Методи оцінки технічного рівня і якості продукції

Рівень якості продукції – це відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників. Базовими показниками називаються показники, які приймаються за основу під час порівняльного оцінювання якості продукції. Поряд з терміном рівень якості продукції вживається поняття технічний рівень продукції – відносна характеристика якості продукції, яка грунтується на порівнянні значень показників, що харак-теризують технічну досконалість оцінюваної продукції з базовими значеннями відповідних показників.

З наведеного вище видно, що рівень якості продукції є більш загальним в порівнянні з технічним рівнем продукції. Останній містить тільки показники технічної досконалості виробу (матеріаломісткість, енергомісткість, ергономічні показники). Технічна досконалість досягається в результаті оригінальних конструктивних рішень, використання нових матеріалів, впровадження прогресивних технологічних процесів, сучасних методів контролю, випробувань, технічного діагностування тощо.

Таким чином, щоб оцінити технічний рівень і якість продукції необхідно: вибрати номенклатуру показників якості оцінюваної продукції; визначити числові значення вибраних показників; вибрати для порівняння базовий зразок продукції; порівняти між собою відповідні показники якості оцінювано-го і базового зразків продукції; зробити відповідні висновки.

Вибір базового зразка є одним з найвідповідальніших етапів процесу оцінювання технічного рівня і якості продукції. Від правильного його вибору залежить в значній мірі результат оцінки якості продукції. Базовий зразок вибирають в залежності від мети оцінювання технічного рівня і якості продукції. Розглянемо деякі приклади, що стосуються вибору базового зразка.

При плануванні нових видів продукції, розробленні технічних завдань на нові види продукції за базовий зразок необхідно приймати перспективний зразок – зразок, який повинен відображати реальні перспективні вимоги, встановлені на конкретний майбутній термін, у відповідності до яких повинна розроблятися перспективна продукція. При поставленні продукції на виробництво, при модернізації продукції, її сертифікації за базовий зразок доцільно приймати реальний зразок – зразок, який відповідає вищому світовому рівню на даний період.

Ще один приклад. Сучасний ринок нафтогазового обладнання характеризується наявністю широкого асортименту однотипних виробів, що виробляються різними підприємствами і фірмами. В такій ситуації споживачу інколи важко зробити правильний вибір. Тут не йдеться про вибір базового зразка. Задача полягає в тому, щоб оцінити якість всіх запропонованих зразків продукції і вибрати найкращий.

Для оцінювання технічного рівня і якості продукції використовують диференційний, комплексний або змішаний методи.

Диференційний метод оцінювання рівня якості продукції грунтується на використанні одиничних показників її якості і співставлення їх з відповідними значеннями базових показ-ників. Розрахунок відносних показників якості продукції q проводиться за формулами

або (і = 1; 2; ........; n) , (6.1)

де Р_і – значення і-го показника якості оцінюваної продукції; Р_іб – значення і-го базового показника якості; n – кількість показників якості продукції.

Із представлених формул (6.1) для розрахунку виби-рають ту, згідно якої покращення якості продукції призводить до збільшення значення відносного показника q. Наприклад,

продуктивність, потужність та інші оцінюються за першою формулою; матеріаломісткість, споживана потужність – за другою.

Якщо за результатами розрахунку (формули 6.1) віднос-ний показник якості q_i > 1, якість оцінюваної продукції за даним показником вища від якості базового зразка. При q_i6<61 якість оцінюваної продукції за даним показником гірша від якості базового зразка.

Диференційний метод дає можливість зробити висновок як про загальний рівень якості оцінюваної продукції, так і про якість оцінюваної продукції за окремими показниками.

При порівнянні показників якості оцінюваної продукції з показниками якості базового зразка можливі такі варіанти:

1) всі значення відносних показників якості q більші або рівні одиниці – якість оцінюваної продукції в цілому відпо-відає або вища від якості базового зразка;

2) всі значення відносних показників якості q менші від одиниці – якість оцінюваної продукції нижча від якості базо-вого зразка;

3) частина відносних показників якості q більша або рівна одиниці, а частина – менша від одиниці – необхідно використати комплексний або змішаний методи оцінки якості.

Комплексний метод оцінки технічного рівня і якості продукції ґрунтується на використанні комплексних показників якості. Суть даного методу полягає в знаходженні узагальненого показника рівня якості – показника, яким можна було би виразити рівень якості продукції одним числом. В залежності від типу продукції таким показником можуть бути: для бурової установки – сумарна проходка за весь період її експлуатації, для автомобіля – річна собівартість 1 км пробігу та інші.

Один із варіантів комплексної оцінки рівня якості продукції є оцінка з допомогою інтегрального показника, який описується відношенням сумарного корисного ефекту від використання продукції до сумарних витрат на її створення та експлуатацію

, (6.2)

де SП – сумарний корисний ефект від використання продукції; З_с – витрати на створення продукції; З_е – витрати на експлуатацію та ремонт продукції.

Слід відмітити, що установити функціональну залеж-ність, яка би аналітично описувала комплексний або інтегральний показник якості конкретної продукції, досить важко. Тому часто для комплексної оцінки якості продукції використовують опосередкований арифметичний показник якості продукції

, (6.3)

де m – коефіцієнт вагомості і-го показника якості; q_i – відносний показник якості (розраховується за формулами 6.1 шляхом співставлення одиничних показників якості); n – кількість одиничних показників якості оцінюваної продукції.

Для визначення коефіцієнтів вагомості показників якості використовують, як правило, експертний метод, який ґрунтується на вивченні думки спеціалістів. Кількісно коефіцієнт вагомості показників якості виражається в долях одиниці, причому сума всіх коефіцієнтів вагомості повинна дорівнювати одиниці

. (6.4)

Змішаний метод оцінювання якості продукції ґрунту-ється на одночасному використанні одиничних і комплексних показників її якості. Суть даного методу полягає в наступному: об’єднують в групи одиничні показники якості і для кожної групи визначають відповідний їй комплексний показник; найважливіші показники якості можна не об’єднувати в групи і використовувати їх для подальшого аналізу як одиничні; отримані таким чином комплексні і одиничні показники якості використовують для оцінювання якості продукції з допомогою диференційного методу.