Ліс та його природа

Велика роль лісу як фактора, що формує клімат, робить його вологішим та менш континентальним. Лісова рослинність підтримує і регулює склад атмосфери, акумулює сонячну енергію, продукує кисень. За даними наукових досліджень, один гектар лісу поглинає щоденно до 280 кг вуглекислого газу, виділяючи при цьому до 220 кг кисню. Велике значення мають рекреаційні властивості лісів, використання лісових масивів для відпочинку населення, туризму. Ліси виконують важливу водоохоронну та водорегулюючу роль, захищають грунти від зсувів, вітрової та водної ерозій. Тому, організовуючи господарства в лісах та проводячи певні роботи, слід брати до уваги їхнє багатоцільове призначення.

Україна належить до лісодефіцитних держав. За даними останнього обліку, ліси вкривають 15,6% території нашої держави. Порівняно з багатьма країнами світу ми маємо досить низький рівень забезпеченості народного господарства та населення лісом.

Метою лісового господарства є найбільш повне задоволення потреб народного господарства і населення у деревині та інших продуктах лісу за умови одночасного використання лісу як природного фактора.

Отже, ліс – це особливий тип рослинності на земній суші, який складається із сукупності дерев, кущів, трав’яної та іншої (мохи, лишайники) рослинності, а також тварин, мікроорганізмів, що біологічно пов’язані між собою і впливають один на одного та на середовище, що їх оточує. Ліс – важлива частина біосфери, елемент географічного ландшафту.

Академік П.С. Погребняк розумів ліс як тісне угрупування дерев та кущів, які займають більш-менш значний простір. Саме таким визначенням лісу автор відмежовував поняття про ліс від інших елементів ландшафту, де можуть зустрічатися деревні рослини, не будучи панівними.

Відмінність лісу від інших типів рослинності полягає у тому, що:

· ліс складається з деревних рослин (дерев та кущів);

· деревні рослини розміщуються тісно, впливаючи одна на одну і на зайнятий простір;

· високорослість дерев у зрілому віці (сосна, ялина, дуб, бук – 40-45 м);

· довготривалість життя деревних порід (дуб – 1000 р., липа – 800 р., сосна звичайна – 450 р.).

Академік Г.М. Висоцький поняття про ліс виразив у вигляді формули:

S = LGPH,

де S – ліс (silva), L – дерево (lignum), G – середовище (gremium), P – вплив лісу на середовище (pertinentia), H – вплив людини на ліс (homo).

Усі складові частини лісу взаємодіють між собою та певним чином впливають на навколишнє середовище.