Ремонт деталей гальванічним нарощуванням

Гальванічне нарощування металу на поверхню деталі основане на процесі електролізу. Під дією постійного електричного струму , що поступає в електроліт, позитивно заряджені іони рухаються до катоду, а негативно заряджені - до аноду. В результаті на катоді, в якості якого використовують відновлювану деталь, виділяється метал і водень, а на аноді - кислотні і водні залишки (рис. 4.13).

Електроліз металів може проходити з розчинними і нерозчинними анодами. Розчинні аноди виготовляють із заліза, міді, нікелю, а розчинні – із свинцю. При електролізі із нерозчинними електродами поповнення електроліту іонами металу здійснюється за рахунок добавлення в електроліт речовини, яка має іони осаджуваного металу.

Фактична маса відкладеного металу Q_ф, завжди менша теоретичної, бо в електроліті одночасно протікають і інші процеси, на що витрачається частина енергії.

Відношення фактичної маси Q_ф осадженого металу до теоретичної Q_т називається виходом по струму і характеризує к.к.д. ванни

%.

При хромуванні вихід по струму від 12% до 18%, в інших процесів гальванічного нарощування - від 60% до 90%.

Якість покриття залежить від попередньої підготовки поверхні, на яку наноситься покриття, постійності складу електроліту, його температури, кислотності, густини струму, розміщення деталі і опору в гальванічній ванні.

Для відновлення розмірів спрацьованих поверхонь найбільше застосування знаходять електролітичне хромування, насталювання, міднення і тверде нікелювання.