Еволюційні зміни в рамках організаційного розвитку

Під організаційним розвитком мається на увазі концепція планування, ініціації і здійснення процесів зміни соціальних систем із залученням широкого кола учасників. Прихильники еволюційної концепції виходять з того, що насамперед повинні мінятися погляди, ціннісні уявлення і моделі поведінки членів соціотехнічної системи, а потім і сама система ("організація" в інституційному розумінні).

Організаційний розвиток визначається як довгостроковий, ретельний, всеосяжний процес зміни і розвитку організації і людей, що працюють в ній. Процес грунтується на навчанні всіх співробітників шляхом прямої взаємодії і передачі практичного досвіду. Мета змін полягає в одночасному підвищенні продуктивності організації і якості праці.

Дане визначення вже намічає основні нормативні положення організаційного розвитку. Зміни повинні здійснюватися членами організації. Внутрішньофірмові і зовнішні консультанти (так звані агенти змін) можуть виступати як допоміжна сила, але не як основні виконавці змін. Тим самим організаційний розвиток може сприяти демократизації праці. Зайві ієрархічні ступені повинні ліквідовуватися, а владні відносини зводитися до рівня партнерства з упором на взаємну довіру.

Розширена концепція організаційного розвитку включає як структурний, так і кадровий аспект. В рамках структурного підходуробиться спроба за допомогою змін в організаційному регулюванні (наприклад, організаційних планів, описів окремих ролевих функцій) створити сприятливі рамкові умови для досягнення цілей організаційного розвитку. Кадровий підхідполягає в проведенні заходів щодо підвищення кваліфікації співробітників (розвитку персоналу) і стимулювання їх готовності до ухвалення і здійснення змін. Безперечно, цілеустановка організаційного розвитку (економічна і соціальна ефективність) повинна спиратися на комбінацію обох підходів.