Будова козлового крана

Козловий кран складається з таких основних частин:

• моста з вантажним візком і кабіною управління;

• двох високих опор (козлів),які на ходових візках рухаються по рей­
ках;

• підкранових рейок,укладених з одного і другого боку уздовж вантаж­
ної площадки.

Проліт козлового крана — відстань між осями підкранових рейок, ана­логічно, як у мостовому крані.

В козловому крані також можуть виконуватись одночасно три опе­рації: пересування крана, пересування візка на мосту, піднімання або опу­скання вантажу.

Вантажопідйомним механізмом у цих кранів також служать електроталі (тельфери і візки, які рухаються на нижньому або верхньому поясі ферми моста крана).

Живлення електроенергією здійснюється через тролеї або гнучкий кабель.

Вантажність козлових кранів — 5-32 т.

Залежно від взаємного розміщення моста і опор, козлові крани поді­ляються на:

• безконсольні;

• одноконсольні;

• двоконсольні.

Багато кранів виконані з пристроями самомонтажу, на опорах яких влаштовуються спеціальні лебідки для монтажних операцій.

Козлові крани не потребують капіталоємних підкранових естакад, що на 40-60% зменшує вартість перевантажувального комплексу в порівнян­ні з мостовими кранами.

На рис. 6.33 показана будова козлових кранів К-05 і К-09, аналогічних за конструкцією, але з різними прольотами. Вони широко використову­ються для вантажно-розвантажувальних робіт на місцях загального кори­стування залізничних станцій та під'їзних коліях промислових підпри­ємств.

Крани К-05 та К-09 мають міст 1 у вигляді ґратчастої ферми трикут­ного перерізу, який у крані К-05 за допомогою шести спарених шарнірів з'єднується на верхньому поясі ферми з двома опорами 4. Опори мають ходові візки 9 для переміщення крана. Кран К-09 з прольотом 16 м має жорстке кріплення опор до нижнього поясу ферми моста.

Для підйому остова крана під час монтажу використовується по­ліспаст 10, а для закріплення опор — балка 11. У нижньому поясі ферми розміщена двотаврова балка 2, яка слугує рейкою для пересування тель­фера З вантажопідйомністю 5 т. Опори крана у верхній частині мають урівноважувальний механізм. На одній із опор змонтовано кабіну 8 ма­шиніста крана з усіма механізмами управління і майданчик 7, який потрібен для монтажу, огляду і ремонту тельфера. На обох опорах крана передбачені також майданчики для переходу працівників на дах контей­нера, який є на вагоні або площадці.

Струм підводиться до крана за допомогою тролейних проводів 6, які розміщені на стовпах. До двигунів тельфера струм підводиться за допомо­гою гнучкого кабелю 5, який влаштовується у вигляді шторної підвіски.

Крани К-05 і К-09 мають два ходові і два приводні візки моста (рис. 6.33, б) з двигунами 2 типу МТ потужністю 7,5 кВт, з'єднаними ела­стичною муфтою з редуктором і колодочними гальмами. На тихохідному валу редуктора встановлено зубчате колесо 1, яке зчіплюється з колесом З, укріпленим на осі візка. На візку розміщені каток 4 і барабан 5 підйому крана при монтажі. Між котком і барабаном на рухомій шпонці розміщена кулачкова муфта 6, яка може фіксуватись в одному із крайніх положень, регулюючи з'єднання кулачків з котком чи барабаном підйому крана.

Застосування монорейкових балок і тельферів у козлових кранів на пе­ревантаженні важких вантажів призводить до швидкого і нерівномірного зношення опорних полиць балок. У монорейкових візків тельфера також має місце поперечне розкачування. Невідповідність тельфера важкому ре­жиму роботи крана приводить до періодичних відмов. У зв'язку з цим нові козлові крани вантажопідйомністю до 5 τ виготовляються з тельфером, а вантажопідйомністю понад 5 τ — із самохідним вантажним опорним візком.

Козлові крани КДКК-10 і ККС-10 обладнуються гаковими захватами, електромагнітом, моторним грейфером і використовуються на переванта­женні лісних, великовагових вантажів, металів, навалочних сипких і кус­кових матеріалів.

На крані КДКК-10 (рис 6.34) міст 2 складається із двох головних ба­лок коробчастого профілю, звужених на краях. Стояки опор 4 також ко­робчастого профілю, виготовляються із листової сталі. Внизу до стояків приварені плити для з'єднання їх з візками 6 переміщення крана. Всі чо­тири ходові візки, на які опирається кран, мають окремі електроприводи.

Рух крана в будь-яку сторону забезпечується за рахунок тяги від пе­редніх візків, а розгін або подолання перевантажень — приводами усіх візків, які вмикаються і вимикаються автоматично. На одній із опор кра­на розташована кабіна 3 управління механізмами, а на всіх опорах перед­бачені містки 5 для переходу з контейнерів, які стоять на площадці, на контейнери, які розташовані на платформі. Над консоллю крана змон­тована балка 7 і таль для огляду та ремонту візка.

Уздовж моста прокладені вузькоколійні рейки типу Р15 для пе­реміщення вантажопідйомного візка 1.

Вантажопідйомний візок крана КДКК-10 (рис. 6.35) змонтовано на прямокутній рамі 1, на якій встановлено двигун 2 потужністю 22 кВт, з'єднаний за допомогою еластичної муфти 3 і проміжного вала 4 з редук­тором 5. На тихохідному валу редуктора встановлено вантажний бара­бан 6 діаметром 400 мм. На шпонці проміжного вала механізму підйому встановлений гальмовий барабан діаметром 300 мм з колодочними галь­мами 10 типу ТКТГ-300 з гідроштовхачем ТГМ-50. В електричну схему гальмового магніту включений кінцевий вимикач обмежувача вантажу, який перериває електричне коло гальмового магніту натискуванням кор­пусу обойми на важіль 9. Обойма 8 гака 7 має три блоки, які огинають трос 14, перекинутий через нерухомі блоки 13 на рамі візка. Крановий візок має чотири дворебордні котки 12 діаметром 200 мм для пересування на рейках, прокладених на крановому мосту. Два приводних котки мають спільну вісь 11, яка приводиться в дію електродвигуном 18 потужністю 2,2 кВт через еластичну муфту 17 та редуктор 16. Механізм пересування

візка обладнаний гальмами 19 типу ТКТ-100.Осі ходових котків візка встановлені в радіально-сферичних дворядних роликопідшипниках. Швидкість переміщення візка близька до 38 м/хв. Колія візка дорівнює 1400 мм, база — 1100 мм, маса — 4,3 т.

Для подачі електроенергії до електропривода робочого органу крано­вий візок має кабель, який намотується на спеціальний барабан 15 з пру­жинним механізмом намотування.

Кран КДКК-10 може працювати з електромагнітом М-41, моторним грейфером для сипучих вантажів місткістю 1,5 м³ і грейферним кліщовим захватом для круглого лісу. Ходові візки мають протиугінні захвати. Вони кріпляться болтами до ходових візків.

При експлуатації кранів потрібно звертати увагу на відхилення від нормального положення коліс кожної із опор. На двоколісних і балансир­них візках жорсткої опори вони не мають перевищувати 5 мм і гнучкої — 7 мм. Непаралельність коліс допускається не більше 0,0015 та 0,002. Невико­нання цих умов призводить до швидкого зношення ободів коліс та рейок.

Для перевантаження тарних вантажів і контейнерів масою 20-30 τ призначені спеціальні козлові контейнерні крани вантажопідйомністю 20, 32 та 40 т. Вони мають прольоти 20, 25 і 32 м. Козлові крани типу КДКК-32 (рис. 6.36) обладнані автоспредерами, використовуються на пе­ревантаженні великотоннажних контейнерів.

У виготовленні козлових кранів можуть використовуватись типові вузли мостових кранів. Для підкранових колій використовуються зви­чайні залізничні рейки і скріплення. Обидві нитки підкранової колії через кожні 50 метрів з'єднують стальною перемичкою і приєднують до зазем-лювальних пристроїв. Для виводу снігової та дощової води із баластного шару влаштовують дренаж або кювети. Для відведення поверхневої води вантажні площадки профілюються з ухилом 0,05 у поперечному напрям­ку. Кювети виконуються з поздовжнім ухилом 0,01 і включаються в за­гальну водовідвідну систему площадки.

У таблиці 6.3 приводяться основні типи електрокозлових кранів, які застосовуються на великовагових і контейнерних площадках залізничних станцій.