Робота з файлами, папками, ярликами в Провіднику

Програма Провідник призначена для більш зручної роботи з ієрархічною системою папок і файлів у середовищі Windows. Вікно Провідника має дві вертикальні панелі: ліва називається панеллю папок, а права — панеллю вмісту. Зміст двох панелей у тому, що для виконання операцій копіювання або переміщення файлів і папок бажано візуально бачити два об'єкти: джерело й приймач. Оброблювані об'єкти вибираються в джерелі й перетягуються в приймач. Згортаючи й розгортаючи області, можна добратися до будь-якої папки на лівій панелі, після чого папку можна розкрити або закрити клацанням на її значку. Відкриття папки супроводжується зміною змісту правої панелі. Дерево папок дає можливість бачити вміст папок, відкривати необхідні папки, а також виконувати дії з їхнім змістом: переміщати, копіювати папки, відкривати й закривати необхідні папки й т.д. Дерево поточної папки показує її вміст і дозволяє робити дії над ними: відкривати, створювати, копіювати, переміщати, шукати, видаляти й т.д. файли й папки. Провідник дозволяє легко проводити наступні операції:

1. Відкриття файлу. На лівій панелі розшукайте папку, у якій зберігається потрібний файл, після чого на правій панелі відкрийте файл подвійним клацанням на його значку. Що при цьому відбудеться, залежить від типу файлу. Якщо це програмний файл, відбудеться запуск програми. Якщо це документ, відбудеться запуск програми, призначеної для роботи з документом даного типу, а в ній автоматично відкриється й сам документ.

2. Копіювання файлу. На лівій панелі розшукайте папку, у якій зберігається потрібний файл, і розкрийте її, на правій панелі розшукайте значок файлу. На лівій панелі розгорніть папку, у яку треба скопіювати файл. Якщо необхідно, використовуйте смуги прокручування для перегляду вмісту панелей. Далі перетягнете значок копійованого файлу із правої панелі на значок папки-приймача на лівій панелі при натиснутій клавіші клавіатури CTRL.

3. Переміщення файлу. Механіка цієї операції та ж, що й при копіюванні файлу, але виконується вона без додаткових натискань клавіш.

4. Перейменування файлу. Розшукавши потрібний файл на правій панелі, клацніть на ньому правою кнопкою миші й у контекстному меню, що відкриється, виберіть пункт Переименовать, після чого введіть нове ім'я в поле напису, приєднане до значка або ярлика.

5. Видалення файлу. Розшукавши потрібний файл на правій панелі, клацніть на ньому правою кнопкою миші й у контекстному меню, що відкрилося, виберіть пунктУдалить. Файл буде вилучений у Корзину після позитивної відповіді на додатковий запит. Якщо файл виділений, то видалити його можна й за допомогою клавіші DELETE на клавіатурі.

Дуже часто користувача цікавлять операції не з окремими файлами, а із групами файлів. Виділивши групу файлів, можна поводитися з нею так само, як з окремим файлом. Щоб виділити всі файли, досить нажати комбінацію клавіш CTRL+A. Для виділення потоку файлів, що випливають підряд, користуються допоміжною клавішею SHIFT. Треба клацнути на значку першого з файлів потоку, нажати клавішу SHIFT і клацнути на значку останнього файлу потоку. Складання довільної групи файлів виконують при натиснутій клавіші CTRL. Клацання при натиснутій клавіші CTRL діє як перемикач, тобто, клацання на попередньо обраному файлі приводить до зняття виділення.

Методи сортування файлів. Найпростіший спосіб сортування об'єктів у відкритій папці, як і багато інших операцій, пов'язаний із правим клацанням миші у вікні й застосуванням контекстного меню. Для папок це меню містить пункт Упорядочить значки, що, у свою чергу, відкриває вкладене меню, у якому представлені варіанти впорядкування. Чотири варіанти сортування

(за іменем, за типом, за розміром і за датою) не вимагають пояснення. Сортування виконується у визначеному порядку (від «А» до «Я» або від «0» до «9»).

1.3. Текстовий процесор Word - створення документа, його редагування й форматування

Вікно Word схоже на вікна інших додатків Windows (рис.1.1). Word надає кілька режимів перегляду документа. При виборі режиму враховують структуру документа й ступінь його готовності: чернетка, рукопис, текст для друку або тільки для читання.

Ліворуч від горизонтальної смуги прокручування розташовуються кнопки. Вони мають наступне призначення:

Звичайний режим використовується для введення, редагування й форматування тексту. Стилі, колонтитули, малюнки й стовпчики в цьому режимі не видні.

Режим електронного документа корисний при роботі з документом у локальній мережі. У цьому режимі відкривається панель, яка називається Схема документа. Вона дозволяє переміщатися по документу, вибираючи заголовки. У цьому режимі кнопки режимів перегляду не відображаються, і для переходу в інший режим треба вибрати його в меню Вид.

Режим розмітки. Цей режим дозволяє працювати з документом у тому виді, як він виглядає при виведенні на друк.

Рис.1.1 - Вікно програми Word

Велике значення при обробці тексту має виділення частини його, тобто постановка блока. Текст можна виділити протяганням миші (натискається ліва клавіша миші на початку блока, який виділяється, і, не віджимаючи її, відзначається кінець блока), але Word надає й інші засоби. Доступні вони завжди, але деякі зручніше в певних ситуаціях. Якщо, наприклад, вибирати текст декількох сторінок протяганням, можна випадково відпустити кнопку миші завчасно. Інший метод вибору, наприклад, з використанням клавіші SHIFT, дозволить вибрати текст більш чітко.

Обраний текст можна копіювати й переміщати на короткі відстані методом перетягування. Це зручно, коли у вікні видне і джерело (місце розташування вихідного тексту), і місце призначення, куди треба перемістити або скопіювати текст. Після цього при натиснутій кнопці миші виділений блок просто переміщається в потрібне місце. Якщо джерело й місце призначення одночасно не видні на екрані, то зручно користуватися кнопками панелі інструментів «Вырезать», «Копировать», «Вставить», при цьому задіється буфер обміну. Ці ж прийоми застосовують при копіюванні тексту усередині документа й між документами.

Шрифти, використовувані додатками Windows, перебувають під управлінням операційної системи й тому доступні у всіх додатках. Якщо не потрібно рідке оформлення тексту (наприклад, подвійне підкреслення), для оформлення документів користуються панеллю інструментів Форматирование. Ця панель містить кнопки й меню, що розкриваються, для вибору шрифту, його розміру, накреслення (напівжирний, курсив і підкреслення) і кольору (рис.1.1). Параметри, відсутні на панелі, додають командою Формат / Шрифт. При цьому відкривається діалогове вікно Шрифт.

У діалоговому вікні Шрифт три вкладки: Шрифт, Интервал, Анимация. На вкладці Шрифт вибирають атрибути шрифту. Вид шрифту при різних настроюваннях оформлення (Накреслення, Розмір, Підкреслення, Колір і Ефекти) контролють в області попереднього перегляду Образец.

Word пропонує дев'ять варіантів підкреслення у відповідному списку, що розкривається: Одинарне, Подвійне, Тільки слова, Пунктирне, Товстою лінією, Штрихове, Штрих-Пунктирне, Штрих-подвійне пунктирне й Хвилястою лінією.

Колірне виділення тексту. Щоб привернути увагу до частини тексту, її можна виділити кольором. Це як би комп'ютерний еквівалент використання на папері маркуючого фломастера. При використанні кольорового принтера текст виділяється кольором при друкові. Виберіть текст, який рзабарвлюється, і клацніть на стрілці, що розкриває, біля кнопки Выделение цветом. Колір вибирають із палітри, що розкрилася. Кнопка «запам'ятовує» останній обраний колір, тому дляйого повторного застосування клацніть відразу на кнопці Выделение цветом.

Вирівнювання й формат абзацу. Крім оформлення тексту й символів, користувачі Word повинні вміти форматувати рядки й абзаци. Для управління розміщенням тексту на сторінці можна використовувати відступи й табуляцію. Процесор Word надає чотири типи вирівнювання: по лівому краю, по правому краю, по центру й по ширині.

Для вирівнювання тексту розташуйєте курсор де-небудь в абзаці й клацніть на одній із кнопок вирівнювання на панелі інструментів Форматирование.

Завдання відступів. Word представляє три засоби для завдання абзацного відступу: панель інструментів, лінійку й діалогове вікно Абзац. Найпростіший спосіб зміни відступу полягає у використанні панелі інструментів Форматирования. Клацніть на абзацові, для якого необхідно змінити відступ або виберіть кілька абзаців. Потім клацніть на кнопці Уменьшить отступ для зменшення лівого відступу на 0,5 дюйми. Клацніть на кнопці Увеличить отступ, щоб збільшити відступ на 0,5 дюйма.

Завдання інтервалу між рядками. Word пропонує шість можливостей установки міжрядкового інтервалу, тобто відстані між рядками тексту.

- Одинарний - інтервал, достатній для зображення самих великих символів у рядку.

- Полуторний - дорівнює півтора одинарним інтервалам.

- Подвійний - у два рази більше одинарного інтервалу.

- Мінімум - установлює мінімальну відстань між рядками.

- Точно - установлює відстань між рядками відповідно до розміну шрифту або зображення, що утримується в даному рядку.

- Множник - використовується для введення міжрядкових інтервалів, відмінних від одинарного, полуторного або подвійного.

Для зміни міжрядкового інтервалу виберіть абзац. Давши команду Формат /Абзац або вибравши в контекстному меню пункт Абзац, відкрийте діалогове вікно Абзац і зі списку, що розкривається, виберіть міжрядковий інтервал. Інтервали Минимум і Точно вимагають введення розміру шрифту в поле значення. Інтервал Множитель вимагає введення величини множника. Наприклад, для потроєння міжрядкового інтервалу виділеного абзацу виберіть Множитель і введіть у поле значення число 3.

Текстовий процесор Word - робота з таблицями

У роботі з текстовими редакторами користувачеві досить часто доводиться зустрічатися з упорядкованою інформацією. Найкращим способом зберігання такої інформації в документах є таблиці. MS Word надає в розпорядження користувача широкий набір засобів для роботи з таблицями, що

спрощують виконання більшості практичних завдань. Команди, призначені для роботи з таблицями, дозволяють користувачеві спростити створення й

редагування таблиці, а також упорядкувати й відформатувати дані, що утримуються в ній. Таблиця являє собою сітку, утворену стовпцями й рядками. Перетинання стовпців і рядків утворять комірку таблиці. Кожна комірка незалежна від інших елементів таблиці, для неї можна установити необхідний розмір і формат.

Комірки можуть містити текст, числа, графічні зображення або формули. Якщо ви вводите в комірку текст, при досягненні правого краю текст буде автоматично переноситися на наступний рядок відповідно до ширини комірки. При зміні ширини стовпця або комірки текст автоматично буде переноситися на наступний рядок (при зменшенні ширини) або ж вертатися на попередній рядок (при збільшенні ширини) так, щоб повністю заповнити комірку нового розміру.

Таблиця може бути вставлена в довільне місце документа. Розмір таблиці може перевищувати розмір сторінки, тому її частина може розміщатися на одній або декількох наступних сторінках. У такому випадку ви можете визначати заголовки для таблиці таким чином, що, якщо таблиця буде розміщена на декількох сторінках, у верхній частині кожної сторінки заголовки будуть відображатися автоматично.

Для створення таблиці можна скористатися командою Таблица\Вставить\Таблица. Процес створення таблиці буде супроводжувати Майстер таблиць, що істотно полегшує роботу. Після його виклику Майстер запропонує визначити кількість стовпців і рядків, при цьому побудована таблиця буде мати рівномірні по широті й висоті рядка й стовпці. Після створення такої таблиці можна скористатися командою Таблица\Автоформат таблицы, щоб вибрати необхідний формат із пропонованого набору стандартних форматів. Крім створення самої таблиці, Майстер дозволяє вирішити завдання повторення заголовків стовпців на початку сторінки (якщо розмір таблиці перевищує розмір сторінки документа), а також форматування заголовків і вмісту таблиці.

Якщо ви створили нову таблицю, курсор буде розташовуватися в першій комірці, розташованої в лівому верхньому куті таблиці. Для введення даних у цю комірку ви повинні за допомогою клавіатури ввести необхідний текст або числа.

Найбільш простий спосіб переміщення по комірках таблиці полягає у використанні миші. Для того, щоб перейти в необхідну комірку, досить установити на неї покажчик миші й нажати ліву кнопку (для переміщення в наступну комірку можна використовувати клавішу Tab ).

Вміст комірки таблиці аналогічний звичайному абзацу. Для форматування ії вмісту можна використовувати ті ж засоби, які використовуються для форматування абзацу (за допомогою пункту меню Формат\Абзац).

Якщо ви хочете розміщати заголовок безпосередньо в таблиці, вам може знадобитися об'єднати кілька комірок одного рядка в одну комірку. Аналогічне

завдання доводиться вирішувати при розміщенні в таблиці досить довгого тексту, що повинен відображатися в одному рядку або графічне зображення. Word дозволяє об'єднати кілька розташованих поруч горизонтальних комірок в одну. При цьому вміст комірок також поєднується в одну комірку. Для цього виділяються потрібні комірки і вибирається команда Таблица\Объединить ячейки.

Рис.1.2 - Ілюстрація вставки формули в таблицю

Для виконання дій із числами в одній комірці потрібно вставити в неї формули. Наприклад, щоб обчислити 5% податку із продажу на суму 76.45, потрібно вставити таке поле формули:

=76.45*5%. Вставка цього поля виконується так:

1. Установіть курсор в комірку таблиці.

2. У меню Таблица виберіть команду формула.

3. Введіть формулу в поле, що з'явилося (рис.1.2).

1.5. Текстовий процесор Word - робота з формульним редактором, набір і редагування математичних формул

Для створення математичних формул у редакторі Word передбачена спеціальна підпрограма, яка викликається при виборі пунктів меню Вставка\Объєкт\Microsoft Equation (Редактор формул). Створена в редакторі формула вміщується в документ MS Word як об'єкт, аналогічно малюнкам, діаграмам і іншим графічним елементам. При необхідності можна швидко відкрити редактор формул і відредагувати формулу прямо в документі. Внести зміни у формулу без допомоги редактора формул у документі неможливо, але можна перемістити й змінити її розмір за допомогою миші стандартними прийомами системи Windows.

При цьому редактop формул автоматично змінює розміри шрифту й форматування відповідно до загальноприйнятих принципів написання формул. На екрані при цьому виникає панель шаблонів (рис.1.3)

Рис.1.3 - Панель шаблонів формульного редактора

Шаблонами називаються символи, що включають у себе деякі знаки (наприклад, знак кореня), і порожні поля для заповнення їхніми символами. Верхній рядок кнопок на даній панелі інструментів призначений для вставки більше, ніж півтори сотень математичних символів, багатьох з яких ви не знайдете в шрифтах Windows. Нижній рядок кнопок призначений для вставки шаблонів формул, таких як матриці, інтеграли, логарифми, суми й т.д. (призначення їх на панелі можна зрозуміти інтуїтивно, за видом математичних символів на кнопках). Шаблони містять поля для введення індексів, цифр і інших символів. Для створення складних формул можна поміщати в поля шаблона інші шаблони.

При виборі однієї із кнопок панелі формульного редактора з'являється допоміжна панель, у якій деталізуються обрані символи.

Обраний математичний знак розміщується в заздалегідь виділене місце в тексті, при цьому місця під поля, у які потрібно вставити якісь символи, на екрані позначаються чорними квадратиками. Перехід від одного квадрата до другого здійснюється натисканням клавіші Tab.

Створення формул зводиться до складання її з окремих елементів за допомогою панелі інструментів, команд меню й символів, введених із клавіатури. У процесі створення формули можна не тільки зібрати її з різних частин, використовуючи шаблони й символи, але й ввести числа й текст коментаря із клавіатури. Символи вводяться в строго визначені місця, поля, позначені пунктирним прямокутником у позицію, обрану вами й позначену курсором. Виділений прямокутник, що позначає місце вставки, переміщується в міру заповнення простору, відведеного для створення формули.

Для переміщення курсора використовуються звичайні засоби — миша або клавіші-стрілки й Tab. У процесі введення символів редактор формул сам регулює інтервали. Однак крім автоматичної установки інтервалів можна використовувати команди меню. Те ж стосується й форматування символів. Крім того, можна використовувати різні шрифти й стилі. При створенні формули потрібно керуватися наступними правилами:

- введення символів у редакторі формул здійснюється, як звичайно в MS Word;

- для видалення символів використовуються клавіші Backspace і Delete;

- клавіша Spacebar, що установлює пробіл, працює тільки при введенні тексту, тобто при виборі команди Стиль\Текст або комбінації клавіш Ctrl+Shift+E. У всіх інших випадках пробіл регулюється автоматично;

- при натисканні клавіші Enter , як звичайно, починається новий рядок;

- виділення елементів формули, як звичайно, здійснюється або за допомогою миші, або комбінацією клавіш Shift+.

Після створення формули її можна отформатувати. Користувачеві надається можливість змінити наступні параметри форматування, установлені за замовчуванням:

- вирівнювання елементів формули;

- розміщення пробілів у формулі;

- шрифт;

- розмір символів формули.

1.6. Текстовий процесор Word - робота із графічними об'єктами - створення малюнків

Редактор Word дозволяє створювати найпростіші малюнки, які складаються з розповсюджених геометричних фігур (коло, овал, прямокутник, лінія, стрілка й т.д.) і забарвлених у різні кольори. Для виведення на екран панелі малювання, що містить кнопки таких фігур, необхідно вибрати пункти меню Вид\Панель инструментов\Рисование (рис.1.1).

Незважаючи на обмеженість засобів цієї панелі, з її допомогою при відомій навичці можна зробити багато чого. При установленні курсора на кожній кнопці панелі біля неї з'являється назва кнопки, а в рядку стану – призначення. Достойністю цього засобу є те, що для виконання малюнка не потрібно виходити з документа. Більше того, можна зробити малюнок прозорим для тексту, тобто текст буде розташовуватися поверх малюнка. Кожна із кнопок малювання має свої особливості, наприклад, кнопки Прямоугольник і Овал замикають фігуру самі, як тільки ви відпускаєте кнопку миші.

Якщо потрібно намалювати криву, то кнопку миші відпускати не можна, поки не буде закінчена фігура. Якщо потрібно намалювати ламану лінію, то кнопку миші потрібно натискати на початку кожного відрізка, і зараз же відпускати. При цьому лінію потрібно не вести самостійно, а тільки направляти, як завгодно орієнтувати доти, поки вона не прийме потрібну форму й напрямок, і знову нажати кнопку миші наприкінці кожного відрізка для фіксації цього положення лінії; у такий спосіб складається ламана лінія. Клавішею Esc можна видалити останній відрізок ламаної лінії.

Якщо, малюючи фігуру, ви припустилися помилки, то можете відмовитися від лінії або фігури, нажавши Esc до її завершення. Якщо ви створюєте складний малюнок, який надалі плануєте зробити кольоровим, слід дотримуватися правила: відразу ж заливати кольором кожний закінчений фрагмент, поки він виділений, інакше надалі може виникнути плутанина при виділенні й заливанні цих фрагментів.

Після побудови малюнка його можна редагувати, при цьому його попередньо необхідно виділити. При виділенні об'єкта мишею на кожному його куті або на кожному кінці лінії розташовуються маркери виділення. Для виділення декількох об'єктів треба після виділення першого об'єкта нажати клавішу Shift і не відпускати її доти, поки ви не виділите всі необхідні об'єкти. При роботі з панеллю інструментів “Рисование” може виникнути необхідність в об'єднанні фрагментів малюнка в одне ціле. Справа в тому, що звичайно кожна наступна деталь малюнка сприймається MS Word як самостійна частина. Це важливо при фарбуванні деталей за допомогою заливання. Однак при переміщеннях різного роду малюнок може розпастися на деталі. Тоді на допомогу приходить механізм угруповання, що перетворює об'єкт у єдине ціле. Для цієї мети використовується кнопка Группировать на панелі інструментів “Рисование”.

Згруповані об'єкти легше переміщати й вибирати їхні розміри. Якщо буде потреба, згруповані об'єкти можна розгрупувати. Для цього натисніть кнопку Разгруппировать.

Як тільки фігура закінчена, її слід зафарбувати, поки вона виділена. Для цієї мети на панелі інструментів “Рисование” призначені дві кнопки: Цвет заливки і Цвет линии. Кожна із цих кнопок має власну кольорову палітру. Якщо установлено колір для лінії або заливання, то він буде застосовуватися доти, поки ви його не зміните. Для зміни вже установленого кольору потрібно виділити об'єкт, відкрити палітру й знову установити колір.