Позначення параметрів і норм шорсткості поверхонь на кресленнях

Шорсткість на кресленнях (ГОСТ 2.309-73) позначають для всіх поверхонь виробів. Структура знака позначення шорсткості поверхонь зображена на рис. 3.27. Прямокутниками обмежені місця, що містять таку інформацію про параметри шорсткості поверхні:

1 — числові значення параметрів шорсткості (R_а, R_z, S_т, S, R_mах і t_p ),

2 — способи оброблення поверхонь,

3 — базова довжина,

4 — умовне позначення напрямку нерівностей (слідів оброб­лення різанням).

Якщо інформація, подана у прямокутниках2, З і 4, не потрібна для отримання заданої шорсткості поверхні, то використовують спрощений знак (рис. 3.27, б). Знак (рис. 3.27, в) ставлять на поверхнях, які отримують будь-яким способом різання матеріалів (зняттям стружки), а символ (рис. 3.27, г) – на поверхнях, які отримують без зняття стружки (литтям, тисненням, пресуванням тощо).

Рис. 3.27. Структура знака позначення шорсткості поверхонь на кресленнях

Розміри знаків приймають відносно значень розмірів повер­хонь виробів h, висоту Н беруть від 1,5 до 2h, базові довжини, що є функцією параметра шорсткості R_а та наведені у стандартах, вказують тільки тоді, коли за спеціальними вимогами вони відрі­зняються від стандартних значень.

Рис. 3.28. Правила позначення шорсткості поверхонь

Для позначення напрямків мікронерівностей використовують символи: = (для паралельних), (для перпендикулярних), × ( для перехресних), М(для довільних, що не повторюються), С(для колових) і R(для радіальних).

Стандарти ЄСКД регламентують також певні правила позна­чення шорсткості поверхонь (рис. 3.28). Незалежно від поло­ження знаку шорсткості, він завжди має бути направлений гост­рим кутом до заданої поверхні (чи виносної лінії), але числа, літерні знаки мають читатися тільки знизу та справа від креслення (рис. 3.28, в, г, д). У правому верхньому куті креслення ставлять знак шорсткості поверхонь, для яких ці вимоги однакові та не показа­ні на самих поверхнях (рис. 3.28, г, д, є). У круглих дужках біля нього ставлять знак шорсткості без значень параметрів і по­значень, який означає, що на виробі є поверхні з іншими вимога­ми до їх шорсткості. Його відсутність свідчить, що вимоги знаку з параметрами шорсткості є спільними до всіх, отримуваних відповідно до заданого креслення, поверхонь R_а (рис. 3.28, г, д). Параметр середнього відхилення профілю на кресленнях не по­значають, а вказують тільки цифрове його значення (рис. 3.28, в, д).

Основні правила та рекомендації з призначення вимог до шор­сткості поверхонь деталей такі:

- всі поверхні виробів мають мати нормовані параметри шорсткості;

- норми шорсткості добирають, виходячи з умов виконання функцій поверхонь, найменшої їх трудомісткості та вартості;

- спочатку ставлять вимоги до найвідпо­відальніших поверхонь виробу;

- потім — до поверхонь, які не об­робляють за допомогою зняття стружки (литтям, тисненням тощо);

- останніми проставляють вимоги до поверхонь, які обробляють за допомогою зняття стружки, але які не мають відповідати підви­щеним вимогам (часто норми їх шорсткості ставлять за допомо­гою спільного позначення у верхньому правому куті креслення).

На рис. 3.29 приведено приклад креслення вала з нанесеними необхідними позначеннями полів допусків на розміри, відхилення форми поверхонь та їх взаємного розміщення, шорсткості поверхонь та ін.

Рис. 3.29. Приклад оформлення робочого креслення вала редуктора