Алгоритмічна структура міжнародних інформаційних систем

Завдання накопичення, обробки та розповсюдження інформації стояло перед людством на усіх етапах його розвитку. Протягом довгого часу основним інструментом для вирішення цього завдання був мозок, язик та слух людини. Перша кардинальна зміна прийшла у зв’язку з винайденням писемності, а потім розвитком книгодрукарства. Ці два етапи створили принципово нову технологію накопичення та розповсюдження інформації, що позбавила людство від необхідності цілком надіятися на такий хиткий та ненадійний інструмент, яким є пам’ять людини. Оскільки в епоху книгодрукування основним носієм накопичуваної інформації став папір, технологію накопичення та розповсюдження інформації звичайно стали звати паперовою технологією.

Потрібно підкреслити, що революція в інформації пов’язана із становленням писемності та книгодрукарства, практично не зачепила сферу переробки інформації. Тут основним та практично одноосібним робочим інструментом продовжував лишатися мозок людини. Механізація окремих операцій по переробці інформації (перед усім обчислювальних) за допомогою тих чи інших технічних засобів (логарифмічна лінійка, арифмометр та інше) по суті нічого кардинального не змінювала. По-перше, при їх використанні в паперовій формі представлялась не тільки початкова та результуюча інформація, але і більшість проміжних результатів.

По-друге, кожний крок по перетворенню інформації контролювався та керувався людиною. По суті, всі ці засоби залишались лише інструментами, а не дійсними .

Справа в цілому змінилася з появою електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Винайдення ЕОМ відкрило еру комплексної механізації та автоматизації розумової праці людини та переходу до безпаперової інформатики. Суть безпаперових технологій міститься в тому, що вони не усувають людину із системи управління суспільством та господарством, а лише перекладають його потуги від рутинної роботи в більш творчі галузі. Але не потрібно впадати в вульгаризацію і вважати, що нова технологія позбавить абсолютно усіх паперових документів. Найбільш важливі рішення, листи та інша інформація, орієнтована на людину, можуть залишатися в паперовій формі навіть на вищих стадіях розвитку безпаперової технології.

Від часу виникнення та розвитку міжнародних інформаційних систем (МІС) звичайно змінювалась їх структура, об`єм обчислень та даних, темпи обробки інформації тощо. В широкому значенні під МІС розуміють таку інформаційну систему, яка займається прийняттям, переробкою, запам`ятовуванням та видачею міжнародної інформації. Отже, головною метою МІС є забезпечення міжнародних комунікацій.

В етапах розвитку МІС та їх структури розрізняють три періоди, що пов`язані з особливостями розв`язування функціональних завдань в залежності від характеру інформаційного процесу.

В системах першого покоління, що в зарубіжній літературі відомі під назвою “Системи електронної обробки даних”, а у вітчизняній – “Автоматизовані системи управління (АСУ)”, в основі алгоритмічної структури лежить “задачний підхід”, тобто для вирішення кожного завдання системою окремо готувалися дані та створювалась алгоритмічна модель (мал. 24.а). Така структура створювала інформаційну та алгоритмічну надмірність. Системи такої структури були дуже прикладними та зорієнтованими на автоматизацію паперових технологій. Системи з такою структурою були розповсюджені в 60-х та 70-х роках.

Друге покоління систем відоме під назвою “Управлінські інформаційні системи” – Management information systems. Структура таких систем зорієнтована на операційну обробку даних, для якої характерний структуризований потік інформації, інтеграція задач обробки даних, звітів та зошитів (мал. 24.б). В системі були застосовані переваги колективного користування даними, тобто створення єдиної централізовано керованої бази даних (БД), яка управляється системою керування базою даних (СКБД). Основним недоліком такої структури є завдання створення надмірних БД, де виникає проблема опису даних, незалежно від окремих прикладних програм. В наш час відбувається бурхливий розвиток та широке розповсюдження МІС, які побудовані на засадах СКБД.

Структура інформаційних систем третього покоління, які ввійдуть в практику користування в третьому тисячолітті, зорієнтована на спільний аналіз даних та алгоритмічних моделей рішень (мал. 24.в), тому такі структури називають системами прийняття рішень (Decision Support System). Системи такої структури мають не тільки загальне інформаційне забезпечення (БД), але і загальне алгоритмічне (математичне) забезпечення – база моделей (БМ). Основою структури таких систем є концепція розподілу алгоритмічних процедур подібно до того, як вирішується розподіл даних у системах другого покоління.

До системи такого типу можливо віднесені системи оперативної аналітичної обробки даних (OLAP – On Line Analytical Processing ), експертні системи, системи бази знань та інтелектуальні системи.