Метод прискореної амортизації.

Підприємство може самостійно прийняти рішення щодо застосування цього методу. Тут використовуються такі норми прискореної амортизації відповідно до року експлуатації засобів праці: перший рік - 15%, другий -30%, третій - 20%, четвертий - 15%, п'ятий - 10%, шостий і сьомий - 5%. Цей метод використовується для підвищення конкурентоспроможності підприємства, переходу на нові види продукції, послуг тощо.

 

5.3. Показники відтворення і використання основних фондів

 

Показники використання основних фондів умовно поділяють на дві групи:

- загальні чи вартісні;

- часткові.

До загальних показників частіше відносять показники рентабельності, тобто показники ефективності у відносному вираженні.

1. Рентабельність майна підприємства.

Рм = П / А

де: П - розмір прибутку підприємства;

А - середня величина активів балансу.

2. Рентабельність власних коштів підприємства.

Рвк = П / ВК

де: ВК- середня величина власних коштів підприємства.

3. Рентабельність основних фондів підприємства.

Роф = П / ОФ ср

де: ОФСр - середньорічна вартість основних фондів підприємства.

Для аналізу якісного використання основних фондів застосовують показники:

фондовіддача (Фв)- Він показує, яка загальна віддача від використання кожної гривні, витраченої на основні фонди, і наскільки ефективно вони використовуються на підприємстві.

Фондовіддача розраховується як:

Фв = ВП / ОФср або Фв = Пп/ Фоз

де: ВП - річний випуск продукції (послуг) в натуральному чи вартісному вираженні.

Пп - продуктивність праці (виробіток) на підприємстві;

Фоз - фондоозброєність праці.

Фондоозброєність праці, яка розраховується як відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до чисельності персоналу.

Фоз = ОФср / Чпер

Зворотнім показником фондовіддачі є фондомісткість (Фм), яка показує частку витрат на основні фонди, що припадають на випуск 1 грн. продукції.

Фм = ОФ ср / ВП або Фм = 1 / Фв

Фондооснащеність підприємства (Фосн)

Фосн = ОФср / Ко

де: К0 - кількість обладнання на підприємстві.

При комплексному аналізі використання основних фондів на підприємстві розраховується ряд часткових показників:

1. Коефіцієнт вибуття основних фондів (Кв):

Кв = ОФвив/ ОФпр

2.Коефіцієнт оновлення основних фондів (Кон):

Кон = ОФвв/ ОФкр

3. Коефіцієнт спрацювання основних фондів (Кс):

Кс = С / ОФп

4. Коефіцієнт придатності основних фондів (Кп):

Кп = (ОФп – С)/ ОФ п

Слід зазначити, що в сумі Кс + Кп = 1, тобто, якщо відоме одне значення, то можна знайти і інше.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення основним фондам підприємства.

2. Що називають основними фондами готельно-туристичних пілпри

3. Яка класифікація основних фондів?

4. Які виділяють групи основних фондів у готельно-туристичних коми.

5. Яка укрупнена класифікація основних фондів за чотирма групами?

6. Що таке структура основних фондів?

7. За якими видами здійснюється оцінка основних фондів?

8. Як ви їначається первісна вартість основних фондів?

9. Дайте визначення балансовій вартості основних фондів.

10. За якими способами розраховується середньорічна вартість основних фондів?

11. Що означає фізичне і моральне спрацювання основних фондів?

12. Що таке амортизація основних фондів, її визначення.

13. Які методи використовують для нарахування амортизації, їх характеристика.

14. Які є загальні показники використання основних фондів?

15. Які є часткові показники використання основних фондів?

 

 

Рекомендована література

 

1. Власова Н.О. Економіка ресторанного господарства : Навчальний посібник./ Н.О. Власова, Н.С. Краснокутська. – Х. : Світ книг, 2013 с. 166-194.

2. Городня Т.А. Економіка туризму: теорія і практика: Навчальний посібник / Городня Т.А., Щербак А.Ф. – К. : Кондор видавництво, 2012, с.58--76.

 


Тема 6: Оборотні кошти підприємств туризму

та готельно - ресторанного бізнесу

 

ПЛАН

6.1. Сутність та значення оборотних фондів та фонди обігу. Структура оборотних коштів.

6.2. Сутність, роль і види грошових потоків.

6.3. Основні показники ефективності використання оборотних коштів.

6.4. Рух грошових коштів на підприємстві.

 

6.1. Сутність та значення оборотних фондів та фонді обігу. Структура оборотних коштів

Крім основних фондів для функціонування підприємства необхідні предмети праці. В туристичній індустрії ними виступають всі складові туристичного пакету і сам готовий тур. Вони становлять оборотні кошти підприємств.

Оборотні кошти - це сукупність оборотних фондів та фондів обіг.

Оборотні фонди - це частина фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять: всю свою вартість на вартість продукції або послуг.

Оборотні фонди поділяються на:

1. Виробничі запаси - це предмети праці, які ще не залучені виробничий процес і знаходяться на складах підприємства.

2. Незавершене виробництво - це продукт, який ще не доопрацьований.

3. Витрати майбутніх періодів - це витрати на підготовку і освоєння нової продукції, що будуть погашені в майбутньому.

Фонди обігу. Вони існують паралельно з оборотними фондами у сфер обігу і до них відносять:

1. Готову продукцію на складах підприємства.

2. Готову продукцію, яка відвантажується або знаходиться в дорозі

3. Грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках.

4. Готівку в касі.

Сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в обороти фонди і фонди обігу, становить оборотні кошти підприємства.

В своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно 3 стаді: грошову, виробничу і товарну.

Грошова стадія кругообігу коштів є підготовчою і відбувається у сфер обігу, де гроші перетворюються у виробничі запаси.

Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва, який закінчується випуском готової продукції.

На товарній стадії кругообігу авансовані оборотні кошти виступають у вигляді товарної продукції. Одна частина виручки від реалізації надходить на відшкодування авансованих оборотних коштів, а інша становить нагромадження, яке використовується підприємством.

Для вивчення складу і структури оборотні кошти групуються за ознаками:

1. За сферою обігу, де оборотні кошти поділяються на оборотні фонди (сфера виробництва) та фонди обігу (сфера обігу).

2. За елементами, де оборотні кошти поділяються на:

2.1 Оборотні фонди :

- виробничі запаси (сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо тощо);

- незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва;

- витрати майбутніх періодів;

2.2. Фонди обігу:

- готову продукцію на складі

- відвантажену, але ще не оплачену продукцію; кошти в розрахунках;

- грошові кошти в касі та на розрахункових рахунках

3. За нормуванням, де оборотні кошти поділяються на нормовані (оборотні засоби в запасах товарно-матеріальних цінностей) та ненормовані (дебіторська заборгованість, кошти в розрахунках, грошові кошти в касі та на розрахункових рахунках).

4. За джерелами фінансування, де оборотні кошти поділяються на власні та залучені.

Структура оборотних коштів (вертикальний аналіз) - це співвідношення їх окремих елементів за всією їх сукупністю.

Аналіз структури оборотних коштів на підприємстві має важливе значення, оскільки вона значною мірою характеризує фінансовий стан роботи підприємства. Так, зростання частки дебіторської заборгованості, готової продукції на складі, незавершеного виробництва говорить про погіршення фінансового стану підприємства. Дебіторська заборгованість характеризує вилучення коштів з обороту підприємства і використання їх дебіторами в своєму обігу. Підвищення частки незавершеного виробництва, готової продукції на складі вказує на вилучення оборотних засобів з обороту, зниження обсягу реалізації, а значить, і прибутку. Все це говорить про те, що на підприємстві оборотними коштами необхідно управляти з метою оптимізації їх структури та підвищення їх обіговості.

Структура оборотних коштів на різних підприємствах є різною і залежить від специфіки підприємства, якості готової продукції, рівня концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва, прискорення науково-технічного прогресу.

6.2. Сутність, роль і види грошових потоків

 

Господарсько-фінансові операції підприємницьких структур усіх галузей і сфер діяльності супроводжуються рухом грошових коштів. Рух грошових коштів, як зазначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», - це надходження і вибуття коштів та їхніх еквівалентів (п. 4).

Грошові кошти — це готівка, гроші на рахунках у банках та депозити до запитання.

Еквівалентами грошових коштів є короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незнач­ним ризиком зміни їх вартості.

Рух коштів, що виступає як надходження і вибуття грошей та їхніх еквівалентів, утворює грошові потоки.

Розглядаючи грошовий потік докладніше, слід зазначити, що він являє собою сукупність розподіленого в часі і просторі надход­ження та витрачання коштів при здійсненні господарської діяль­ності. Грошовий потік формується на основі економічних відносин між учасниками туристичної діяльності, тобто між туристами та підприємствами туристичної індустрії. Ці відносини охоплюють потоки туристів, турпродукту (послуг), а також потоки платіжних засобів найчастіше в грошовій формі.

Кожному потоку туристичного продукту (послуг) відповідає зустрічний платіжний потік, який називається грошовим потоком.

У фінансовій звітності відображаються позитивні і негативні грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Надходження грошей є для підприємства позитивним потоком, а витрата - негативним.

Позитивний грошовий потік утворює доходи, а негативний -- витрати підприємства

Роль руху грошових коштів в економіці підприємств:

По-перше, ефективно організований рух грошових коштів забезпечує платоспроможність і ліквідність підприємства.

По-друге, раціонально сформовані грошові потоки від опера­ційної діяльності з урахуванням сезонності попиту на турпродукт сприяють скороченню потреби підприємства в позиковому капіталі, за який, як відомо, стягується плата. Результатом такої раціоналіза­ції є зниження витратоємності основної операційної діяльності.

По-третє, налагоджена система руху грошових коштів забез­печує прискорення обороту капіталу і зниження ризику неплато­спроможності підприємства.

По-четверте, активізація грошового руху дає можливість отримати додатковий прибуток, у тому числі й для капіталізації з метою розвитку діяльності підприємства та підвищення рентабель­ності інвестованого капіталу.

Класифікація грошових потоків підприємства.

1. За видом діяльності:операційний, інвестиційний, фінансовий

2. За напрямом руху: вхідний (позитивний). вихідний (негативний).

3. За ритмічністю руху: регулярний, нерегулярний. Одичний.

4. Оцінювання за рухом часу: грошовий потік в поточних умовах, майбутній грошовий потік, дисконтований грошовий потік.

5. За рівнем достатності: рівноважний, надлишковий, дефіцитний

6. За способом розрахунків :чистий грошовий потік за видом діяльності. сукупний чистий грошовий потік.

7. За черговістю проведення платежів: завчасний, поточний, відстрочений.

Головною метою управління рухом грошових коштів підприємств є забезпечення їхньої фінансової стійкості шляхом збалансування та синхронізації в часі надходження і витрачання коштів.

При управлінні рухом грошових коштів, тобто грошовими потоками, необхідно керуватися загальновизнаними принципами, головними серед яких є такі:

1. інформативна вірогідність, яка повинна відповідати стандар­там бухгалтерського обліку;

2. збалансованість руху грошових коштів за обсягами, часом і простором;

3. забезпечення ефективності використання кожної одиниці коштів шляхом мінімізації і запобігання неритмічності грошового потоку;

4. стабілізація ліквідності та платоспроможності підприємст­ва, пов'язана з дотриманням синхронізації позитивних і негативних грошових потоків на кожнім інтервалі часу.

Процес ефективного економічного управління рухом грошових коштів підприємств потребує дотримання етапів:

1. Моніторинг руху грошових коштів:збір звітних даних, оцінка їх достовірності та підготовка до аналізу: аналіз зібраних даних про рух грошових коштів за попередній період; узагальнення результатів аналізу та підготовка матеріалів для прийняття управлінських рішень.

2. Оптимізація руху грошових коштів.

3. Планування руху грошових коштів підприємства за річними джерелами їх отримання та напрямами витрачання

4. Забезпечення ефективного контролю за збалансованістю обсягів надхо­дження і витрачання грошових коштів та їх синхронізацією в часі.

 

6.3. Основні показники ефективності використання оборотних коштів

 

Використання оборотних коштів підприємства характеризується такими показниками:

1. коефіцієнт оборотності оборотних коштів, який показує , скільки оборотів здійснили оборотні кошти за певний період.

К об = РП / ОК = 360 / Тоб

РП – обсяг реалізованого продукту за звітний період;

ОК – середній залишок оборотних коштів за звітний період.

Тоб – тривалість одного обороту оборотних коштів.

2. Тривалість одного обороту оборотних коштів, яка показує, за який період часу до підприємства повертаються його оборотні кошти у вигляді виручки від реалізації послуг. Або визначає кількість днів, на яку припадає один оборот оборотних коштів. Вона визначається за формулою:

Тоб = 360 / Коб = 360*ОК/РП

3. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який характери витрати оборотних коштів для отримання 1 грошової один реалізованих послуг. Він визначається за формулою:

Кзав = 1 / Коб

4. Рентабельність оборотних коштів, яка характеризує ефективніші їх використання:

Рок = П/ ОК

П – розмір чистого прибутку

розмір чистого прибутку підприємства.

Порівнюючи показники обороту оборотних коштів за два суміжн: періоди, можна визначити їх зміну, тобто їх залучення чи вивільнення.

Так, обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних коштів визначається

∆ОК = (РПзв/360) *(Тзв об – Тп об)

РПзв - обсяг реалізованих послуг за звітній період;

Тзв об, Тп об - тривалість одного обороту оборотних коштів відповідно за звітній та попередній періоди.

Слід зазначити, що оборотність оборотних коштів на підприємств: залежить від таких факторів: тривалість циклу, якість продукції і послуг. їх конкурентоспроможність, ефективність управління оборотними коштами, вирішення проблеми зниження матеріаломісткості тощо.

До способів підвищення ефективності використання оборотних коштів відносять: зменшення строків надання послуг, зменшення виробничих запасів в результаті покращання організації матеріально-технічного постачання, економію матеріальних ресурсів, краще їх зберігання, прискорення реалізації продукції і послуг.

Отже, дослідження питань ефективності використання оборотних коштів, їх місця і ролі дозволяє зробити висновок про те, що:

основним напрямом їх удосконалення є оцінка фінансової стійкості підприємств;

-структурна методика аналізу і контролю складається з наступних елементів: методики оперативного аналізу і контролю оборотних коштів, методики ретроспективного аналізу і контролю оборотних коштів, методики прогнозного аналізу джерел фінансування підприємства; обґрунтована оцінка співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості; коригування показників, які характеризують ліквідність, автономність, кредитоспроможність підприємств, підвищення рівня управління оборотними коштами.

 

6.4. Рух грошових коштів на підприємстві

 

Грошові кошти - це складова оборотних коштів підприємства, яка являє собою готівку, гроші на рахунках у банку та депозити до запитання.

Еквівалентами грошових коштів є короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Рух коштів, що виступає як надходження і вибуття грошей та їхніх еквівалентів, утворює грошові потоки.

Грошовий потік - це сукупність розподіленого в часі і просторі надходження та витрачання коштів при здійсненні господарської діяльності. Він формується на основі економічних відносин між туристами та підприємствам туристичної індустрії.

У фінансовій звітності відображаються позитивні і негативні грошові потоки. Надходження грошей є для підприємства позитивним потоком, а витрата - негативним. Позитивний грошовий потік утворює доходи, а негативний - витрати підприємства.

Планова виручка від реалізації турпродукту для туроператора утворює позитивний грошовий потік. Для турагента позитивний грошовий потік створюється за рахунок агентської винагороди.

Негативним грошовим потоком для туроператора і турагента є планова сума операційних витрат.

Головною метою планування руху грошових коштів є максимізація чистого руху грошових коштів від усіх видів діяльності, забезпечення стійкої платоспроможності та привабливості підприємства для інвесторів.

Сума чистих планових грошових потоків від усіх видів діяльності утворює його сукупний чистий потік цих коштів на плановий період, який розраховується як:

ЧГП = ЧГПП - ЧГПН ,

де: ЧГП - чистий грошовий потік підприємства;

ЧГПП,ЧГПН - відповідно позитивний і негативний чистий грошовий потік підприємства.

Вихідним моментом планування грошових потоків виступає розрахунок мінімальної сум коштів, необхідної для продовження діяльності підприємств і вибір методів фінансування.

Мінімальна потреба в грошових коштах визначається як:

ГКм = Воп/ Коб

ГКм – мінімальна потреба в грошових коштах.

Воп - річний розмір операційних витрат;

КОБ - річна кількість оборотів грошових коштів.

До операційних витрат туристичного підприємства також відносяться витрати на закупку туристичних послуг, для формування тур-продукту, виплату зарплати, відрахування на соціальні заходи, амортизація, виплата відсотків за кредит, дивідендів, а також витрат на реалізацію тур-продукту та окремих послуг й інші операційні витрати.

Кількість оборотів грошових коштів визначається як:

Коб = ЧД р / ГК

де: ЧДр - чистий дохід від реалізації турпродукту за певний період часу:

ГК - середній залишок грошових коштів за певний період часу.

Ефективність руху грошових коштів оцінюється за допомогою показників, які відображають формування чистого грошового потоку. До даних показників відносять:

1. Коефіцієнт достатності чистого потоку грошових коштів туристичного підприємства:

Кд = ЧГП / (Б+Д)

де: ЧГП - чистий грошовий потік підприємства на плановий період:

Б - сума планових виплат боргу за коротко- та довгостроковими кредитами і позикам підприємства;

Д - сума дивідендів (відсотків), передбачених на плановий період.

2. Коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства

Кл = (ВГПп - ∆ГК) / ВГПн

де: ВГПП,ВГПн - відповідно валовий грошовий потік позитивний і негативний;

∆ГК - приріст грошових коштів у плановому періоді.

В свою чергу, приріст грошових коштів розраховується як:

∆ГК = ГККР - ГКПР ,

де: ГККР,ГКпр - відповідно грошові кошти на кінець і початок планового періоду.

3. Коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства:

Кеф = ЧГП / ВГПн

4. Коефіцієнт реінвестування (капіталізації)чистого грошового потоку:

Кк = (ЧГП – Д)/ ∆І

де: Д - сума дивідендів (відсотків), передбачених на плановий період;

∆І - приріст суми реальних і довгострокових інвестицій в плановому періоді.

Отже зростання руху грошових коштів підприємства може забезпечуватися за рахунок:

· скорочення постійних витрат;

· застосування ефективної податкової політики;

· використання ефективної цінової політики;

· впровадження прискореної амортизації основних фондів;

· продажу зайвих основних фондів і нематеріальних активів тощо.

Питання для перевірки знань

1.Дайте визначення оборотним засобам підприємства.

2. Що таке оборотні фонди та фонди обігу?

3. На які складові поділяються оборотні фонди підприємства?

4. Що відносять до фондів обігу?

5. Дайте визначення оборотним коштам підприємства.

6. Які стадії послідовно проходять оборотні кошти?

7. За якими ознакам групуються оборотні кошти?

8. Що показує структура оборотних коштів?

9. Що означає і як розраховується коефіцієнт оборотності оборотних коштів?

10.Що означає і як розраховується тривалість одного обороту оборотних коштів?

11.Що показує коефіцієнт завантаження оборотних коштів?

12.Як визначається рентабельність оборотних коштів?

13.Визначення обсягу вивільнених або додатково залучених оборотних коштів.

14.Що відносять до способів підвищення ефективності використання оборотних коштів?

15.Що таке грошові кошти і грошовий потік підприємства?

16.Що називають позитивним і негативним грошовим потоком?

17.Як визначається мінімальна потреба в грошових коштах?

18.Як визначається кількість оборотів грошових коштів?

19.Що відносять до показників, які відображають формування чистого грошового потоку?

20.За рахунок чого може забезпечуватися зростання руху грошових коштів підприємства?

 

Рекомендована література

1. Городня Т.А. Економіка туризму: теорія і практика: Навчальний посібник / Городня Т.А., Щербак А.Ф. – К. : Кондор видавництво, 2012, с.76-86.

2. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. Навч. посібник./ Л.П. Дядечко. –К. : Цент учбової літератури, 2007, с.202-219.

 


Тема 7.Трудові ресурси підприємств туризму та готельно – ресторанного бізнесу

План

7.1. Оцінювання стану та ефективності використання трудових ресурсів

7.2. Мотивація праці та організація заробітної плати

7.3. Державне й договірне регулювання оплати праці

7.4. Планування чисельності працівників

7.5. Обґрунтування витрат на оплату праці

 








Дата добавления: 2014-12-17; просмотров: 1497;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.054 сек.