Складові та зміст оргметодроботи.

Як відомо, медико- соціальні експертні комісії є головною складовою структури органів МСЕ. Діяльність таких комісій складна, багатопланова і зокрема включає в себе організаційно-методичну та експертну роботу. Предметом даної теми є оргметодробота МСЕК.

Основним нормативним актом. який регламентує діяльність експертних комісій є Положення про медико - соціальну експертизу, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 р. Другий та третій розділи

Положення є базовими для даної теми, адже вони розглядають організацію і склад МСЕК, а також обов'язки і права експертних комісій. Розглянемо головні положення цих питань.

Як вже згадувалось у попередній лекції, організаційно-методична робота МСЕК є багатоплановою і різноманітною. До основних складових оргметодроботи відносять такі напрямки діяльності комісій: робота організаційна, аналітична, навчальна, методична, організація профілактичної та реабілітаційної справи. Головний зміст цих ділянок роботи такий.

Організаційна робота полягає у підборі і комплектуванні штатів, складів МСЕК, розробці планів та графіків діяльності комісії та контролі за їх виконанням, розподілі між працівниками обов'язків та доручень, забезпеченні комісії необхідними для роботи приміщеннями, транспортом, обладнанням, у встановленні ділових контактів з місцевими органами влади, управліннями соціального захисту населення, лікувально-профілактичними закладами, підприємствами та господарствами тощо.

Аналітична робота включає в себе, зокрема, такі питання:

- узагальнення підсумків роботи комісії за певний термін часу(місяць, квартал, рік);

- підготовка звітів про результати діяльності комісії(по формі №7 тощо);

- аналіз показників первинної інвалідності, її рівня, структури, динаміки;

- аналіз причин інвалідності по окремим нозологічним формам(видам патології), виробничим галузям тощо;

- аналіз ефективності заходів по попередженню та зниженню інвалідності серед населення, тобто профілактичної та реабілітаційної роботи;

- аналіз звернень та скарг громадян з питань медико – соціальної експертизи.

Зрозуміло, що аналітична робота не є самоціллю, вона дає цінну інформацію, яка дозволяє виявляти слабкі місця в діяльності експертної комісії, цілеспрямовано усувати їх і добиватися подальшого покращення роботи МСЕК.

Навчальна робота полягає у систематичній діяльності спеціалістів МСЕК, що спрямована на підвищення ділової кваліфікації. Це стосується правової, клінічної, експертної, реабілітаційної підготовки працівників. Вони повинні слідкувати за оновленням нормативної бази діяльності, змінами у чинному законодавстві з питань медико-соціальної експертизи, впроваджувати у практику роботи досягнення науки та передовий досвід, оволодівати новими, сучасними прийомами і методами експертизи хворих та реабілітації інвалідів.

Форми навчальної роботи різноманітні. Перш за все, це лекції, семінари, конференції, експертні розбори тощо .Доцільним є стажування лікарів- експертів на базі передових МСЕК, лікувально - діагностичних центрів та клінік. Не рідше ніж один раз на п'ять років кожний спеціаліст проходить удосконалення на курсах підвищення кваліфікації.

Таким чином, працівники МСЕК, які прагнуть не відстати від досягнень науки і практики та досягти високої ділової кваліфікації, повинні систематично і наполегливо працювати над собою.

Методична робота тісно пов'язана з навчальною і полягає у вивченні, освоєнні та впровадженні у практику нових передових прийомів і методів експертної, профілактичної та реабілітаційної. роботи. Також ця ділянка діяльності спеціалістів МСЕК включає в себе розробку ними методичних рекомендацій та консультативних порад, підготовку наукових доповідей та статей тощо.

Організація профілактичної роботи

Безумовно, основною для МСЕК є експертна робота. Разом з тим, стратегічною лінією діяльності лікарів- експертів має бути активна участь в організації заходів, що спрямовані на запобігання інвалідності, зниження її розповсюдженості серед населення. Окрім того, що спеціалісти МСЕК здійснюють різноманітні профілактичні заходи власними силами, вони повинні виступати в ролі організаторів і координаторів цієї важливої роботи в регіоні обслуговування, направляти і активувати таку діяльність місцевих органів влади, інших причетних до проблем здоров'я населення служб і відомств.

Організація реабілітаційної справи в останні роки займає в діяльностіМСЕК все більшу питому вагу. Сутність цієї ділянки роботи полягає у розробці і організації здійснення низки заходів, які б забезпечували відновлення в інвалідів порушених функцій і здатностей, їх повернення до повноцінного життя і діяльності.

2. Нормативи кількості МСЕК та штатів працівників.

Згідно з пунктами 10-11 Положення про медико-соціальну експертизу, МСЕК утворюються, реорганізуються і ліквідуються Міністерством та управліннями охорони здоров'я за поданням Управління, бюро або центрів медико-соціальної експертизи.

Виходячи з територіального принципу організації, в Україні передбачена сітка МСЕК, що включає в себе такі види експертних комісій:

- республіканську;

- Кримську, обласні, центральні міські;

- міські, районні, міжрайонні;

Формування мережі комісій в окремих регіонах проводиться з урахуванням чисельності населення, рівня та динаміки показників інвалідності, кількості оглянутих комісіями громадян протягом попередніх років.

Медико-соціальні експертні комісії утворюються, як правило, з розрахунку: одна комісія на 100 тисяч населення – віком 18 років і старших. На окремих територіях з низькою щільністю населення МСЕК можуть утворюватися і на меншу кількість чоловік.

На основі зазначених нормативів визначається кількість не тільки загальних МСЕК, але й спеціалізованих комісій. Інакше кажучи, враховуючи рівні захворюваності населення деякими розповсюдженими видами патології та нагальні місцеві потреби, частину МСЕК, що організовується за вказаними вище нормативами, відводять під спеціалізацію за повними профілями. Наприклад виходячи із загальної чисельності дорослого населення в області, за нормативами має бути організовано всього 10 медико-соціальних експертних комісій, але, виходячи з потреб, чотири комісії відвели під спеціалізацію, тому загальних МСЕК буде тільки шість.

Що стосується вищих МСЕК (обласних, центральних міських), то за нормативами утворюються, як правило, один склад такої комісії – з розрахунку на п'ять підвідомчих загальних і спеціальних МСЕК.

У відповідності до сучасних вимог, утворюється така мережа медико-соціальних експертних комісій, яка б забезпечувала громадянам доступну і своєчасну експертизу, належну якість роботи і культуру обслуговування населення.

При вивченні питання про штати медико-соціальних експертних комісій слід чітко розрізняти два пов'язаних між собою поняття: штатний працівник комісії і член МСЕК. Як правило, члени комісії є одночасно й штатними працівниками. Крім того до штату МСЕК входять і допоміжні працівники, які не включаються до складу комісії і юридично не вирішують тих питань, що відведені до компетенції МСЕК.

Згідно штатного розкладу в постійно діючих МСЕК з повним навантаженням має працювати не менш, ніж 7-9 працівників. Крім лікарів та інших спеціалістів, що входять до складу МСЕК, в штаті комісії працюють також і середні медпрацівники, а саме: старша медсестра та медичний реєстратор. У тому випадку, коли в постійне користування МСЕК відведене окреме базове приміщення, що не входить до складу лікувально- профілактичного закладу, до штату працівників додатково вводиться прибиральниця приміщень та гардеробниця (за нормами, встановленими для поліклінік).Якщо в користуванні МСЕК є службовий автомобіль – до штату працівників включається водій. При впровадженні автоматизованої системи управління до штату МСЕК можуть також вводитися програміст або оператор електронно- обчислювальних машин(комп'ютерів).

Кандидатури лікарів для роботи у складі МСЕК підбирають, як правило, бюро або центри медико-соціальної експертизи за узгодженням з відповідними керівними органами охорони здоров'я. Щодо інших штатних працівників комісії, питання їх прийняти на роботу та звільнення вирішує безпосередньо голова МСЕК.