Парадигми третьої відміни
Однина | |||
Н | піч | вісь | мати |
Р | печі | осі | матері |
Д | печі | осі | матері |
З | піч | вісь | матір |
О | піччю | віссю | матір’ю |
М | (у) печі | (в) осі | (на) матері |
К | піч | осе | матір |
Множина | |||
Н | печі | осі | матері |
Р | печей | осей | матерів |
Д | печам | осям | матерям |
З | печі | осі | матерів |
О | печами | осями | матерями |
М | (у) печах | (в) осях | (на) матерях |
К | печі | осі | матері |
У родовому, давальному і місцевому відмінках іменники третьої відміни мають флексію -і (крові, солі, подорожі). Кореневий звук [і] (з давніх [о], [е]) в іменниках третьої відміни відповідно до історичної закономірності у відкритому складі переходить в [о] чи [е] (піч – печі, вісь – осі, річ – речі, осінь – осені).
В орудному відмінку однини іменники третьої відміни мають флексію -у (графічно -ю). Кінцевий приголосний основи, якщо він стоїть після голосного перед -у (-ю), подовжується і на письмі передається у вигляді подвоєння (зустріччю, осінню, сіллю, памороззю). Якщо основа закінчується двома приголосними, подовження у вимові і подвоєння на письмі немає (радістю, якістю, жовчю). Немає подовження приголосного і в тому випадку, коли основа іменника закінчується губним приголосним або -р (любов’ю, матір’ю).
Клична форма в іменниках третьої відміни твориться в окремих випадках за допомогою флексії -е за аналогією до іменників першої відміни м’якої і мішаної груп (тіне, радосте, мудросте).
Множина. У називному і знахідному відмінках множини іменники третьої відміни мають флексію -і: ночі, вісті, тіні, матері.
У родовому відмінку виступає флексія -ей: доповідей, печей, солей, вістей, осей, повістей. Флексію -ів приймає іменник мати: матерів.
У давальному, орудному і місцевому відмінках виступають одні й ті самі флексії, що й у іменників першої та другої відмін.
Дата добавления: 2015-03-23; просмотров: 725;