Загальні положення. Для наливу і розвантаження нафтоналивних суден влаштовуються спеціальні споруди - нафтові гавані, причали і пірси.

Для наливу і розвантаження нафтоналивних суден влаштовуються спеціальні споруди - нафтові гавані, причали і пірси.

Нафтогаванню називається водна територія (акваторія), закрита від сильних течій, льодоходу і вітрів, що має достатні для причалювання і маневрування суден площу і глибину. Сучасні нафтогавані проектуються трьох типів (рис. 17.1): у вигляді вузького тупикового басейну («ковша»), у вигляді виїмки частини берега або просто у вигляді огородженій акваторії біля берега.

Щоб зменшити обсяг земляних робіт, при спорудженні нафтогавані намагаються використовувати природні укриття в береговій смузі - бухти, затоки та річкові затони.

Рис 17.1. Схеми сучасних гаваней трьох типів

а) у вигляді тупикового басейну; б) у вигляді виїмки частини берега; в) у вигляді огородженій акваторії біля берега; - ► - напряму руху судна; 1 - затвор; 2 - бонові огородження; 3 - водний простір; 4 - акваторія нафтогавані

Для запобігання розтікання по воді нафтопродуктів, що потрапили на її поверхню (внаслідок аварії, протоки і т. П.), Акваторія нафтогаваней 4 відділяється від решти водного простору 3 плавучими боновими огорожами 2 або затворами 1. Для пропуску суден бонові огородження розлучаються.

Для безпосередньої швартування нафтоналивних суден служать причали і пірси. Причалами називають споруди, розташовані паралельно березі, тоді як пірси розташовані перпендикулярно до нього або під деяким кутом. Пірс може мати одну або декілька причальних ліній. Кількість причалів визначається розрахунком, а їх розташування – місцевими умовами і протипожежних вимог.