Особливості процесу управління запозиченими джерелами коштів

На вибір недепозитних джерел банку впливають такі чинники:

· відносна вартість конкретного джерела;

· граничні строки погашення;

· рівень надійності джерела;

· правила та обмеження щодо використання;

· доступність;

· кредитні можливості банку позичальника - розмір капіталу,

· рейтинг, можливості реалізації комерційних паперів тощо.

Процес управління запозиченими коштами має певні особливості, виходячи з яких, менеджери формують стратегію управління ресурсами.

1 Гнучкість управління - в будь-який момент часу можна чітко визначити, скільки і на який період необхідно банку запозичити коштів. Потреба в недепозитних джерелах розраховується як різниця між вихідними та вхідними грошовими потоками банку, врахуванням як реальних, так і очікуваних значень.

2 Висока чутливість до змін ринкової ставки - позики здебільшого надаються під плаваючу ставку або на короткі періоди часу.

3 Короткостроковий характер операцій запозичення -найпопулярнішими є одноденні позики та позики зі строками погашення до двох тижнів.

4 Неможливість застосування нецінових методів управління, оскільки ставку за позикою встановлює кредитор.

Пасивні операції виступають ключовим елементом управління банківською діяльністю, оскільки без якісного формування ресурсної бази банку неможливо забезпечити потрібну ефективність прове­дення активних операцій. При цьому необхідно розуміти, що пасивні операції банків, як іактивні, безпосередньо впливають на рівень дохідності, атому активи і зобов'язання необхідно розглядати як загальний портфель банківських ресурсів, управління яким має бути достатньою мірою скоординовано.

У цілому ж головне завдання, що стоїть перед комерційним банком при здійсненні ним пасивних операцій, може бути сформульова­но так: «Ресурсів у кожний конкретний момент часу має бути не про­сто в достатній кількості, а рівно стільки, скільки необхідно для забезпечення активних операцій».