Автоматизація управління кранами

Управління кранами і окремими їх механізмами буває місцеве і дис­танційне.

Місцеве управління кранами здійснюється з кабіни управління, яка кріпиться до конструкції остова крана або його візка. У більшості пово­ротних стрілових кранів кабіна розміщується на поворотній платформі крана.

Залежно від способу дії на основні механізми, застосовуються такі пристрої управління:

• важільні,які механічним способом безпосередньо через систему ва­
желів, тяг і канатів діють на виконавчі органи крана (муфти, гальма),
вмикають і вимикають їх;

• електричні,які через багатопровідні електричні ланцюги за допомо­
гою електричного струму, а також із застосуванням телерадіоапарату-
ри, впливають на виконавчі органи крана;

• гідравлічні,які впливають на виконавчі органи крана із застосуван­
ням гідравлічних насосів, циліндрів, штовхачів, використовуючи
стиснену рідину;

• пневматичні, які впливають на виконавчі органи крана із застосуван­
ням компресорів, поршневих і діафрагмових штовхачів, використову­
ючи стиснене повітря.

Пульт управління механізмами крана розміщується в кабіні ма­шиніста крана. Будова кабіни має забезпечувати необхідний огляд поля дії крана, а розміщення обладнання і пульта управління всередині кабіни має бути раціональним і зручним для машиніста. Від умов роботи його за­лежить продуктивність і надійність роботи в цілому перевантажувально­го комплексу. Крани, які працюють на відкритому повітрі, повинні мати закриті кабіни з опаленням і вентиляцією, а за необхідності — герметичні з приладами кондиціювання повітря. Кабіна повинна мати висоту не менш 1,8 м за роботи на взріст і не менш 1,5 м — за роботи сидячи, площа не має бути меншою 2 м².

Важелі командоконтролерів управління механізмами підйому і пересу­вання візка краще розміщувати в кабіні відповідно в правому і лівому підлокітниках крісла, педаль важіля командоконтролера руху крана — на підлозі кабіни під правою ногою. Таке розміщення важелів зменшує втом­люваність, а виконання операцій здійснюється більш чітко і безпомилково.

Механізмами крана можна керувати також дистанційно з переносного пульта управління, застосування якого в багатьох випадках підвищує точність і швидкість виконання операцій завдяки тому, що машиніст мо­же перебувати близько біля вантажу. Для роботи переносного пульта ви­користовується багатожильний кабель довжиною 5 м і більше.

На сучасних кранах може застосовуватись телемеханічне частотно-ко­дове дистанційне управління, яке дозволяє передавати команди по радіо.

У Німеччині застосовується частотно-кодова система телеуправління, побудована на декатронах з використанням розподільчих декадних ламп. В Англії поширена мікрофонна система телеуправління, в якій звичайні апарати телеуправління замінені мікрофоном, прикріпленим до стрічки на голові оператора. Чотири прості слова використовують для подачі за­кодованих команд на підйом або опускання вантажу, чи переміщення візка. П'яте слово дає кодований імпульс на зупинку будь-якого з цих рухів. На стрічці крім мікрофона прикріплений аварійний вимикач, який приводиться в дію рухом голови. Вільні руки оператора можуть виконува­ти застроплення і відстроплення вантажу.

При значному віддаленні машиніста від крана може застосовуватись система управління механізмами по радіо з використанням радіопереда­вача і радіоприймача, а також промислових телевізійних апаратів.

При виконанні типових операцій, які циклічно повторюються, може запроваджуватись програмне управління механізмами кранів, якщо воно не потребує частих і об'ємних коригувань.