Системний підхід в управлінні організаційними структурами та при вирішенні проблем меліоративного режиму агроландшафтів

Під управлінням ландшафтно-меліоративною системою розуміється процес, спрямований на визначення оптимальних цілей і раціональних шляхів їх досягнення. Цей процес включає у себе управління матеріальними і трудовими ресурсами. Слід враховувати, що управлінські проекти, планові і технологічні меліоративні рішення виконують фахівці і робочі, які об’єднані у різні організаційні структури (облводгоспи, управління, проектні, науково-дослідні інститути, гідрогеолого-меліоративні експедиції, БМУ, ПМК, підприємства тощо), ефективність функціювання яких залежить від якості управління цими структурами, від досконалості організаційно-економічних форм. морального стану колективів.

Оптимальними є системи управління, які забезпечують прагнення кожного працюючого і трудових колективів до високоякісної та високопродуктивної праці. Тому планування і управління матеріальними ресурсами ефективні лише при комплексному вирішенні задач власно меліоративного, економічного, морального і соціального характеру.

До фундаментальних положень системного принципу управління відноситься принцип - якщо елементи системи будуть спрямовані на досягнення тільки власних цілей незалежно від ступіня досягнення загальносистемної мети, то система своїх цілей не досягне. Наприклад, якщо в системі меліорацій структурні підрозділи, які забезпечують водоподачу, необхідну якість поливної води, часткову, компенсацію вартості електроенергії для зрошення, хімічні меліоранти,.роботу дренажу тощо, будуть спрямовані на досягнення тільки власної цілі – одержання максимального прибутку (що можливо при відсутності зворотнього зв’язку між ними) то основної цілі – одержання запланованих врожаїв при оправданих витратах та одночасному підвищенні родючості ґрунту і збереженні екологічного стану агроландшафту досягнуто не буде.

Контрольні запитання:

1. Що Ви розумієте під терміном система?

2. Що являють собою системний аналіз і системний підхід?

3. На вивченні яких дисциплін базуються знання ландшафтних меліорацій?

4. Дати визначення зрошувальній системі, дренажній, меліоративній, гідромеліоративній та ландшафтно-меліоративній системам?

5. З якою метою гідромеліоративну систему доцільно розглядати з точки зору системного аналізу?

6. Які природно-кліматичні і господарські фактори слід враховувати при проектуванні гідромеліоративної системи?

7. Що розуміється під оптимізацією гідромеліоративної системи?

8. Зробіть короткий екскурс в історію розвитку системного аналізу та його практичного застосування.

9. Чим відрізняється системний підхід при вирішенні складних проблем землеробства і меліорацій від класичних методологічних прийомів?

10. Що являє собою основний досліджуємий об¢єкт в ландшафтних меліораціях? Чому при його вивченні доцільно використовувати системний аналіз?

11. Які проблеми водогосподарської діяльності людини можуть вирішуватися в процесі ландшафтних меліорацій?

12. До яких видів систем відносяться техногенний агроландшафт?

13. Які основні властивості систем використовуються в методології ландшафтних меліорацій?

14. Назвіть приклади застосування "зворотнього зв¢язку" при меліорації ландшафту.

15. З якими властивостями ЛМС зв¢язано використання дедуктивного та індуктивного методів вивчення систем?

16. Як поняття "стану системи" використовується в системі еколого-меліоративного моніторингу?

17. Які умови і фактори визначають мету ( ціль) роботи?

18. Що розуміється під критеріями меліоративного режиму?

19. Чим відрізняються поняття надійність і стійкість ЛМС?

20. Сформулюйте основні етапи системного аналізу проблеми при застосуванні його в ландшафтних меліораціях.

21. В чому принципова сутність методології ландшафтно- меліоративних досліджень?

22. Що є метою ландшафтних меліорацій, структуризації ландшафтно-меліоративної системи?

23. Охарактеризувати основні властивості систем на прикладі ландшафтних меліорацій.

24. Який метод є основним для системного аналізу?

2.4. Геоінформаційні системи і технології в ландшафтних меліораціях

2.4.1. Загальні положення застосування інформаційних технологій в ландшафтних меліораціях

Інформація є головним природним ресурсом

М. Реймерс

Систематизувавши у 70-80 роки XX століття близько 240 гіпотез, законів, правил, принципів, що стосуються екології, та виконавши близько 250 узагальнень, М.Реймерс ( 1994) зробив відкриття, що головним природним ресурсом є інформація (І). Термін «Інформація» (від лат. Information) означає роз’яснення, освідомлення, викладання. Інформація (І) є відображення реального світу за допомогою відомостей (повідомлень, сигналів). Повідомлення – це форма подання І у вигляді мови, тексту, зображення, цифрових даних, формул, графіків, таблиць, рисунків тощо.

Інформація один із найважливіших природних ресурсів і одночасно здобутків суспільства, оскільки весь розвиток людства – результат освоєння і переробки інформації, яка отримувалась від навколишнього середовища і накопичувалась суспільством. Інформаційний поток, який переробляється біотою при здійсненні нею функцій регуляції навколишнього середовища, на 16 порядків перевищує передбачувані технічні можливості цивілізації ( В.Г.Горшков, 1995). Інформаційний механізм здійснення екологічної політики та екологічного управління складається із державних і громадських екологічних інформаційних систем одержання, обробки, збереження, надання і подальшого застосування інформації про стан навколишнього середовища і динаміку вивчаємих процесів. [51]

На сучасному етапі розвитку гідромеліорації важливим напрямом підвищення її ефективності є широке впровадження електронно-обчислювальної техніки та застосування побудованих на основі їх використання комп¢ютерних інформаційних технологій в процесі проектування і експлуатації гідромеліоративних систем, а також при здійсненні еколого-меліоративного моніторингу, розробці системи меліоративних заходів на кожному з етапів розвитку грунтово-гідрогеологічного процесу.

Для усіх природно-технічних систем, в тому числі і ландшафтно-меліоративних, повністю можливо застосувати кібернетичне визначення управління. Управління – це процес цілеспрямованої переробки інформації, тобто управління розглядається як інформаційних процес. Інформація є визначальним фактором успіху будь-якої справи. Нові інформаційні технології вже перетворили увесь світ в єдине інформаційне суспільство.

Технологія як суто наукове понятя означає певний комплекс наукових та інженерних знань, втілений у засобах, заходах праці, наборі матеріальних факторів промисловості, засобах їх об¢єднання для створеня якогось продукту чи послуги. Прикладами технологій, які використовуються в сільськогосподарських гідротехнічних меліораціях є: технологія будівництва дренажу, застосування хімічних меліорантів, краплинного зрошення тощо. Найбільш маштабними інформаційними технологіями які відіграють виключно важливу роль у меліорації, є технології управління.

Інформаційна технологія (І Т) - являє собою комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збору, передачі, обробки, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів.

Чим же відрізняються інформаційні технології від виробничих? Виробничі технології являють собою сукупність способів обробки виготовлення, будівництва, вирощування сільськогосподарської продукції, зміни стану і власностей об¢єкту тощо. В інформаційні технології, крім вищеперелічених функцій і операцій, містять елементи творчого характеру, тобто одержання нових корисних знань, спрямованих на оптимізацію процесу. В інформаційних технологіях переробка інформації здійснюється на базі компьютерних обчислювальних систем.

В гідромеліорації інформаційні технології і системи широко використовуються в навчально-науковому процесі при підготовці фахівців, при проектуванні меліоративних систем і заходів, прогнозуванні вивчаємих процесів, управлінні водогосподарським комплексом, плануванні як широкомасштабних ландшафтно-меліоративних заходів, так і при вирішенні проблем меліоративного режиму в умовах конкретної ділянки, здійсненні еколого-меліоративного моніторингу тощо. Інформаційні системи та ІТ, які пов’язані із землею (гео) одержали назву геоінформаційні системи і технології (ГІС-технології).