Методика ознайомлення із складеною задачею

Підготовча робота

Дві послідовні прості задачі, що пов’язані за змістом.

Задачі з двома запитаннями.

Ознайомлення зі складеною задачею як такою, яку не можна розв’язати однією арифметичною дією

Задача 1. З одного куща зірвали 3 помідори, з другого 4.. Скільки помідорів зірвали д двох кущів разом??

Задача 2. З двох кущів зірвали 7 помідорів. За обідом з’їли 5 помідорів. Скільки помідорів залишилося?

Задача 3. З одного куща зірвали 3 помідори, з другого 4. За обідом з’їли 5 помідорів. Скільки помідорів залишилося?

У складеній задачі число, знайдене у попередній дії, використовується у наступній.

2. Етапи роботи над складеною задачею а) Ознайомлення із змістом задачі та усвідомлення його; використання різних форм короткого запису задачі та різного ілюстративного матеріалу; б) Пошук шляхів розв’язання та складання плану розв’язування: 1) аналітичний (на прикладі задачі на знаходження суми двох добутків)

Задача4: Купили 5 ручок по 2 гривні та 8 олівців по 1 гривні. Скільки грошей заплатили за всю покупку?

5 р. по 2 грн.

8 ол. по 1 грн. ? грн.

- Як знайти вартість всієї покупки? (Треба до вартості ручок додати вартість олівців)

- Чи знаємо вартість ручок? (Ні)

- А що сказано про ручки? (Їх купили 5 за ціною 2 грн.)
- Чи можна за цими даними знайти вартість ручок? (Так)

- Як? (Щоб знайти вартість ручок, треба їх ціну помножити на кількість)

- Чи знаємо вартість олівців? (Ні)

- Чи можемо за даними задачі знайти її? (Так, ціну олівців множимо на їх кількість)

- Що можемо уже після цього знайти? (Вартість всієї покупки за допомогою дії додавання)

- То на скільки дій задача? Що знаходимо першою дією? Другою? Третьою?

2) синтетичний (на прикладі задачі, оберненої до задачі на знаходження суми двох добутків)

Задача 5. На 93 гривні купили 5 пеналів, по 9 гривень кожний, і кілька калькуляторів, по 4 гривні кожний. Скільки купили калькуляторів?

5 п. по 9 грн.

? к. по 4 грн. 93 грн.

- Яке приладдя купили? (Пенали і калькулятори)

- Скільки купили пеналів? (5)

- За якою ціною? (По 9 гривень)

- Що можна за цими даними дізнатися? (Вартість пеналів: ціну множимо на кількість)

- Ми дізналися вартість пеналів, маємо вартість всієї покупки – 93 грн. Що за цими даними можна дізнатися? (Вартість калькуляторів: від вартості покупки відняти вартість пеналів)

- Ми дізналися вартість калькуляторів. Що ще знаємо про калькулятори? (Їх ціну)

- Що можна дізнатися за цими даними? (Кількість куплених калькуляторів: вартість калькуляторів ділимо на їх ціну)

- То на скільки дій задача? Що знаходимо першою дією? Другою? Третьою?

в) Способи запису розв’язку задачі

1) по діях з поясненням(усним чи письмовим)

Розв’язання (задачі 4)

1) 2 · 5 = 10 (грн.) – вартість ручок;

2) 1 · 8 = 8 (грн.) – вартість олівців;

3) 10 + 8 = 18 (грн.) – заплатили за всю покупку.

Відповідь: 18 гривень.

2) у вигляді виразу

Розв’язання (задачі 4)

2 · 5 + 1 · 8 = 18 (грн.)

Відповідь: За всю покупку заплатили 18 гривень.

Вираз складався зразу. Для складання виразу можна користуватися бесідою, наведеною вище.

Розв’язання (задачі 4)

2 · 5 – вартість ручок;

1 · 8 – вартість олівців

2 · 5 + 1 · 8 = 18 (грн.) – заплатили за покупку.

Відповідь: 18 гривень.

Вираз складався поетапно.

Записувати розв’язання задачі виразом учнів вчать після введення задач на 2 дії. Досить часто після запису дій перед відповіддю розв’язок задачі записують ще і виразом.

3) у вигляді пунктів плану (у запитальній чи стверджувальній формі) та відповідних арифметичних дій .

Розв’язання (задачі 5, запитальна форма)

1) Скільки гривень заплатили за пенали?

9 · 5 = 10 (грн.).

2) Скільки гривень заплатили за калькулятори?

93 – 45 = 48 (грн.).

3) Скільки купили калькуляторів?

48 : 4 = 12 (к.).

Відповідь: купили 12 калькуляторів.

Розв’язання (задачі 5, стверджувальна форма)

1) Обчислюємо, скільки гривень заплатили за пенали:

9 · 5 = 10 (грн.).

2) Знаходимо, скільки гривень заплатили за калькулятори:

93 – 45 = 48 (грн.).

3) Дізнаємось, скільки купили калькуляторів:

48 : 4 = 12 (к.).

Відповідь: купили 12 калькуляторів. г) Способи перевірки правильності розв’язання задачі

1) Прикидка відповіді;

2) Розв’язування задачі різними способами;

3) Складання та розв’язування оберненої задачі;

4) Співставлення відповіді з числовими даними задачі.