Пошкоджуваність деталей центруючого приладу

Зношення ударної розетки представлені на рисунку 8.6, б. Ударна розетка відливається зі сталей 15Л, 20Л, 20ГЛ, 20ФЛ, 20М1ФЛ.

Зношування 11 опорних місць для маятникових підвісок утвориться від взаємодії з верхньою головкою маятникової підвіски.

Зношення 13 поверхонь прорізу для проходу хвостовика автозчепи утворяться при переміщеннях хвостовика автозчепу при стиску на величину робочого ходу поглинаючих апаратів (70... 110 мм), а також при відхиленнях автозчепу від центрального положення в кривих ділянках колії.

Деформація (зминання) ударної частини розетки 12 походить від зіткнення з упором голови автозчепу при сприйнятті стискальних сил, що перевершують енергоємність поглинаючих апаратів.

Тріщини 10 утворяться від отвору під заклепку при безпосередньому ударі упору голови автозчепу по ударному виступу розетки, крім того, по цій же причині іноді утворяться тріщини в кутах прорізу для проходу хвостовика автозчепу, тому що кути є концентраторами напруг. Ці тріщини, якщо вони не виходять на привалочну поверхню розетки, дозволяється заварювати.

Зношення центруючої балочки представлені на рисунку 8.6, в. Центруючу балочку виготовляють зі сталей Ст. З, 20Л, 20ГЛ, 20М1ФЛ.

Зношування 14 крюкоподібних опор утворюється від взаємодії з опорними поверхнями нижньої головки маятникової підвіски.

Зношення 15 й 16 утворюються від взаємодії із хвостовиком автозчепу.

Зношування 17 утворюються від взаємодії з нижньою горизонтальною полицею прорізу для хвостовика розетки.

Ці зношення дозволяється наплавляти за умови, що зношування не перевищує 10 мм. При зношуванні опорної поверхні 16 у межах 5...10 мм дозволяється приварку однієї щільно пригнаної планки з попередньою механічною обробкою місця приварки.

Маятникові підвіски виготовляються зі сталей Ст.З, Ст.5 та 38ХС. Зношення опорної поверхні верхньої головки утворяться від взаємодії із гніздом 11 (рисунок 8.6, б), а зношення нижньої головки утворяться від взаємодії із крюкоподібною опорою центруючої балочки 14 (рисунок 8.6, в).

Крім того, у маятникових підвісках утворяться тріщини й обриви, частіше в головок, що відбувається на сортувальних гірках й особливо, якщо зчеплені два вагони з різною довжиною консольної частини рами, у результаті чого відбувається зависання вагонів і передача вертикальних навантажень на маятникові підвіски.

Підвіски із тріщинами не відновлюються, а зношення поверхонь головок дозволяється відновлювати за умови, що в зношеному місці її висота не менш 18 мм. При цьому наплавлений метал не повинен доходити до стрижня підвіски на 3...5 мм щоб уникнути підрізу.