Психологічна саморегуляція та самовдосконалення

Психологічна реабілітація не повинна обмежуватися курсами оздоровчих сеансів. Важливим завданням психолога, психотерапевта є навчання інвалідів методикам психічної саморегуляції та самовдосконалення. В них необхідно виробити прагнення до подальшої самостійної і напруженої роботи над собою з метою оволодіння і впровадження у практику ефективних методів організації здорового способу життя, управління своєю психікою і діяльністю організма в цілому.

Надіючись на лікарів, хвора людина повинна розуміти, що вони здатні тільки дати кваліфіковані рекомендації і допомогти в організації процесу оздоровлення. Але головною діючою особою в боротьбі з недугою є сам хворий, інвалід, з його бажанням, волею, вірою. Необхідно усвідомити просту істину: ні медики, ні їх пігулки не повернуть здоров’я, якщо сам хворий дуже не захоче цього і не буде цілеспрямовано працювати над собою.

Починаючи роботу над собою, окрім використання порад лікарів, слід з вивчення доступних наукових джерел, літератури з питань валеології, психології, медицини. Це дозволяє глибше розібратися у своїх проблемах, знайти виверений шлях їх подолання, розробити грамотну програму оздоровлення і самовдосконалення.

Базовим рівнем роботи над собоює самопізнання. Про його сенс і значення у свій час яскраво висловився давньогрецький мислитель Сократ, який стверджував: „Пізнавай себе і ти пізнаєш Всесвіт”. Самопізнання – це складний процес пізнання своєї сутності, своїх властивостей і можливостей. Критичний самоаналіз допомагає добитися більш-менш об’єктивної самооцінки, з виявленням своїх слабких сторін і дозволяє організувати цілеспрямовану роботу по самокорекції та вдосконаленню.

Індивідуальна програма оздоровлення і розвитку повинна бути реальною, насиченою і передбачати два основних напрямки роботи: фізичне та духовне самовдосконалення. Разом з тим, провідним слід вважати духовний розвиток, тому що саме він значною мірою визначає стан психічного і фізичного здоров’я людини.

Духовно розвинена людина має широкий світогляд, благородні провідні ідеї, міцні моральні устої, вона знає справжні цінності життя, його проміжні і кінцеві цілі, шляхи їх досягнення. У такої людини, звичайно, розвинуті здібності любити, сподіватися і вірити. Живе вона за принципами істинності і краси, прагнучи до щоденної добротворчості.

Робота над собою – це складний динамічний процес, що не позбавлений помилок і розачарувань. Але сильну, цілеспрямовану натуру вони не здатні зупинити. Вона здатна долати усі труднощі на своєму шляху до благородних цілей, добиваючись щоденно хоча б невеликих успіхів. Адже жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передують маленькі досягнення. Як кажуть, дорогу може осилити тільки той, хто йде вперед, не зважаючи ні на що. Хоч тяжко буває хворій людині, але вона не повинна здаватися. Той, хто бореться – обов’язково переможе.

Таким чином, психологічна реабілітація є передуючим, провідним напрямком оздоровчої роботи, що визначає успішність, ефективність усіх інших її напрямків.