися у вогнищі й призначені для забою у період після закінчення 3-місячного терміну після зняття карантину, підлягають відправці окремою партією на спеціально виділений м’ясокомбінат у межах цієї області, Автономної Республіки Крим. У ветеринарному свідоцтві повинно бути вказано, коли тварини перехворіли на ящур і коли знято карантин з господарства. Адміністрація і спеціалісти державної ветеринарної медицини зобов’язані прийняти таку худобу окремою партією. М’ясо, субпродукти та інші продукти їх забою дозволяється використовувати без обмежень, але лише в межах області (Автономної Республіки Крим). Субпродукти, вкриті шерстю (голови, ноги), повинні бути обсмалені або оброблені шляхом ошпарювання.

Продукти тваринного й рослинного походження, фураж та інші корми, що знаходились на період карантинування у неблагополучному пункті та не мали контакту з хворими на ящур тваринами, дозволяється вивозити з цих пунктів лише в межах області, Автономної Республіки Крим, а ті, що мали контакт з джерелом вірусу ящуру, підлягають використанню лише на місці (у цьому ж населеному пункті).

Усю молочну продукцію, що вироблена за період карантину на молочних, сироварних заводах і знаходиться на неблагополучній щодо ящуру території, дозволяється реалізовувати в межах цієї області (Автономної Республіки Крим).

Продукцію, вироблену з молока безпосередньо в неблагополучному пункті, а також у вогнищі захворювання, переробляють на найближчому підприємстві. Сперму, отриману від бугаїв і кнурів, починаючи з 30-го дня після їх одужання, дозволяється використовувати для штучного запліднення тварин без обмежень у господарствах, де здійснюється планова вакцинація худоби проти ящуру. У межах неблагополучного пункту й загрозливої зони за рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України впродовж 2-х наступних років систематично може бути запроваджена вакцинація сільськогосподарських тварин проти ящуру відповідного типу.

Запитання для самоконтролю: 1. Дайте грунтовну характеристику збудників ящуру. 2. Охарактеризуйте стадії розвитку патогенезу за ящуру. 3. Вкажіть джерело, механізм поширення та інтенсивність прояву епізоотичного процесу за ящуру. 4. Назвіть основні клінічні ознаки за ящуру, охарактеризуйте, які ділянки тіла тварини частіше уражуються, дайте характеристику поняттю “злоякісний ящур”, “тигрове серце”. 5. На підставі яких досліджень, методів, спостережень диференціюють ящур від везикулярного стоматиту, везикулярної екзантеми і везикулярної хвороби свиней та інших інфекційних хвороб з везикулярним синдромом. 6. Дайте характеристику вакцинним препаратам, які використовуються для профілактики ящуру. 7. Зазначте виконання основних пунктів Інструкції у заходах профілактики й боротьби з ящуром.

ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА WINDOWS, ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР WORD, ТАБЛИЧНИЙ ПРОЦЕСОР EXCEL

1.1. Знайомство із клавіатурою. Робота в Windows з папками й файлами

Клавіатура IBM PC призначена для введення в комп'ютер інформації від користувача. На IBM PC-сумісних комп'ютерах найбільш широко поширена клавіатура з 101 або 102 клавішами.

У лівому нижньому великому блоці клавіш розташовані алфавітно-цифрові клавіші. При натисканні на ці клавіші в комп'ютер вводяться алфавітно-цифрові символи. Які саме – залежить від того, чи установлений режим введення латинських або російських букв, натиснута чи ні клавіша Shift. Під блоком алфавітно-цифрових клавіш знаходиться сама найбільша клавіша – Пробіл.

Введення латинських або російських букв виконується за допомогою комбінації клавіш. Найчастіше для цього використовується натискання на праву клавішу Ctrl, іноді – на обидві клавіші Shift. Можлива й інша комбінація клавіш.Для введення прописних букв і інших символів, що розташовуються на верхньому регістрі клавіатури, використовується клавіша Shift. Наприклад, введення символу "=" здійснюється без натискання на клавішу Shift, а для введення символу "+" потрібно натиснути клавішу Shift і, не відпускаючи її, натиснути на клавішу "+".

Клавіша Caps Lock служить для фіксації режиму прописних букв. Цей режим зручний для введення тексту, що складається з таких букв. Повторне натискання клавіші Caps Lock скасовує цей режим.

На верхній частині клавіатури розташовується блок функціональних клавіш – F1-F12. Порядок використання цих клавіш визначається операційною системою або програмою, з якою працює користувач.

Клавіші ®, , ­, ¯, Home, End, Page Up, Page Down називаються клавішами управління курсором. Натискання на них приводить до відповідного переміщення курсора. Home – переміщення в початок рядка, End – у кінець рядка, Page Up – на сторінку нагору, Page Down – на сторінку униз.

Блок клавіш у правій частині клавіатури використовується для двох цілей:

- при включеному режимі Nиm Lock цей блок зручний для введення числової інформації й знаків арифметичних дій;

- при виключеному режимі Nиm Lockклавіші цього блока дублюють клавіші управління курсором, а також клавіші Insert і Delete.

Натискання клавіші Insert (Ins) установлює режим вставки або режим заміни, повторне натискання клавіші міняє один режим на інший. У режимі вставки набирається символ ліворуч від курсора. У режимі заміни набирається символ, розташований над курсором.

Для видалення символів використовуються клавіші:

Delete (Del)-видаляє символ праворуч від курсора.

Backspaсe – видаляє символ ліворуч від курсора.

Enter– звичайно використовується для закінчення введення того або іншого об'єкта.

Esc – використовується для скасування якої-небудь дії, виходу з режиму програми й ін.

Tab – при редагуванні текстів – для переходу до наступної позиції табуляції. В інших програмах її значення може бути іншим.

Print Screen – використовується для друку вмісту екрана, копіювання його у файл або буфер обміну й ін.

Ctrl, Alt, Shift - призначені для зміни значень інших клавіш.

Scroll lock – включає режим блокування прокручування екрана.

Назви деяких символів:

& - амперсанд; ~ - тильда; @ - комерційне "ет" (або жаба); # - ґрати; ^ - кришка.

Користувач з’являється в системі Windows автоматично після включення комп'ютера. При цьому на екрані виникає центральна заставка, що носить назву Робочий стіл. У нижній частині робочого стола розташовується спеціальний рядок - панель завдань (основний засіб взаємодії із системою). Ліворуч на панелі завдань - кнопка Пуск, з якої, як правило, починається робота в Windows.

На робочому столі перебувають вікна й значки, набір яких можна міняти залежно від завдань і планів. Вікно - обмежена рамкою прямокутна область на екрані. На робочому столі може бути відкрито одночасно кілька вікон. Значок - картинка з підписами (графічне подання об'єкта Windows).

Для ефективної роботи Windows використовується такий периферійний пристрій, як миша, що дозволяє управляти переміщенням курсора на екрані й вибором дій користувача. При цьому використовуються наступні операції миші: зависання, клацання, подвійне клацання, клацання правою кнопкою, перетягування.

- відповідно «згорнути», «розгорнути», «закрити».

Якщо документ надто довгий і виходить за нижню й верхню границі вікна, Windows до правої його сторони додає вертикальну лінійку прокручування. Якщо ж документ занадто широкий, Windows вставляє горизонтальну лінійку прокручування

Меню — це елемент управління, що надає можливість вибору якоїсь дії команди із заздалегідь підготовленого списку. Щоб виконати команду меню - треба клацнути мишею за назвою команди. Забрати меню без виконання команди можна клацанням миші в будь-якому місці за межами відкритого меню (або нажати клавішу Esc).

Папка - місце для зберігання програм, документів і, можливо, додаткових папок. Папка - аналог каталогу в MS DOS. Папка Мій комп'ютер містить всі диски, панель управління, принтери й ін. Папка Сетевое окружение є при об'єднанні комп'ютерів у мережі. Папка Корзина призначена для файлів, які знищуються.

Двічі клацнувши по значку однієї з папок, наприклад, Мой компьтер, розкриється вікно цієї папки, що містить ряд інших папок, які розкриваються аналогічно. Розкриваючи послідовно папки, ми одержуємо кілька вікон на робочому столі. Із цими вікнами можна виконувати такі ж дії, як і з будь-якими іншими вікнами додатків (закривати, згортати, переміщати й ін.). Якщо вікон багато, то для швидкого закриття потрібно нажати Shift + кнопку Закрити останнього вікна. Всі вікна папок мають однаковий набір команд рядка меню. Відкрити папку (крім способу подвійного клацання) можна за допомогою команд меню Файл\0ткрыть.