Сутність аудиту та його коротка історія

Одним із визначень аудиту науковціми є наступне.

Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників.

Під час вивчення даної теми необхідно звернути увагу на розкриття сутності основних понять, які використовуються в професійній та науковій лексиці, ознайомитись з короткою історією аудиту.

Слово «аудит» - латинського походження і означає «слухати».

Термін «аудит» у сучасному світі використовується в трьох значеннях, а саме:

¨ аудит — окремий вид підприємницької діяльності у сфері послуг економіко-правового характеру;

¨ аудит — окрема функція управління (складова загальної функції господарського контролю) — функція незалежного фінансового контролю (експертизи);

¨ аудит — економічна наукова дисципліна, яка досліджує функціонування інституту незалежного фінансового контролю в ринковій економічній системі (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Зміст терміна «аудит»

Термін «аудитор» у даному виданні використовується в таких значеннях:

¨ аудитор — фізична особа (громадянин України, якщо говорити про визначення цього терміна в українському законодавстві), яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат— документ, що підтверджує її професійну придатність;

¨ аудитор — фізична особа (приватний підприємець) або юридична особа (аудиторська фірма), яка надає аудиторські послуги (проводить аудит фінансової звітності або виконує супутні аудиту роботи) (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Зміст терміна «аудитор»

Найбільш поширене у світовій практиці поняття аудиту як функції управління таке.

Аудит — системний процес одержання (збору) інформації про економічні дії та події з метою встановлення рівня її (інформації) відповідності визначеним (установленим) критеріям та подання результатів зацікавленим користувачам.

Як ми вже зазначили, згідно з українським законодавством, «аудит — це перевірка бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам».

Аудит як економічна наукова дисципліна належить до прикладних (функціональних) економічних дисциплін, за допомогою якої реалізується на практиці одна з основних функцій управління — контрольна функція, яка виконується незалежними фахівцями (аудиторами).

Як відомо, господарський контроль здійснювався з давніх-давен, тому слово аудит має давнє походження. Історичні джерела свідчать, що аудиторами називали:

· більш здатних учнів духовних та світських навчальних закладів, яким доручалося слухати відповіді інших учнів;

· державних контролерів, яким доручалося вислуховувати інформацію про збори податків та використання коштів державної казни, а також здійснювати перевірку рахунків і підготовку аудиторських звітів для власників.

Поступово, з розвитком господарства, змінювались системи обліку і контролю. В обліку більше уваги почали приділяти праву власності, а аудитори перейшли до детального аналізу документів обліку і звітності. З розвитком колективної форми приватної власності аудитори стали незалежними як від держави, так і від власника.

Батьківщиною незалежного аудиту вважається Шотландія, де наприкінці ХVII ст. був прийнятий перший закон, яким заборонялось окремим посадовим особам служити міськими аудиторами, а в 1853 р. були організовані інститути бухгалтерів в Единбурзі і Глазго (тепер — інститут привілейованих бухгалтерів Шотландії).

Необхідність розвитку незалежного аудиту обумовлена розвитком машинного виробництва, науково – технічного процесу, появою акціонерних компаній, а також інших факторів, що покликали до життя появу аудиту (рис. 1.3). У середині ХІХ ст. був прийнятий закон про британські компанії, який передбачав обов’язковість перевірки рахунків і звітів не менше одного разу на рік. Наприкінці ХІХ ст. були організовані інститут привілейованих бухгалтерів Англії і Уельсу та американський інститут дипломованих присяжних бухгалтерів.

Рис. 1.3. Об’єктивні причини, що викликали необхідніть появи аудиту

Особливого розвитку аудит, як інститут незалежного фінансового контролю, набув у ХХ ст. Подібні інститути, які об’єднують професійних аудиторів, створені і в інших країнах — інститут аудиторів Німеччини, інститут експертів-бухгалтерів Франції та ін.

У світовій професійній практиці аудитори здійснюють, поряд з аудитом фінансової звітності, інші види робіт і послуг, пов’язаних з аудиторською діяльністю, в тому числі аудит державного сектору економіки, внутрішній аудит. Саме тому і аудиторів називають по різному: присяжний бухгалтер, привілейований бухгалтер, дипломований присяжний бухгалтер, присяжний контролер бухгалтерських книг, офіційний уповноважений аудиторських фірм, експерт-бухгалтер, повірений бухгалтер, комісар по рахунках, аудитор, внутрішній аудитор.

Після підписання Римського договору (1957 р.), яким започатковано Європейське Економічне Співтовариство та передбачено визнання документів про освіту і право надавати професійні послуги за кордоном, аудит набув міжнародного статусу. У сучасному світі функціонує велика кількість аудиторських організацій як на національних, так і на світовому рівнях. Найбільш відомими транснаціональними аудиторськими компаніями, які мають філіали та представництва в багатьох країнах, є: «Ернст енд Янг Інтернейшнл Лтд», «Делойт-Росс-Томацу», «Прайс Уотерхаус Куперс», «КРМG».

В Україні інститут аудиту почав розвиватися з набуттям країною незалежності. У 1993р. було прийнято Закон України «Про аудиторську діяльність» і створено Аудиторську палату України, яка очолює інститут аудиту в Україні і є незалежним самостійним органом, що діє на засадах самоврядування.