Загальні відомості про двигуни внутрішнього згоряння

Двигун внутрішнього згоряння— це двигун, в якому при згорянні па­лива теплова енергія перетворюється в механічну. Паливо згоряє в замк­неному середовищі (циліндрі), внаслідок згоряння утворюються гази і ви­сока температура. Розширення газів в невеликому просторі створює висо­кий тиск, який діє на поршень і переміщує його вниз або уверх. Зворотно-прямолінійний рух поршня через шатун і кривошип перетворюється в обертальний рух вала.

Дизель(за прізвищем німецького інженера-винахідника Р.Дизеля) — це двигун внутрішнього згоряння, в якому паливо вприскується і самозапа­люється при максимальному стисненні суміші повітря з паливом в циліндрі.

Залежно від робочого циклу, дизелі бувають чотиритактні і двотактні, від розміщення циліндрів — з однорядним чи дворядним вертикальним і з V-подібним розміщенням циліндрів.

Робочий цикл— це сукупність процесів, що проходять в циліндрах впевній послідовності і періодично повторюються. Періодичність робо­чих циклів характеризується кількістю ходів поршня (тактів).

Такт— частина робочого циклу, що виконується при переміщенні поршня між його крайніми положеннями в циліндрі. Крайні положення називають мертвими точками. В крайніх положеннях поршня вісь шатуна співпадає з віссю кривошипа. У випадку зупинки шатунно-кривошипного механізму в такому положенні може виникнути своєрідне заклинення. Для уникнення подібного явища такти в усіх циліндрах не повинні спів­падати, а зміщуватись на якусь його частину.