Парадигми четвертої відміни
Однина | |||
Н | лоша | теля | ім’я |
Р | лошати | теляти | імені та ім'я |
Д | лошаті | теляті | імені |
З | лоша | теля | ім'я |
О | Лошам | телям | іменем |
М | (на) лошаті | (на) теляті | (на) імені |
К | Лоша | теля | імене і ім'я |
Множина | |||
Н | Лошата | телята | імена |
Р | Лошат | телят | імен |
Д | Лошатам | телятам | іменам |
З | лошат і лошата | телят і телята | імена |
О | лошатами | телятами | іменами |
М | (на) лошатах | (на) телятах | (на) іменах |
К | Лошата | телята | імена |
Однина. Форми називного і знахідного відмінків однини в іменниках четвертої відміни творяться флексією -а (графічно -я): курча, дівча, ягня, порося, вим’я.
У родовому відмінку іменники з суфіксом -ат (-ят) мають флексію -и (курчати, теляти), а іменники з суфіксом -ен- виступають з флексією -і (імені, племені) або -а (графічно -я): ім’я, сім’я, тім’я.
У давальному і місцевому відмінках виступає флексія -і (курчаті, хлоп'яті, племені, тімені). У місцевому відмінку іменники типу тім’я, вим’я можуть виступати без суфікса: на тім’ї, на вим’ї.
В орудному відмінку однини іменники втрачають суфікси -ат-(-ят). Флексія -ам (-ям) приєднується до кореня: лошам, хлоп’ям. Іменники із суфіксом -ен- мають паралельні форми: ім’ям і іменем, тім’ям і тіменем.
У літературній мові переважають форми з флексією -ям.
Множина. У називному відмінку множини іменники четвертої відміни мають суфікси -ат- (-ят-), -ен- і флексію -а (-я): дівчата, гусята; племена, імена, але вим’я.
У родовому відмінку множини іменники мають чисту основу: хлоп’ят, телят, імен, племен, але вим’їв, тім’їв.
Форми давального, орудного і місцевого відмінків множини в іменниках четвертої відміни мають ті ж самі флексії, що й в усіх відмінах. У знахідному відмінку в назвах істот переважає форма, спільна з родовим (загнав курчат, кликав поросят, пас ягнят і ягнята), а в назвах неістот виступає форма, спільна з називним (коліщата, племена).
Дата добавления: 2015-03-23; просмотров: 910;