Поняття психологічної реабілітації, її завдання і значення

Народна мудрість просто і чітко пояснює причини хвороб і роль в процесі їх розвитку і лікування стану нервово-психічної сфери людини; адже вірно підмічено, що „усі хвороби „від нервів”. Ще у часи давнього Риму видатний мислитель Сенека стверджував: перш ніж братися за лікування хвороби у череві, слід навести порядок у голові; не можна лікувати тіло, не думаючи про стан душі. І дійсно, при розладах у нервово-психічній сфері не може бути мови про нормальне функціонування внутрішніх органів, організма в цілому.

Таким чином, добре психічне здоров’я є важливою запорукою повноцінності організму, успішності оздоровчого процесу. Ніякі світила від медицини, ніяки золотаві пігулки не допоможуть хворому одужати, якщо у нього не будуть пробуджені до дії великі внутрішні ресурси організма, мобілізована на оздоровчу роботу уся сила волі, сформоване жагуче бажання повернутися до повноцінного життя.

Ось чому обов’язковою і важливою складовою процесу оздоровлення інвалідів є реабілітація психологічна.

Психологічна реабілітація – це система заходів, спрямованих на відновлення психічного здоров’я людини, забезпечення оптимальних параметрів нервово-психічної діяльності, що повинно сприяти процесу відновлення порушених функцій, оздоровлення організма в цілому.

Основні завдання психологічної реабілітації такі:

1) вивчення особливостей психіки хворого, інваліда, складу його особистості;

2) аналіз особливостей відношення людини до свого захворювання, інвалідності; виявлення можливої паталогічної реакції та її хворобливих наслідків;

3) здійснення заходів з необхідної корекції психічного стану, зокрема, зняття психічного напруження, депресії, страху тощо;

4) вироблення правильної психічної спрямованості особистості хворого, необхідних установок і віри в успішність лікування та одужання;

5) мобілізація волі хворого на боротьбу з недугою, вироблення в нього жагучого бажання повернутися до повноцінного життя;

6) привиття навичок психічної саморегуляції, внутрішньої потреби до систематичної роботи над собою з метою самовдосконалення.

Значення психічної реабілітації важко переоцінити. Якщо у значної частини інвалідів спостерігаються суттєві порушення психіки, хворобливі зміни особистості, то без усунення цих психічних бар’єрів, без нормалізації нервово-психічної сфери виявляється неможливим ефективне оздоровлення організму, повернення до повноцінного життя. Запорукою успіху є активна участь в процесі реабілітації самого інваліда, його воля до одужання, прагнення бути здоровим і повноцінним. Виходячи з цього, психологічна реабілітація є не тільки важливою складовою реабілітаційного процесу, але і визначальною, передуючою його ланкою, від організації якої значною мірою залежить успішність всієї цієї справи.