Ремонт деталей зварюванням і наплавленням

Необхідно чітко розрізняти ці процеси.

Зварювання — процес утворення нерозумного з'єднання деталей або їх окремих частин в результаті міжатомної або міжмолекулярної взаємодії. Зварюванням з’єднують окремі частини , деталей, заварюють тріщини, раковини тощо.

Наплавлення — процес нанесення розплавленого металу необхідного складу на поверхню деталі, нагріту до температури плавлення. Наплавлення – це різновид зварювання. Однак наплавочні процеси відрізняються від зварювальних. При наплавленні зварювальний процес використовується для нарощування на основний метал шару металу або сплаву із властивостями, які іноді відрізняються від властивостей основного металу.

Тому до процесу наплавлення висуваються наступні основні вимоги:

- для забезпечення міцності деталі, яка ремонтується, процес наплавлення не повинен змінювати її вихідного хімічного складу, структури і напруженого стану;

- наплавлений шар повинен володіти достатньо високою міцністю зчеплення з основним металом.

При наплавленні треба не доводити основний метал до розплавленого стану, щоб не допустити його перемішування з наплавленим металом і утворенням перехідної зони з відмінними властивостями. Маса наплавленого металу, як правило, незначна по відношенню до маси основного металу. Процес наплавлення відрізняється високою економністю.

Наплавлення — поширений спосіб ремонту деталей бурового і нафтогазопромислового обладнання: валів, зірочок, зубчастих коліс, муфт, клапанів, штоків та інших деталей.

Для ремонту використовують ручні і механізовані види наплавлення. Найбільшого поширення на ремонтних підприємствах нафтогазової промисловості отримали: ручне газове і ручне електродугове наплавлення, автоматичне і напівавтоматичне наплавлення електричною дугою під шаром флюсу і вібродугове наплавлення.

Вибір марки наплавлюваного металу проводиться із врахуванням матеріалу деталі, яка ремонтується, її форми, розмірів, технічних вимог, умов роботи і виду наплавлення. Широко використовують стальний зварювальний дріт або порошкові електроди, які утворюють металеву оболонку із стальної стрічки товщиною від

0,5 мм до 1 мм, наповнену порошковими сплавами.

Для ручного газового і електродугового наплавлення (рис. 4.6) використовують металеві електроди, що пояснюється простотою процесу наплавлення і можливістю широкого регулювання хімічного складу і властивостей наплавленого шару. Регулювання хімічного складу і властивостей наплавленого шару здійснюють через покриття, через електродний стержень або комбінованим способом. Для запобігання появі деформацій і тріщин використовують попереднє нагрівання деталі до температури від 200°С до 400°С, попередній згин деталі в напрямку, протилежному деформації, опускання деталі у воду без змочування наплавленої поверхні, високе температурне відпускання деталі після наплавлення.