Херсонес і Керкінітіда

Античне місто Херсонес (поблизу сучасного Севастополя) засновано у 422-421 рр. до н.е. як колонію Гераклеї Понтійської. Є деякі підстави вважати, що на місці Херсонеса ще у VI ст. до н.е. існувало неве­лике іонійське поселення чи факторія.

Місто Херсонес забудовано за принципом регулярного прямокутного планування. Воно мало агору (адміністративний центр) і прямокутні житлові квартали, що прилягали до неї. Ширина вулиць становила 4-6,5 м. Поряд з головною вулицею розміщувався театр, а на площі, до якої вела ця вулиця, стояв храм. Загальна площа міста у V ст. до н.е. становила 35 га. На кінець IV ст. до н.е. припадає бурхливий розквіт Херсонеса. Місто стало центром усього Західного Криму. Місто-держава у формі рабовласницької демократичної республіки у У-ІУ ст. до н.е. досягло економічного піднесення за рахунок розвитку сільського господарства (вирощування зернових культур і винограду) та торгівлі (головним чином з Іонією та Афінами). Крім цього розвивалися рибальство, соляний промисел, ремесла (гончарне, бронзоливарне, ткацьке та ін.).

Херсонес IV — середини І ст. до н.е. представлений досить значною кількістю архітектурних об'єктів. Відкрито оборонні споруди, що були поєднанням куртин довжиною 40-70 м і круглих у плані башт. З форти-фікаціями міста пов'язано не менше трьох воріт.

На херсонеській агорі знайдено мармурову плиту з текстом присяги мешканців міста. У присязі йдеться про права і обов'язки херсонесців, про повноправність рабовласників або, принаймні, вільних громадян, зга­дується і про хліботоргівлю.

Однією з важливих архітектурних пам'яток міста був театр, збудований на рубежі ІІІ-ІІ ст. до н.е. Театр, як показали дослідження, неодноразово перебудовували. Він міг умістити від 3 до 5 тис. глядачів. У місті відкрито житлові будинки, розташовані вздовж головної вулиці, а також поблизу берега. УІІ-І1І ст. н.е. триває міське домобудування Херсонеса. Перебудо­вуються й міські укріплення.

У перших століттях нової ери Римська імперія поширила свою владу і на Херсонес. Вона розглядала місто як один із своїх важливих форпостів, тому протягом ІV ст. н.е. зміцненню фортифікацій Херсонеса приділялося чимало уваги. Пізніше Херсонес зазнав нашестя гуннів і опинився у складі

Візантійської імперії.

Некрополь Херсонеса був розміщений на досить значній території від західних оборонних стін до південного закінчення Карантинної бухти. Ос­новним типом поховальних споруд V-! ст. до н.е. були ґрунтові могили. В середині IV ст. до н.е. з'являються могили, викладені всередині і, очевидно, перекриті покрівельною керамічною черепицею. Такі поховальні споруди домінували протягом IV-! ст. до н.е.

Карта 17. Володіння Херсонес^' у Півдснно-Західнаму Криму.

1 — античний Херсонес; 2 — "Страбонів" Херсонес; 3 ~ сільські поселення; 4 — стоянки римських військ у //-/// ст. н.є.; 5 - клєри на Маячному півострові; 6 — клери на Гераклейському півострові із залишками садиб.

У П ст. до н.е. на некрополі з'являються гробниці у вигляді прямокутних ящиків, складених з кам'яних плит, і склепи, вирубані в скелі, з нішами-лежан-ками для поховань. У склепах, очевидно, ховали заможних херсонесців. Такі поховальні споруди побутували й пізніше, аж до епохи раннього середньовіччя. У деяких склепах відкрито настінний розпис, який засвідчує, що поховання належать раннім християнам.

До сліджено також порівняно невелику групу склепів з овальними і круг­лими камерами та нішами для урн з рештками кремації. Таким чином, у Херсонесі, крім трупопокладення, існував обряд кремації, що набув поши­рення в елліністичну епоху.

Серед супровідного речового інвентаря, знайденого на херсонеському некрополі У-ІУ ст. до н.е., переважає посуд: тарілки, блюда, миски. Пред­ставлені керамічні бальзамарії, лекіфи, а також теракоти. Трапляються у по­хованнях стриглі, різноманітні намиста, персні, сережки, браслети тощо. Виявлено невелику групу склепів з особливо пишним обрядом і багатим речовим Інвентарем, що свідчить про майнову та соціальну диференціацію населення Херсонеса. УІП-ІІ ст. до н.е. кількість речей у могилах зростає, серед них з'являються золоті та срібні прикраси. Ця ж традиція спостері­гається у похованнях місцевої знаті у перші століття нової ери. У могилах рядових херсонесців майже немає ритуальних речей.

У Херсонесі від IV ст. до н.е. і до пізньоантичного часу Існував звичай класти в могилу "обол Харона". Побутували і спеціально виготовлені для багатих небіжчиків вузькі золоті листки, що використовувалися як похова­льні вінки, золоті пластинки — нагубники і наочники. Появу цих речей у поховальному ритуалі вчені пояснюють впливом східних провінцій Рим­ської імперії. Таким чином, у херсонесців основний давньогрецький обряд мав елементи сарматської культури і римських провінцій.

Керкінітіда — одне із значних античних міст Північно-Західного Кри­му. Воно знаходилося там, де сьогодні розташована Євпаторія. Місто ви­никло у VI ст. до н.е. Його площа становила близько 8 га. Потужність культурного шару на городищі сягає 6 м. Найбільш ранні комплекси дату­ються кінцем VI — початком IV ст. до н.е., а масові припадають на другу половину IV — початок II ст. до н.е. Місто мало регулярну прямокутну систему забудови. ЖитЛові будинки з підвалами порівняно невеликі за площею. Для IV-!! ст. до н.е. характерна забудова кварталами. У І ст. до н.е. — І ст. н.е. проводилася нерегулярна забудова міста.

Оборонні стіни городища довжиною 1,2 км і товщиною до 3 м мали не менше 12 квадратних у плані башт (5,4 х 6 м).

В економіці Керкінітіди переважали землеробство і рибальство. Важ-Іливою галуззю була також торгівля з Херсонесом і містами Середземно­мор'я, Південного Понту й Малої Азії. У ІV-!!! ст. до н.е. Керкінітіда уві­йшла до складу Херсонеської держави. Приєднання до Херсонеса привело до втрати політичної самостійності Керкінітіди. Припинилося карбування міс­цевої монети. Наприкінці II ст. до н.е. Керкінітіду захопили скіфи і до II ст. н.е. вона функціонувала як скіфське городище.

Західніше Керкінітіди було розташоване місто Калос-Лімен ("Прекрасна Гавань"), яке ототожнюють з городищем біля с.Чорноморське. Найраніші шари городища датуються ГУ-ІІ ст. до н.е. Місто площею близько 2,5 га мало оборонні мури з квадратними баштами. Тут досліджено житловий комплекс елліністичної доби. У шарах П-І ст. до н.е. простежено сліди руйнацій і пожеж. Головним типом житла в цей період була землянка. На­земне будівництво з каменю відновлюється у І-ІІ ст. н.е. Певішй час місто було підпорядковане Херсонесу. Протягом другої половини II ст. до н.е. воно потрапило під владу скіфів І було відвойоване понтійським полко­водцем Діофантом. Припинило своє існування у перших століттях нової ери. У верхніх шарах міста виявлено будівельні рештки і кераміку УІІІ-ХІ ст., що свідчить про відновлення тут життя в епоху середньовіччя.

Рис. 71. Імпортні скляні посудини з античних міст Північного Причорнолюр я.

Херсонеська держава.Основні земельні володіння Херсонеса були роз­ташовані на Гераклейському півострові і прилеглих до нього територіях. На Гераклейському півострові було створено систему клерів громадян Херсонеса. Це—своєрідні й унікальні пам'ятки античного землеробства. На площі понад 10 тис. га було розміщено 400 наділів (клерів). Клер становив близько 26,5 га. На ньому була сільська садиба. Археологічне зафіксовано близько 150 таких садиб. Розкопками майже повністю розкрито 10 з них.

Кожна садиба, прямокутна у плані, з баштою в одному з кутів, мала внутрішнє подвір'я з житловими і господарськими приміщеннями. Це були своєрідні невеличкі фортеці. Башти використовувалися для оборони від воро­гів. Садиби будували у центрі клера на підвищенні. Саме планування їх було досить різноманітним.

Головною сільськогосподарською культурою на Гераклейському півост­рові був виноград. Разом з виноградарством і садівництвом значну роль відігравало також городництво. За межами Гераклейського півострова, на ділянках Балаклавськоїта Інкерманської долин, зафіксовано понад ЗО посе­лень ІУ-Ш ст. до н.е., що належали місцевим племенам, політичне залеж­ним від Херсонеса.

Сільські округи Керкінітіди і Калос-Лімена в ІУ-ІІ ст. до н.е. були, оче­видно, організовані таким самим чином, як і клери Херсонеса.