Види аудиту та його відмінність від ревізії
У науковій літературі зустрічаються різні підходи до квасифікації аудиту, яка має бути науково обґрунтованою та відповідати певним вимогам. Вона полегшує вивчення методики його здійснення залежно від застосування того або іншого виду (табл.1.1)
За ініціативою здійснення розрізняють:
· обов'язковий аудит - проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язане запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. За Законом України "Про аудиторську діяльність" і доповненнями до нього встановлено обсяги і порядок здійснення обов'язкового аудиту, а також визначено перелік підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці. Обов'язковий аудит спрямований на захист інтересів підприємств і держави від навмисного перекручення показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності.
· добровільний (ініціативний) аудит - здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено законом в установленому порядку. Мета добровільного аудиту може бути різною: контроль і аналіз стану бухгалтерського обліку в цілому та окремих його розділів, виявлення стану фінансової звітності, організації діловодства та бухгалтерського обліку, оцінка засобів та методів автоматизації обліку, оцінка стану розрахунків за оподаткуванням тощо. Характер і масштаби такої перевірки визначає клієнт.
· аудит за спеціальним аудиторським завданням - проводиться по перевірці окремих статей звітності, якісного стану майна, юридичної та економічної експертизи договорів, ефективності використання капіталу та інших питань, які пов’язані з діяльністю підприємства. В принципі, даний вид аудиту можна вважати різновидом ініціативного аудиту.
Таблиця 1.1.
Класифікація аудиту залежно від окремих ознак
| Ознака | Види аудиту |
| За ініціативою здійснення | – Обов’язковий аудит – Добровільний (ініціативний) аудит – Аудит за спеціальним завданням |
| За суб’єктами | – Внутрішній – Зовнішній |
| За об'єктами | – Аудит фінансової звітності – Аудит на відповідність – Операційний аудит |
| У залежності від тривалості співпраці «клієнт-аудитор» | – Первинний – Повторний |
| За типом клієнта | – Загальний – Банківський – Страховий – Аудит бірж – Аудит позабюджетних фондів – Аудит інвестиційних інститутів |
Продовження таблиці 1.1
| За часом проведення | – Попередній – Поточний – Наступний |
| За національним законодавством | – Аудит бухгалтерської звітності; – Супутні аудиту послуги. |
| За способом проведення | – Суцільний – Вибірковий – Комбінований |
По відношенню до господарюючого суб’єкта аудит поділяється на:
· внутрішній аудит — незалежна оцінка діяльності підприємства, визначення його платоспроможності тощо з метою запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один з його відділів, тобто контрольний підрозділ підприємства. Керівник такого контрольного підрозділу (або внутрішній аудитор) безпосередньо підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний підрозділ здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в підпорядкованих йому відокремлених структурних підрозділах. Будучи на повному утриманні підприємства, цей контрольний підрозділ (чи внутрішній аудитор) повинен довести необхідність свого існування, для чого він покликаний сприяти підвищенню ефективності роботи підприємства, забезпеченню його рентабельності й зміцненню фінансового стану. Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання. Внутрішні аудитори надають керівництву свого підприємства результати проведеного ними аналізу, відповідні рекомендації, поради.
· зовнішній аудит - проводиться переважно аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) за договором із підприємством-замовником про виконання незалежної експертизи господарсько-фінансової діяльності й розробку пропозицій щодо фінансової стратегії та підвищення ефективності господарювання. Можливість використання результатів внутрішнього аудиту завжди сприяє зменшенню обсягу роботи зовнішнього аудитора з таких питань як перевірка документації й оцінка роботи системи обліку та контролю, перевірка відповідності даних підприємства-замовника і незалежного контролю.
Розглянемо відмінності між зовнішнім і внутрішнім аудитом(табл.1.2).
Таблиця 1.2
Основні відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом
| Ознаки | Внутрішній | Зовнішній |
| Суб'єкт здійснення | Здійснюється спеціалістами з обліку, контролю і аналізу, які працюють у даній господарській системі | Здійснюється сертифікованими професіоналами, які виконують функцію підтвердження даних обліку і звітності на договірній основі |
| Основне завдання | Задоволення потреб адміністрації в рамках даної господарської системи | Висловлюють письмово свою думку щодо перевіреної інформації для потреб клієнта і акціонерів, інвесторів, банків, партнерів та |
| Взаємозв'язок між двома видами аудиту | Дієвість і ефективність прямо впливають на обсяг, зміст і характер зовнішнього аудиту | Обсяги, зміст і характер, а також аудиторський ризик визначаються в залежності від якості внутрішнього аудиту |
| Об'єкт | Господарські операції, використання ресурсів, стан обліку і внутрішнього контролю перевіряються на відповідність встановленій обліковій політиці і загально- методичним положенням | Стан обліку і звітності, ефективність використання ресурсів і рівень внутрішнього контролю перевіряються, щоб визначити масштаб зовнішнього аудиту і рівень початкової довіри до даних обліку і звітності клієнтів |
| Відношення до збереження активів | Аудит прямо пов'язаний з поточним забезпеченням збереження активів, контролем стану і організації матеріальної відповідальності, виявленням і ліквідацією заборгованості по нестачах, витратах і розкраданнях | Аудит пов'язаний з виявленням фактів шахрайства і розкрадання, контролем за станом матеріальної відповідальності не прямо, а опосередковано, тобто виникає у разі, коли їх результатом є приписки та інші викривлення звітності |
| Залежність | Внутрішній аудит повинен бути незалежним від суб'єкта господарювання, що ревізується лише організаційно, а в цілому він задовольняє потреби керівника даної господарської системи і є залежним від нього ( отримує заробітну плату, тощо) | Зовнішній аудит є незалежним від клієнта не тільки організаційно, але й матеріально (заробітну плату аудитору виплачує керівник аудиторської компанії) |
Продовження таблиці 1.2
| Періодичність здійснення | Внутрішній аудит - частина внутрішнього контролю, який повинен бути безперервним | Зовнішній аудит є періодичним і здійснюється: при обов'язковому аудиті - з річним або трьохрічним інтервалом; при добровільному -в залежності від бажання і потреб клієнта |
За об’єктом вивчення аудит поділяється на:
· фінансовий аудит (аудит фінансової звітності) - передбачає оцінку достовірності фінансової інформації, яка представлена у фінансовій звітності. Проводиться зовнішніми аудиторами, що наймаються підприємствами (фірмами);
· аудит на відповідність - призначений для контролю дотримання підприємством певних правил, норм, законів, інструкцій, договірних зобов'язань, які впливають на результати операції або звіти. Якщо такі правила встановлені адміністрацією підприємства, то аудит на відповідність проводиться внутрішніми аудиторами підприємства. Коли ж вимоги встановлені кредиторами, то цей вид аудиту проводиться разом з аудитом фінансової звітності. Аудит на відповідність вимогам, встановленим державними актами, проводиться, як правило, зовнішніми аудиторами відповідних державних служб. Результати такої перевірки повідомляються державному органу, який ініціював аудиторську превірку;
· операцїйний аудит - використовують для перевірки процедур та методів функціонування підприємства, для оцінки його продуктивності та ефективності діяльності.
За видами діяльності суб’єкта господарювання розрізняють:
· загальний аудит - передбачає перевірку підприємств, установ та організацій незалежно від їх організаційно-правових форм та видів власності;
· банківський аудит - передбачає перевірку банків та інших кредитних установ і організацій;
· аудит страхових організацій — це перевірка страхових фірм і товариств взаємного страхування.
За частотою призначення проводиться:
· первинний аудит - здійснюється аудиторською фірмою (аудитором) на даному підприємстві і за даний період часу вперше. Така обставина суттєво збільшує ризик і трудомісткість аудиту, оскільки аудитор не має уявлення про особливості діяльності клієнта, його систему внутрішнього контролю;
· повторний аудит — це аудит, що здійснюється аудиторською фірмою (аудитором) не вперше. Планування та процес аудиту у такому випадку спирається на знання специфіки роботи клієнта, його слабких та сильних сторін в організації бухгалтерського обліку і звітності, а також на результати тривалого співробітництва аудиторської фірми (аудитора) з клієнтом.
Практика роботи аудиторських фірм свідчить про переваги повторного (погодженого) аудиту. Така співпраця власно вигідна як аудитору, так і клієнту.
Більш того, зміна клієнтом аудиторської фірми (аудитора) завжди викликає настороженість у користувачів інформації та нових аудиторів.
На договірних засадах під час проведення попереднього аудиту аудитори можуть здійснити розробку, аналіз та оцінку проектів, кошторисів та іншої документації, яка пов'язана із створенням нових підприємств, видів виробництва тощо.
При поточному аудиті проводиться консультування суб'єктів господарювання з питань організації бухгалтерського обліку та організації внутрішнього контролю.
Сутність наступного контролю полягає в перевірці достовірності бухгалтерської звітності, законності та доцільності господарських операцій, стану бухгалтерського обліку.
При суцільному аудиті перевірці підлягають усі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображено господарські операції за увесь період, що підлягає аудиту. Вивчення окремої частини документів, відібраних на основі науково обгрунтованої схеми за той чи інший період, відбувається під час вибіркового аудиту. Найчастіше вдаються до комбінованого аудиту, при якому одна частина документів перевіряється суцільно, а інша — вибірково.
Залежно від прийомів і способів контролю і системи контрольних процедур розрізняють аудит і ревізію. Вони є складовими елементами фінансово-господарського контролю. Аудит і ревізія розглядають один предмет (фінансово-господарську діяльність підприємства чи підприємця), а також використовують спільні методичні прийоми і процедури контролю. Іх мета - виявлення негативних явищ у виробничій і фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання, їх усунення і запобігання в майбутньому. Об'єктами контролю для них є однакові джерела інформації, законодавчі та нормативно-інструктивні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинна облікова документація, реєстри бухгалтерського фінансового обліку, баланси і фінансова звітність суб'єктів підприємницької діяльності.
Спільним для них також є те, що вони обґрунтовують свої висновки документально перевіреними доказами. Разом із тим, між аудитом і ревізією існують суттєві відмінності. Наведемо їх (табл.1.3).
Таблиця 1.3.
Відмінності аудиту від ревізії
| № | Ознаки | Аудит | Ревізія |
| За метою | Видача висновку щодо повноти, достовірності та законності перевіреної інформації | Виявлення незаконних і економічно недоцільних господарських операцій та притягнення до відповідальності винних осіб | |
| За завданням | 1. Підтвердження висновком перевіреної інформації. 2. Функціональні: - коригування; - оперативного контролю;. - стратегічні | 1. Виявлення незаконних та недоцільних операції. 2. Вжитття заходів щодо відшкодування завданої шкоди та притягнення до відповідальності винних осіб. 3. Профілактика появи незаконних та недоцільних операцій. |
Продовження таблиці 1.3
| За характером відносин | Підприємницька діяльність | Виконавча діяльність | |
| За правовим регулюванням | Відносини між аудитором (аудиторською фірмою) та клієнтом регулюються цивільним правом: на підставі господарського договору клієнт самостійно обирає аудитора. Відносини мають горизонтальний зв'язок, для якого є характерними добровільність, рівноправність та підзвітність аудитора клієнту. | Відносини між ревізором і клієнтом здійснюються за вертикальними зв'язками на підставі інструкцій та наказів вищестоящої організації чи державних органів. Клієнт не вибирає ревізора, його призначають. | |
| За об'єктами | Аудитор виявляє все, що веде до перекручення спотворення інформації, знижує платоспроможність, погіршує фінансовий стан підприємства. | Ревізія виявляє все, що порушує чинне законодавство, її висновки максимально точні, спираються на норми законодавства. | |
| За витратами | Послуги аудиту оплачує клієнт, включаючи витрати на оплату аудиторських послуг до валових витрат у податковому обліку та до адміністративних у бухгалтерському обліку. | Оплату проводить вищестояща або державна організація; перша витрати здійснює за рахунок відрахувань на її утримання, друга – за рахунок бюджету. | |
| За практичними завдання ми | Аудит спрямований на покра-щення фінансового стану клієнта, залучення коштів через інвесторів та кредиторів, надає допомогу та консультації. | Ревізія спрямована на збереження активів, запобігання і профілактику зловживань. | |
| 8 | За відповідальністю | Несе відповідальність за неякісні перевірки перед клієнтом та третіми особами за нормами цивільного права та перед Аудиторською палатою України за Законом України "Про аудиторську діяльність". | Несе відповідальність перед органом, що призначив ревізію за нормами трудового права. |
Закінчення таблиці 1.3
| За результатами перевірки | Аудитор видає аудиторський висновок щодо перевіреної інформації, підтверджує її достовірність, надає рекомендації для клієнта, зберігає в таємниці інформацію, щодо клієнта. Збереження професійної таємниці є етичною нормою поведінки аудитора. | Ревізор складає акт ревізії, де вказує всі виявлені недоліки, робить висновки щодо встановлених порушень, вносить пропозиції щодо відшкодування завданої шкоди, передає інформацію вищестоящому органу, а при виявленні зловживань - правоохоронним органам. При цьому обов'язковою є публічність результатів перевірки. |
Аудит – це також незалежна перевірка балансів і фінансової звітності суб'єктів господарювання з метою отримання об’єктивних висновків. Висновки аудитора є виваженим і обґрунтованим доказом під час розв'язання майнових конфліктів у судах між власником та його контрагентами. Аудит дає можливість суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати підвищення ефективності і розширення сфер впливу підприємницьких структур, розвиток маркетингу і комерційної діяльності як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках, допомагає уникнути банкрутства. Аудиторське підтвердження про стійкий фінансовий стан підприємства обгрунтовує його потребу в кредитах і надає право на додатковий випуск акцій.
Під час ревізії досліджується фінансово-господарська діяльність підприємств після завершення господарських процесів (переважно, не менше одного разу на два роки). Функції ревізії (порівняно з аудитом) обмежуються інтересами власника, від імені якого проводиться ревізія. Основною метою ревізії є пошук та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням вищій за підпорядкованістю організації та правоохоронним органам. Як правило, ревізори здійснюють перевірки з позицій дотримання законності господарських операцій, не переймаючись у визначенням перспектив діяльності підприємства. Результати ревізії, як правило, повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо ліквідації виявлених недоліків.
Ревізія призначається розпорядженням керівної організації. Результати ревізії оформляються актом ревізії.
Для проведення аудиту між власником-замовником і аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) - виконавцем укладається договір. Результати аудиту оформляються аудиторським звітом або аудиторським висновком.
Дата добавления: 2014-12-13; просмотров: 3174;