Особливості управління ресурсами ІСУП

Перехід до ринкової економіки, який супроводжувався децентралізацією управління, суттєво змінив акценти управління функціонуванням підприємства. Характерною рисою ІСУП в інформаційному суспільстві стає децентралізація, а втрата чітко формалізованих зв'язків прямої підпорядкованості компенсується розширенням горизонтальних зв'язків і супроводжується зростанням значення ІСУП. Значно зростають потреби підприємств у зовнішній інформації. В результаті розвитку суспільства, ускладнення технологій управління стає настільки суттєвим, що вручну стало неможливим вчасно обробити ці обсяги інформації в умовах обмежених трудових ресурсів. Рівень забезпечення менеджерів інформацією став одним з визначальних чинників системності й інтегратора діяльності підприємства.

Сучасна ІСУП забезпечує ефективне функціонування системи управління підприємством і дає змогу:

Ø автоматизувати та механізувати інформаційні процеси внутрішнього документообороту, забезпечити оперативний доступ до зовнішньої інформації;

Ø комплексно вирішувати стандартні спеціалізовані завдання, проводити економічне прогнозування і аналіз в кожній окремій підгрупі проблем, проводити моделювання управлінських рішень, як найвищий критерій адекватності реагування в розглянутій ситуації.

Від ефективності інформаційного обміну залежить можливість паралельного виконання різних етапів діяльності і у вирішальній мірі можливості децентралізації управління. Ключові рішення удосконалення ІСУП приймаються шляхом визначення потреб і обсягів інформації в кожному конкретному випадку на кожному рівні управління, встановленні замкнутої двохсторонньої лінії між рівнями управління, і забезпеченні автоматизації оброблення та інтеграції інформації.

Розвиток ІСУП, як правило, проходить такі етапи. Перший етап полягає в автоматизації оброблення даних через застосування ІТ з метою скорочення чисельності службовців та накладних витрат. Другий етап спрямований на автоматизацію процесів формування та оцінки даних про діяльність організації з метою надання менеджерам точної і своєчасної інформації про стан поточних справ. Третій етап проводиться з метою розширення можливостей прийняття рішень на основі інформаційних ресурсів, що поступають із зовнішніх та внутрішніх джерел, шляхом управління обміном як з виробниками, так і самими засобами створення інформації.

У зв'язку із зростаючою складністю процесів інформатизації на ведучих підприємствах почали створювати експертні групи, які ґрунтовно вивчають тенденції розвитку і сфери застосування ІТ і управляють впровадженням останніх. Процес удосконалення ІСУП важливий і необхідний, оскільки існує зв'язок між виживанням підприємства і поліпшенням організованості його функціонування. Для удосконалення ІСУП витрачаються значні кошти, обсяги яких залежать як від рівня інформаційної підтримки процесів і методів управління, так і ступеня їхньої взаємної інтеграції.

Ресурси ІСУП охоплюють працівників інформаційної сфери, обчислювальні та інформаційно-комунікаційні технічні засоби і програмне забезпечення, а також бюджет цієї сфери. Кожна складова група ресурсів ІСУП має власну специфіку, а тому оцінювати її ефективність потрібно окремо. При оцінюванні працівників інформаційної сфери як ресурсу може бути отримане початкове уявлення про підприємство через проведення аналізу організаційних структур управління. Число співробітників у окремих підрозділах, а також опис їхніх посадових обов'язків дадуть змогу визначити центр інформаційної діяльності підприємства. В цілому оцінювання працівників інформаційної сфери проводиться за такими позиціями:

Ø число працівників (у середньому)

Ø вікова структура (вік і стаж, а також досвід роботи) працівників

Ø сфера відповідальності кожного якість керівництва

Ø продуктивність і завантаженість працівників

Ø кваліфікація, освіта та комунікабельність працівників

Ø засоби і рівень мотивації працівників

Ø виробничий клімат у підрозділах інформаційної сфери

Встановлені при цьому сильні і слабкі сторони працівників дають змогу визначати шляхи проведення організаційних змін у цій сфері. Щодо технічних засобів, то доцільно оцінювати такі аспекти:

Ø типи, технічні характеристики і потужність наявної комп'ютерної техніки;

Ø кількість, технічні характеристики, ємність та фізичне розташування головних баз даних;

Ø "інтелектуальність" і орієнтованість на користувача (пристосованість до застосування) наявної обчислювальної та інформаційно-комунікаційної техніки;

Ø кількість автоматизованих робочих місць та їх оснащення;

Ø структура внутрішньої обчислювальної мережі і її компоненти;

Ø зовнішні телекомунікаційні зв’язки;

Ø місця установки технічних засобів;

Ø доступність інформації і характерний час очікування відповіді на автоматизованих робочих місцях;

Ø завантаженість обчислювальних ресурсів (завантаження процесорів, використання пам'яті);

Ø "історія розвитку" (частка приросту, розвиток продуктивності і ємності) обчислювальних та інформаційно-комунікаційних засобів;

Ø можливості нарощування технічних засобів;

Ø дані про виробників і постачальників апаратних засобів (особливо оцінка надійності з точки зору користувачів);

Ø дані про придбання (оренду чи лізинг) у розрізі тривалості налагоджених зв'язків з постачальниками технічних засобів;

Ø дані по технічному обслуговуванню і сервісу.

Оцінюючи програмне забезпечення потрібно зосередитися на таких компонентах:

Ø операційні системи та їх розширення, системи теледоступу;

Ø системи керування банками даних;

Ø мережне програмне забезпечення і засоби теледоступу, системи керування комунікаціями;

Ø допоміжне програмне забезпечення (для периферійних технічних засобів);

Ø інструментарій кінцевого користувача, розвиток програмного оточення

Ø інформаційної системи (інструменти і мови аналізу, дизайну і програмування, а також транслятори з мов);

Ø системи збереження і захисту даних;

Ø використовувані зовнішні програмні засоби;

Ø дані по виробниках і постачальниках програмного забезпечення (особливо рівень надійності і задоволення потреб користувачів);

Ø дані по придбанню/оренді/лізингу і тривалості зв'язків з постачальниками програмного забезпечення;

Ø дані по можливості розширення програмних засобів;

Ø відомості про технічне обслуговуванню і сервіс.

Важливе значення для організації ІСУП є оцінювання структури витрат щодо її функціонування згідно наступних позицій:

Ø аналіз загального зростання витрат на оброблення інформації окремо по статтях для технічних і програмних засобів, технічного обслуговування, персоналу тощо;

Ø визначення частки витрат на ІСУП в порівнянні з загальними витратами підприємства;

Ø планування витрат на оброблення інформації в майбутньому тощо.

Найчастіше на підприємстві сформувалися конкретні уявлення щодо розвитку ІСУП. Бажано їх виділити ще на початку проведення аналізу, щоб мати можливість врахувати їх можливий вплив на формування ІСУП.

Оцінювання ІСУП може здійснюватися: 1) шляхом розрахунку абсолютних чи відносних показників економічного чи спеціального спрямування; 2) через моделювання впливу ІСУП на результати діяльності підприємства. Розрахунок абсолютних чи відносних показників ІСУП можна розглядати з двох позицій: часткового оцінювання на рівні підтримки прийняття конкретного чи цілого класу подібних рішень; узагальненого оцінювання - на рівні розгляду діяльності підприємства в цілому.

Резюме

Ø Сьогоднішнє підприємство інтенсивно використовує інформаційні ресурси, щоб динамічно і гнучко управляти внутрішніми процесами і реагувати на зміни в навколишньому середовищі. Обмін інформаційними ресурсами потрібно регулювати за допомогою ринкових механізмів і виконання цієї ролі в підприємствах має покладатися значною мірою на менеджерів, які повинні враховувати специфіку інформації як товару.

Ø Визначення виду і обсягів конкретної облікової інформації, необхідної для менеджерів підприємства, - надзвичайно складне завдання, і його вирішення залежить від вибраної концепції виробництва, досвіду і функцій керівників, а також: від їх повноважень у прийняті управлінських рішень.

Ø Ефективність використання інформаційних ресурсів на підприємстві визначається рівнем механізації, автоматизації та інтелектуалізації наявних ІТ, підвищення якого може сприяти зниженню виробничих витрат і собівартості продукції, підвищенню її якості, а також: прискоренню обміну досвідом та нагромадженню знань у масштабах підприємства.

Ø Комплексні завдання управління діяльністю підприємства в розрізі інформаційного забезпечення менеджменту можна вирішувати лише за допомогою успішно діючої ІСУП, яка постійно розвивається з використанням нових наукових розробок і орієнтована на певну виробничу концепцію. Відповідність рівня розвиненості ІСУП потребам підприємства визначається через оцінювання її складових ресурсів.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Розкрийте змістовне поняття інформації та інформаційних ресурсів, покажіть відмінності між ними.

2. Розкажіть у чому полягає складність оцінювання інформації.

3. Поясніть, у чому полягають проблеми невизначеності використання інформації.

4. Перерахуйте основні фактори, згідно яких можна проводити оцінювання інформації.

5. Розкажіть, які види обліку проводяться на підприємстві.

6. Розкрийте зміст проведення господарського обліку на підприємстві.

7. Покажіть відмінності між фінансовою та управлінською обліковою інформацією.

8. Розкрийте змістовне наповнення поняття інформаційні технології, їх склад.

9. Розкажіть про можливості механізації та автоматизації
управлінської діяльності.

10. Розкрийте склад ресурсів інформаційної системи управління
підприємством.