Виробнича програма туристичного оператора: сутність і структура

Вумовах ринкових відносин роль планування діяльності під­приємств не тільки не знижується, а, навпаки, зростає. Планування туристичної діяльності дозволяє підприємцям погоджувати ресурси для формування турпродукту з можливостями його збуту, що вима­гає знань споживчого попиту. Знати поточний та перспективний попит потенційних туристів на свій турпродукт і встигати вчасно пропонувати його конкретним споживачам - головне завдання під­приємства і його менеджерів.

Планування виробничої діяльності туристичного підприємст­ва - це передбачення і програмування на малу, середню та велику перспективи обсягів виробництва туристичних послуг і комплекту­вання турпродукту, що користується попитом, а також розрахунок результатів від його реалізації. Вихідним моментом обґрунтування виробничої програми туристичного підприємства виступає прийня­тий варіант плану реалізації, зорієнтований на можливий обсяг реа­лізації з урахуванням попиту або на обсяг продажу, необхідний для одержання цільового прибутку з урахуванням ресурсного забезпе­чення обсягу реалізації турпродукту (послуг).

Незалежно від варіанта плану реалізації, планування ство­рення туристичного продукту неможливе без визначення потреби в ресурсному забезпеченні. Виробничу програму туристичного під­приємства, зокрема туроператора, варто розглядати як документ, у якому передбачаються завдання на створення (комплектування) ту­ристичного продукту визначеної кількості, номенклатури, асорти­менту та якості у встановлений термін за замовленнями потенцій­них туристів або для вільної реалізації на основі ринкового попиту.

При розробленні програми виробництва туристичних послуг і комплектування турпродукту застосовуються натуральні і вартісні показники (вимірники).

До сфери власне туризму до натуральних показників відно­ситься кількість розроблених і реалізованих туристичних пакетів, турів або окремих туристичних послуг. У галузях, що обслуговують туристів, застосовуються інші натуральні показники їхньої діяльнос­ті. Наприклад, до натуральних показників діяльності об'єктів роз­міщення туристів відноситься кількість наданих спальних місць, підприємств харчування - кількість місць для приймання їжі, на транспорті - кількість пасажиро-місць, у видовищних установах -кількість глядацьких місць і т. д.

Крім натуральних показників, робота всіх підприємств індуст­рії туризму оцінюється сумою виручки від реалізації туристичних послуг і товарів у грошовому (вартісному) вираженні.

Виробнича програма туристичного оператора складається з таких розділів:

1) план надання туристичних послуг і комплектування турп­родукту за номенклатурою та асортиментом;

2) завдання з підвищення якості турпродукту та послуг;

3) план ресурсного забезпечення виробничої програми;

4) план кооперування туроператора з постачальниками турис­тичних послуг і ресурсів.

План комплектування турпродукту відповідно до передбаче­них обсягів його реалізації буде реальним тільки за умови повного ресурсного забезпечення і наявності необхідних виробничих потуж­ностей туроператорів і турагентів. Тому в плані комплектування туристичного продукту встановлюються чіткі за термінами завдан­ня на закупівлю конкретних видів туристичних послуг, необхідних для створення планових обсягів турпродукту, а також визначається обсяг робіт у взаємозв'язку з потребами в інших ресурсах.

Планування випуску туристичного продукту або розробки турів охоплює прогнозування та програмування, що грунтується на можли­востях реалізації, детальних розрахунках потреби в туристичних ре­сурсах і пошуках ефективних джерел ресурсного забезпечення.

Туроператор при формуванні туристичного пакета орієнтуєть­ся на послуги підприємств розміщення, харчування, транспорту­вання, екскурсій, оздоровлення, лікування, розваг і спорту, а також на послуги торгівлі, зв'язку тощо. Усі ці ресурси є для туроперато­рів зовнішніми (покупними). Але при розробці виробничої програ­ми враховуються й ресурси самого підприємства: грошові кошти, трудові ресурси, основні й оборотні фонди і нематеріальні активи.

Усі ресурси підприємств поділяються на відчутні (матеріальні) та невідчутні (торгова марка, ноу-хау, престиж, імідж, кваліфікація персоналу, досвід роботи, компетенція, мистецтво управління тощо).

Витрати ресурсів при розробці виробничої програми розра­ховуються на основі встановлених техніко-економічних. нормативів на одного туриста або на визначену кількість туристів (групу турис­тів різної чисельності). При використанні ресурсних нормативів у процесі обґрунтування виробничої програми конкретного підпри­ємства необхідно враховувати особливості його діяльності, специ­фіку наданих туристичних послуг, інтенсивність туристичних по­токів, їхню спрямованість, кон'юнктурні зміни, що стосуються дія­льність даного підприємства та ін. Відзначені особливості врахо­вуються при плануванні шляхом коригування встановлених норма­тивів з урахуванням таких коефіцієнтів: середня вартість турпродукту (послуги), інтенсивність туристичного потоку, підвищення якос­ті ресурсного забезпечення й обслуговування туристів.

Практичне застосування цього методу в туристичному бізнесі поки що обмежується відсутністю науково обґрунтованих норм і нормативів. Існуючі норми стосуються тільки окремих видів турис­тичних послуг.

В умовах ринкової економіки вихідними передумовами розроб­ки виробничої програми туристичного підприємства є втілені в плани реалізації результати маркетингових досліджень туристичного попи­ту. Ці результати формують банк потенційних клієнтів як базу для обґрунтування виробничої програми.

Як показано на рисунку, розробка програми діяльності тур­оператора розпочинається з формування банку потенційних клієнтів, виявлених у результаті вивчення ринкового попиту, охоплює об­ґрунтування обсягу комплектування турпродукту в натуральному і вартісному вираженні і закінчується формуванням структури турп­родукту цільового призначення визначеної кількості з виділенням номенклатури, асортименту та якості за кожним видом туризму (внутрішнього, в'їзного і виїзного).

Обґрунтована в такий спосіб виробнича програма діяльності туроператора виступає основою економічного управління всіма по­казниками підприємства і фундаментом для прийняття конкретних поточних і загальних стратегічних рішень.

Виробнича програма розробляється туроператорами, а турагенти обмежуються обґрунтуванням планів реалізації, оскільки вони не формують, а тільки просувають на ринок і реалізують турпродукт, створений туроператорами.

Рис. 4.1. Алгоритм розробки виробничої програми

туристичного підприємства