Відновлення деталей металізацією

Суть методу в нанесенні рідкого металу на спеціально підготовлену поверхню відновлюваної деталі струменем стиснутого повітря або газу (рис. 4.12).

Розплавлений метал розпилюється струменем стиснутого повітря під тиском до 0,6 МПа і покриває поверхню деталі найдрібнішими частинками розміром від 15 мкм до 20 мкм. Ці частинки, вдаряючись з великою швидкістю (від 150 м/с до 200 м/с) в поверхню, яка металізується, спочатку зчіплюються з нею, а потім і між собою, утворюючи суцільне покриття товщиною від 1 мм до 15 мм.

Дрібні частинки розплавленого металу на шляху до поверхні відновлюваної деталі встигають охолодитись. В результаті цього в процесі металізації відновлювана деталь майже не нагрівається (температура менша 70°С), а значить - і не деформується.

Матеріалом для нарощування служить стальний (рідше латунний) дріт. Металізацію, як правило, проводять на токарних верстатах. Деталь встановлюють в патроні або центрах, а апарат - на супорті.

Підготовка до металізації включає:очищення поверхні деталі від бруду; обезжирення і, для утворення шорсткості, піскоструменева обробка або нарізання рваної різьби.

Переваги методу:підвищена зносостійкість при роботі деталі на тертя; невисока вартість і простота процесу; можливість отримання покрить товщиною від 10 мм до 15 мм; протікання процесу без нагрівання деталі, що дозволяє напилювати метал на пластмасу, дерево, картон.

Недоліки методу:невисока міцність зчеплення напиленого шару з матеріалом деталі; крихкість, в результаті чого деталь погано працює при динамічних навантаженнях.