Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р.

У центрі політичного життя західноукраїнських земель, стояли такі питання:

Визначення способів національного визволення України

Розбудова суверенної Украхнської держави

Утвердження справедливого соціально-економічного ладу.

Загалом на Західноукраїнських землях формуються дві провідні сили: ліві(комуністи) і праві(ті, що виступали за незалежність).

До правих можна віднести, сформовану на початку 40вих років, Організацію Українських Націоналістів. Спочатку очолювана Коновальцем, потім розділилася на дві течії: ОУН-М(більш помірковані) та ОУН-Б(революціонери).

ОУН-Б, очолювана Степаном Бандером, проводила активну діяльність з метою здобуття незалежності.

ОУН починає шукати допомогу саме у Німеччини, оскільки вона була найбільш ймовірним переможцем на той час. У березні 1942 року ОУН-Б провела забрання своїх прихильників і визначила основні засади діяльності:

ОУН бореться за незалежну Українську державу

За визволення поневолених Москвою народів східної Європи

За новий, справедливий лад на руїнах Московської імперії

Усі зусилля Проводу ОУН були направлені на «переконання Німецького уряду...визнати самостійність і соборність України й допустити українців до війни проти СРСР як рівнорядних партнерів Німеччини.

10 вересня 1939 року гітлерівське керівництво поширило звернення про плани створення незалежної держави під протекторатом Німеччини. Однак після перших успіхів німців на фронті(16 липня 1941) починають проявлятися справжні плани Гітлера, який діє за принципом «розрізати окуповану територію так, як нам це потрібно, щоб зуміти: панувати, управляти нею та експлуатувати»

Реакція на це була моментальною.

30 червня 1941 року ОУН проголошує незалежну Українську державу, без відома основного стратегічного партнера – Німеччини. Цим виявляє своєрідний опір. Президентом стає Степан Бандера, пр.мін – Ярослав Стецько.

Мета – Організувати і контролювати місцеву владу в новозайманих частинах України(західна), знайти в цих землях свідомих громадян.

Відповідно ця держава опиняється між двома вогнями: з однієї сторони ворожість до СРСР, з іншої до фашистської Німеччини. Сили протистояти у цієї держави не було. У тому ж 1941 році СС розстріляло значну частину прихильників ОУН(б) і в результаті держава припиняє своє існування.

Історичне значення:

Відіграло певну роль у становленні самобутньої та національно-свідомої української держави

Створила передумови для подальшого створення Укр. Держави.

На військовій арені 2 світової стала ідейним осередком саме української нації.