Пошкоджуваність деталей механізму зчеплення автозчепу

Зношення й пошкодження замка автозчепи представлені на рисунку 8.3 а. Природне, поступове зношування замикаючої поверхні 1 походить від взаємодії із замком зчепленого автозчепу. Це зношування дозволяється відновлювати за умови, що твердість наплавленого металу для вантажних вагонів повинна бути не менш НВ 250, а для рефрижераторних не менш НВ 400...450.

У процесі експлуатації шип 2 від взаємодії із запобіжником замка одержує зношення, тріщини, злами й деформації. Верхнє плече запобіжника замка, надягнутого на шип, упирається в упорну поверхню противаги замкоутримовача 8 (рисунок 3.3, б) охороняючи автозчеп від саморозчеплення. При цьому всі поздовжні сили, що діють на автозчеп, сприймаються шипом, особливо при більших зношеннях тягових й ударних поверхонь автозчепу, що приводить до перерахованим вище пошкоджень шипа.

Рисунок 8.3 - Зношення й пошкодження деталей механізму зчеплення автозчепів

Зношення шипа усуваються звичайним наплавленням, тріщини й злами шипа усуваються зрізанням шипа, розсверливанням отвору для шипа в замку, і після постановки нового шипа в отвір шип по всьому периметрі приварюється до замка.

Зношування задньої стінки овального отвору 3 (рисунок 8.3, а) походить від взаємодії з валиком підйомника, коли втоплений при розчіплюванні автозчепів замок після розведення вагоніввипадає з кишені корпуса у своє крайнє робоче положення. Це зношування усувається при величині не більше 8 мм.

Зношення нижньої частини замка 6 і напрямного зуба 5 відбуваються при переміщеннях замка на різних стадіях роботи, тому що ці поверхні є опорними й напрямними. Ніяких обмежень при наплавленні цих поверхонь немає.

Сигнальний відросток 4 одержує в експлуатації деформації й злами. Ці дефекти усуваються звичайними методами без яких-небудь обмежень.

Зношення й пошкодження замкоутримовача представлені на рисунку 8.3, б. Упорна поверхня 8 противаги замкоутримовача зношується від взаємодії з торцем верхнього плеча запобіжника замка, що у зчепленому стані автозчепів завжди перебуває в упорі в цю поверхню 8 і передає поздовжні динамічні сили стиску. Ці зношення відновлюються без обмежень.

По цих же причинах у перемичці противаги зустрічаються тріщини 7 і злами. Ці дефекти не відновлювані й замкоутримовачі відбраковується.

Зношення нижньої частини замка 6 і напрямного зуба 5 відбуваються при переміщенн стінок овального отвору 9 утворяться в результаті зношування при хитанні замкоутримовача на шипі корпуса автозчепу й особливо від зминання при ударі об той же шип, коли піднятий підйомником при розчіплюванні вагонів замкоутримовач після проходу вузького пальця підйомника за розчіпний кут падає на шип.

Зношення розчіпного кута 12 утворяться від взаємодії з вузьким пальцем підйомника на етапі розчіплювання автозчепів.

Тріщини 11 виникають від дії замка сусіднього автозчепу при передачі більших поздовжніх стискальних зусиль. Допускається заварка не більше однієї тріщини.

Зношення торця лапи 10 замкоутримовача утворяться також від взаємодії з торцем замка сусіднього автозчепу.

Зношення 9, 10 й 12 відновлюються наплавленням без яких-небудь обмежень.

Характерними несправностями запобіжника замка (рисунок 8.3, в) є: вигин, тріщина, злам і зношування торця верхнього плеча 13, розробка отвору, зношування й вигин нижнього плеча запобіжника замка.

Зношення торця, вигини, тріщини й злами верхнього плеча запобіжника утворяться від взаємодії з упорною поверхнею 8 (рисунок 8.3, б) противаги з замкоутримовача при виконанні функції запобігання утоплювання замка в зчепленому стані автозчепів. При цьому виникаючі поздовжні динамічні сили передаються верхнім плечем запобіжника. Підсилює ця дія наявність зношень у тягових й ударних поверхнях корпуса автозчепу, робочих поверхонь замкоутримовача, самого запобіжника й інших деталей.

Зношення отворів утворюються від взаємодії із шипом замка, на який навішується запобіжник.

Зношення й вигини нижнього плеча утворюються від взаємодії із широким пальцем підйомника на етапі висновку запобіжника з упору верхнього плеча в упорну поверхню противаги замкоутримовача при розчіплюванні автозчепів.

Зношення підйомника представлені на рисунку 8.3, г. Зношування 14 широкого пальця походить від взаємодії з нижнім плечем запобіжника й з виступом замка при його утоплюювання на етапі розчіплювання автозчепів. Вузький палець 15 зношується від взаємодії з розчіпним кутом замкоутримовача коли вузький палець при повороті підйомника при розчіплюванні автозчепів давить на нижню кромку розчіпного кута й піднімає замкоутримовач по овальному отворі щодо шипа корпуса автозчепу.

Зношування стінок квадратного отвору 16 утвориться від взаємодії з валиком підйомника.

Валик підйомника зношується по циліндричних поверхнях 17 (рисунок 8.3, д) від взаємодії зі стінками власного автозчепу. Поверхні квадрата зношуються від взаємодії з підйомником.

Також зустрічаються зношення стінок паза для запірного болта.

Всі ці зношення відновлюються без яких-небудь обмежень.